Юридична деонтологія - Гусарєв С.Д. - 2. Галузеві, або нормативні юридичні наукові дисципліни.

2.1. Наука конституційного права.

Наука конституційного права - одна з основних нормативних юридичних дисциплін, що досліджує правове закріплення основ суспільного і державного устрою, становища особистості й інших соціальних суб'єктів в суспільній і державній структурах. Наука конституційного права об'єднує два головних відгалуження — науку конституційного права України і науку конституційного права закордонних країн.

Предмет науки конституційного права складають основи суспільного, державного устрою, положення особистості й інших суб'єктів в цих системах, процеси і форми їх правового закріплення, джерела конституційного права, практика його реалізації.

Методологія науки конституційного права включає гуманістичний, інституціональний, структурні, функціональні, системний і інші підходи, загальнонаукові та конкретно-наукові методи юриспруденції. Найбільш широко використовуються теоретико-юридичний і спеціально-юридичний методи.

Особливе становище науки конституційного права в системі юридичних наук обумовлене значенням конституційного права як галузі права і конституції як основного закону в системі законодавства, оскільки норми конституційного права є визначальними для всіх інших галузей права.

Результати досліджень науки конституційного права використовуються як теоретичними й історичними, так і всіма нормативними і прикладними юридичними дисциплінами, у процесі удосконалення законодавчого процесу, державного будівництва, формування місцевого самоврядування, захисту прав і свобод суб'єктів права.

2.2. Наука адміністративного права.

Наука адміністративного права - галузева юридична дисципліна, що вивчає управлінські відносини в сфері діяльності органів державної виконавчої влади, внутрішній організаційній діяльності інших державних органів, у процесі здійснення деякими громадськими організаціями і їх органами, делегованих їм державою владних повноважень, джерела адміністративного права, практику реалізації адміністративного законодавства відповідними суб'єктами.

Предметом науки адміністративного права є відносини, що виникають у процесі утворення і діяльності органів виконавчої влади, муніципального самоврядування, а також інші відносини в сфері управління, джерела адміністративного права, практика його реалізацій адміністративні правопорушення.

Дослідження, проведені в сфері науки адміністративного права, грунтуються на використанні інструментального, функціонального, системного, синергетичного, інформаційного, кібернетичного й інших підходів, властивих їм методів юриспруденції.

Результати досліджень використовуються в різноманітних гуманітарних і юридичних дисциплінах, пов'язаних із вивченням проблем управління і самоврядування, а також у правовій практиці і практиці державного управління, місцевого і регіонального самоврядування, попередженні і припиненні адміністративних правопорушень, реалізації мір адміністративної відповідальності.

2.3. Наука цивільного права.

Наука цивільного права - нормативна юридична дисципліна, що складає ядро науки приватного права, вивчає правові форми регулювання майнових відносин і пов'язаних з ними особистих немайнових відносин, основою яких є юридична рівність їх суб'єктів. Вона являє собою систему знань про закономірності цивільно-правового регулювання суспільних відносин, тлумачення цивільного законодавства, узагальнення практики його застосування і реалізації. Історичним джерелом науки цивільного права є праці римських юристів.

Предмет науки цивільного права - сукупність цивільно-правових відносин, джерела цивільного права, практика його реалізації.

Цивільне законодавство включає такі основні розділи: загальні положення; право власності й інші речові права; зобов'язальне право; авторське право; право на винахід і інші результати творчості; спадкове право; правоздатність іноземних громадян і юридичних осіб; застосування цивільних законів іноземних держав і міжнародних договорів. Основний нормативно-правовий акт - Цивільний Кодекс України.

У науці цивільного права використовуються різноманітні методологічні підходи, загальнонаукові і приватні-наукові методи юриспруденції (історичний і логічний, порівняльний, системний, структурний, конкретно-соціологічний та ін.).

Результати досліджень науки цивільного права мають безпосереднє значення для удосконалювання цивільно-процесуального права, підприємницького, податкового, митного, сімейного, трудового права й інших галузей, а також розвитку відповідних юридичних наук.

2.4. Наука цивільно-процесуального права.

Наука цивільно-процесуального права - галузева процесуальна юридична наукова дисципліна, що вивчає правові форми регулювання виконання цивільного правосуддя — порядку розгляду і вирішення судом цивільних справ, виконання судових рішень.

Предмет науки цивільно-процесуального права — діяльність суду по здійсненню правосуддя, органа примусового виконання судових постанов (судового виконавця), а також діяльність всіх учасників цивільного процесу (позивачів, відповідачів, третіх осіб, свідків, експертів й ін.), джерела цивільно-процесуального права, судова практика по цивільних справах. Основний нормативно-правовий акт - Цивільно-процесуальний Кодекс України.

