Юридична деонтологія - Гусарєв С.Д. - 2. Основні характеристики системи і структури юридичної освіти.

1. Система юридичної освіти в Україні

В Україні у 1999 році діяли 298 вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації, зокрема 91 університет, 54 академії, 153 інститути, а також 653 вищих заклади освіти I—II рівнів акредитації (училища, технікуми, коледжі), в яких навчалися понад півтора мільйони чоловік. У розрахунку на 10 тис. населення України чисельність студентів становить 340 чол.

Основу цієї мережі складають 206 вищих закладів освіти III—IV рівнів акредитації, що перебувають у державній власності, контингент студентів яких складав 93%, тоді як у відповідних за рівнем акредитації 92 вищих закладів освіти недержавної власності навчалося 7%. Більшість студентів (63%) навчається на денній формі навчання, 36% — на заочній формі навчання і лише 1% - на вечірній.

Чисельність студентів вищих закладів освіти III—IV рівнів акредитації, за галузями знань, з яких здійснюється підготовка, розподіляється таким чином: сільське господарство - 3%; медицина - 4,3%; транспорт - 2,2%; інженерія - 24,2%; математика - 2,7%; природничі - 4,3%; право - 7,8%; економіка -25,9%; соціальні - 1,3%; гуманітарні - 7,3%; культура - 1,8%; освіта - 8,9%; інші - 6,3%.

З 363 тис. випускників навчання завершили з присвоєнням кваліфікації молодший спеціаліст - 46%, бакалавр - 8%, спеціаліст - 44%, магістр - 2%.

Найбільша кількість студентів навчається у вищих закладах освіти III—IV рівнів акредитації, що підпорядковані Міністерству освіти - 836 тис, Мінагропрому - 87 тис, Міністерству охорони здоров'я - 50 тис, МВС - 33 тис, Міноборони - 24 тис

З числа професорсько-викладацького складу, що забезпечує навчання студентів у цих вищих закладах освіти, 9% - докторів наук, 49 - кандидатів наук, а 42% - не мають наукових ступенів.

У 134 вищих навчальних закладах та 197 науково-дослідних установах діє аспірантура, де навчається близько 14 тисяч аспірантів. У докторантурі, яка функціонує у 55 вищих навчальних закладах та 56 науково-дослідних установах, навчається близько 600 докторантів. В Україні діє 636 спеціалізовані вчені ради.

1. Основні засади освіти в Україні.

Освіта в Україні визнається основою інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави, ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами, пріоритетності загальнолюдських духовних цінностей. її метою є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, забезпечення суспільства кваліфікованими фахівцями.

Освіта в Україні будується за принципами:

¨ доступності для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою, а також рівності умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку;

¨ органічного зв'язку з світовою та національною історією, культурою, традиціями, освітою інших країн;

¨ незалежності освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій;

¨ єдності, послідовності, гнучкості і прогностичності системи освіти, її безперервності і різноманітності, інтеграції з наукою і виробництвом;

¨ поєднання в освіті державного управління і громадського самоврядування.

Громадяни України мають право на безоплатну освіту в усіх державних навчальних закладах незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров'я, місця проживання та інших обставин. Право громадян України на освіту забезпечується:

¨ розгалуженою мережею закладів освіти, заснованих на державній та інших формах власності, наукових установ, закладів післядипломної освіти;

¨ відкритим характером закладів освіти, створенням умов для вибору профілю навчання і виховання відповідно до здібностей, інтересів громадянина;

¨ різними формами навчання - очною, вечірньою, заочною, екстернатом, а також педагогічним патронажем;

¨ наданням державних стипендій та пільг учням і студентам.

Управління освітою здійснюється Міністерством освіти України; міністерствами і відомствами України, яким підпорядковані заклади освіти; Вищою атестаційною комісією України; Міністерством освіти Автономної Республіки Крим; місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування і підпорядкованими їм органами управління освітою, і спрямоване на:

¨ здійснення державної політики в галузі освіти, науки, професійної підготовки кадрів;

¨ проведення державного ліцензування, інспектування та акредитації закладів освіти;

¨ здійснення контрольних функцій по дотриманню вимог щодо якості освіти;

¨ забезпечення зв'язку із закладами освіти та державними органами інших країн;

¨ організацію впровадження у практику досягнень науки і передового досвіду тощо.