У науці цивільно-процесуального права використовується поведінковий, інструментальний, функціональний, герменевтичний методологічні підходи, теоретико- і спеціально-юридичний, конкретно-соціологічні, психологічні й інші методи юриспруденції.

Результати досліджень використовуються в теорії процесуального права, науках адміністративного, податкового, митного, сімейного, трудового права й інших, правотворчій і юридичній практиці.

2.5. Наука кримінального права.

Наука кримінального права - нормативна (галузева) юридична дисципліна, що досліджує злочин і покарання, їх історичний розвиток і соціальну сутність, джерела кримінального права, практику його застосування.

Предмет науки кримінального права - злочини як найбільш суспільно-небезпечні і протиправні діяння, покарання, джерела кримінального права, практика його застосування. Єдиний нормативно-правовий акт — Кримінальний Кодекс України.

Основу методології науки кримінального права складають гуманістичний, поведінковий, герменевтичний, аксіологичний та інші підходи, теоретико- і спеціально-юридичний, конкретно-соціологічні, історичний, логічний, психологічні й інші методи юриспруденції.

Результати наукових досліджень науки кримінального права спрямовані на вирішення проблем удосконалення її самої, а також на розвиток теорій правопорушень, юридичної відповідальності і правоохоронної діяльності, кримінологічної науки, соціології права, криміналістики, оперативно-розшукової діяльності й інших юридичних дисциплін, кримінального права і законодавства, практики його застосування і боротьби зі злочинністю.

2.6. Наука кримінально-процесуального права.

Наука кримінально-процесуального права — нормативна процесуальна юридична дисципліна, що досліджує правове регулювання порядку порушення, розслідування, розгляду, вирішення кримінальних справ про злочини і виконання вироків (постанов) суду, а також практику їх здійснення.

Предмет науки кримінально-процесуального права - діяльність органів розслідування, прокуратури і суду при розслідуванні, розгляді й розв'язанні справ про злочини, при виконанні вироків (ухвал, постанов суду) і застосуванні примусових заходів медичного характеру, дії інших учасників кримінального процесу (потерпілого, адвокатів, свідків, експертів тощо), кримінально-процесуальне законодавство, судова практика з кримінальних справ.

У науці кримінально-процесуального права використовується поведінковий, інструментальний, функціональний, герменевтичний методологічні підходи, теоретико- і спеціально-юридичний, конкретно-соціологічні, психологічні й інші методи юриспруденції.

Результати досліджень використовуються в теорії процесуального права, науках адміністративного, податкового, митного права, кримінології, криміналістиці, оперативно-розшукової діяльності й інших наук, правотворчій і судовій і правоохоронній практиці.

2.7. Наука сімейного права.

Наука сімейного права - нормативна галузева юридична дисципліна, що досліджує правове регулювання особистих і майнових відносин, що випливають із шлюбу і належності до сім'ї.

Предмет науки сімейного права - особисті і майнові відносини, що виникають у сім'ї між подружжям, між батьками і дітьми, між іншими членами сім'ї, а також відносини, що виникають у зв'язку з усиновленням, опікою, піклуванням, прийняттям дітей на виховання, порядок і умови припинення шлюбу, порядок реєстрації актів громадського стану, джерела і структура сімейного права, практика його реалізації. Основний нормативно-правовий акт - Кодекс про шлюб і сім'ю України.

Методологію складають гуманістичний, функціональний, аксіологічний і інші підходи, теоретико- і спеціально-юридичний, конкретно-соціологічні й інші методи юриспруденції.

Результати наукових досліджень використовуються в процесах удосконалювання правотворчості, практики правозастосування і правореалізації, науках цивільного і цивільно-процесуального права, соціологи права, криміналістиці й інших.

2.8. Наука міжнародного права.

Наука міжнародного права - нормативна юридична дисципліна, що досліджує правове регулювання міжнародних відносин, джерела міжнародного права і права міждержавних об'єднань, практику їх реалізації.

Предмет науки міжнародного права — публічні і приватні міжнародні відносини, відносини держав у міждержавних об'єднаннях, діяльність міжнародних організацій, джерела і система міжнародного права і права міждержавних об'єднань, практика їх реалізації.

Методологічну базу науки міжнародного права складають різноманітні методологічні підходи і методи юриспруденції, особливе значення мають гуманістичний підхід і порівняльно-правовий метод.

Результати досліджень науки міжнародного права мають безпосереднє наукове і практичне значення для більшості юридичних дисциплін, галузей права, практики його застосування.