Системі освіти України притаманні самоврядувальні засади її самоорганізації на суспільному, регіональному рівнях та у закладах освіти. Самоврядування здійснюється як загальними зборами чи конференціями колективу закладу освіти, так й місцевими та регіональними конференціями педагогічних працівників, а також Всеукраїнським з'їздом працівників освіти. Громадське самоврядування в освіті орієнтується на внесення пропозицій щодо формування державної політики в галузі освіти, вирішення у межах своїх повноважень питань навчально-виховної, науково-дослідної, методичної, економічної і фінансово-господарської діяльності закладів освіти.

Наукове і методичне забезпечення освіти здійснюють Міністерство освіти України, Національна Академія наук України, Академія педагогічних наук України, міністерства і відомства, яким підпорядковані заклади освіти, Міністерство освіти Автономної Республіки Крим, вищі заклади освіти, академічні, галузеві науково-дослідні інститути, заклади післядипломної освіти, інші науково-методичні і методичні установи у взаємодії з відповідними підприємствами, творчими спілками, асоціаціями, товариствами, громадськими науковими організаціями.

2. Основні характеристики системи і структури юридичної освіти.

Система юридичної освіти складається із відповідних закладів освіти, наукових, науково-методичних і методичних установ, баз навчальної юридичної практики, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти. Структура юридичної освіти включає вищу юридичну освіту, післядипломну юридичну освіту, аспірантуру, докторантуру, професійну юридичну самоосвіту. У системі юридичної освіти діє психологічна служба, організується безкоштовне медичне обслуговування та харчування, забезпечуються безпечні і нешкідливі умови навчання, праці та виховання тощо.

До основних характеристик юридичної освіти в України, крім того, відносяться:

¨ освітні рівні, які складають спеціальна професійна юридична освіта, базова вища юридична освіта, повна вища юридична освіта;

¨ освітньо-кваліфікаційні рівні юридичного спрямування: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр;

¨ наукові ступені: кандидат юридичних наук, доктор юридичних наук.

До особливостей вищої освіти, у тому числі юридичної, відноситься те, що вона здійснюється на базі повної загальної середньої освіти і забезпечує фундаментальну, наукову, професійну та практичну підготовку, здобуття громадянами освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей, удосконалення наукової та професійної підготовки, перепідготовку та підвищення їх кваліфікації. Підготовка фахівців у вищих юридичних закладах освіти проводиться з відривом (очна), без відриву від виробництва (вечірня, заочна), шляхом поєднання цих форм, а з окремих спеціальностей - екстерном. Прийом громадян до вищих юридичних закладів освіти проводиться на конкурсній основі відповідно до їх здібностей незалежно від форми власності закладу юридичної освіти та джерел оплати за навчання.

Післядипломній юридичній освіті в Україні властиве те, що:

¨ вона здійснюється закладами післядипломної юридичної освіти на договірних засадах з установами, організаціями, підприємствами з урахуванням державного контракту (замовлення), забезпечує одержання нової кваліфікації або юридичної спеціальності, а на основі раніше здобутої юридичної освіти і досвіду практичної юридичної роботи - поглиблення професійних знань, умінь з правознавства;

¨ її форми, терміни і зміст навчання, методичної та науково-дослідної діяльності визначаються закладами післядипломної юридичної освіти за погодженням із замовником;

¨ до закладів післядипломної юридичної освіти належать юридичні академії та інститути (центри) підвищення кваліфікації, перепідготовки, вдосконалення працівників судових, прокурорських, слідчих органів; юридичні підрозділи вищих закладів освіти - філіали, факультети, відділення та інші;

¨ заклади післядипломної юридичної освіти працюють за очною, вечірньою, заочною формами навчання, можуть мати філіали і вести науково-дослідну роботу.

Професійна юридична самоосвіта забезпечується державними органами, юридичними об'єднаннями, установами, організаціями та здійснюється безпосередньо юристами.