Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для здійснення програми підготовки на даному освітньому або кваліфікаційному рівні. Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальні день, тиждень, семестр, курс, рік.
Академічна година — це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин.
Навчальний день - складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 9 академічних годин.
Навчальний тиждень — складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 54 академічних годин (18 кредитів).
Навчальний семестр - складова частина навчального часу студента, яка завершується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом.
Навчальний курс - завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул. Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить не менше 8 тижнів. Початок і закінчення навчання студента на конкретному курсі оформляються відповідними (перевідними) наказами.
Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається, як правило, 1 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів.
Навчальні дні та їх тривалість визначаються річним графіком навчального процесу, який складається на навчальний рік з урахуванням перенесень робочих та вихідних днів, погоджується і затверджується в порядку і в терміни, встановлені вищим навчальним закладом.
Навчальні заняття у вищому навчальному закладі тривають дві академічні години з перервами між ними і проводяться за розкладом. Розклад має забезпечити виконання навчального плану в повному обсязі щодо навчальних занять. Допускається у порядку, встановленому вищим закладом, вільне відвідування студентами лекційних занять (для студентів третього та наступних курсів). Відвідування інших видів навчальних занять (крім консультацій) є обов'язковим для студентів.
6. Форми навчання.
Навчання у вищих навчальних закладах здійснюється за такими формами — денна (стаціонарна), вечірня, заочна (дистанційна), екстернат.
Денна (стаціонарна) форма навчання є основною формою здобуття певного рівня освіти або кваліфікації з відривом від виробництва.
Вечірня і заочна (дистанційна) форми навчання є формами здобуття певного рівня освіти або кваліфікації без відриву від виробництва.
Екстернат є особливою формою навчання осіб (екстернів), які мають відповідний освітній, освітньо-кваліфікаційний рівень, для здобуття ними певного рівня вищої освіти шляхом самостійного вивчення навчальних дисциплін і складання у вищому навчальному закладі заліків, екзаменів та проходження інших форм підсумкового контролю, передбачених навчальним планом.
Екстернат:
¨ організовується у вищих навчальних закладах усіх рівнів
¨ акредитації і може застосовуватися на різних рівнях вищої освіти з усіх напрямків підготовки і спеціальностей;
¨ тривалість екстернату для здобуття певного освітньо-кваліфікаційного рівня не регламентується нормативною тривалістю навчання, визначеною навчальним планом;
¨ обсяг, структура і якість знань, умінь та навичок екстерна мають відповідати вимогам державного стандарту освіти, встановленого для відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.
¨ лекційні, практичні, семінарські та лабораторні заняття в екстернаті не застосовуються, але екстернам може бути надана можливість відвідувати заняття та виконувати інші види навчальної роботи під керівництвом викладачів на умовах, визначених вищим навчальним закладом;
¨ екстерну, який виконав всі вимоги навчального плану, захистив дипломну роботу, склав державні екзамени присвоюється відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень та видається державний документ про освіту;
¨ навчання в екстернаті здійснюється на основі договорів між вищим навчальним закладом та підприємствами, установами, організаціями, громадянами.
Екстернат відкривається за дозволом Міністерства освіти України в акредитованих вищих навчальних закладах, які здійснюють підготовку фахівців за денною формою навчання з відповідного напрямку підготовки "Право" чи спеціальності "Правознавство".
До екстернату зараховуються громадяни України, які мають повну або неповну (для вищих навчальних закладів першого та другого рівнів акредитації) загальну середню освіту, середню професійну освіту, а також особи з незакінченою або закінченою вищою освітою без обмеження віку. Зарахування до екстернату проводиться приймальною комісією у терміни та за порядком відбору екстернів, що визначені Правилами прийому до вищого навчального закладу.
Навчання екстерна здійснюється за індивідуальним навчальним планом, складеним на основі навчального плану з дотриманням наступності та структурно-логічної послідовності вивчення навчальних дисциплін, що визначають зміст освіти відповідного напрямку підготовки "Право" чи спеціальності "Правознавство".
Індивідуальний навчальний план екстерна складається на кожний навчальний рік протягом першого місяця навчального року і погоджується з відповідними кафедрами (предметними або цикловими комісіями), затверджується деканом факультету (завідувачем відділення).
Екстерн має право користуватися бібліотечними фондами, навчальними програмами та методичними матеріалами вищого навчального закладу, навчально-лабораторним обладнанням, технічними засобами, отримувати консультації на умовах, визначених вищим навчальним закладом.
Атестація екстернів включає заліки, екзамени та інші форми семестрового контролю з навчальних дисциплін в обсязі навчальних програм, затверджених для даного напрямку підготовки відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, а також і державну атестацію. Заліки і екзамени екстерни складають, як правило, в період екзаменаційної сесії, комісії у складі трьох осіб, призначеній завідувачем відповідної кафедри (головою предметної або циклової комісії). За умови успішного виконання ним індивідуального навчального плану екстерн може бути переведений у число студентів на загальних підставах.
7. Науково-методичне забезпечення навчального процесу.
Науково-методичне забезпечення включає:
¨ державні стандарти освіти;.
¨ навчальні плани;
¨ навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін;
¨ програми навчальної, виробничої й інших видів практик;
¨ підручники і навчальні посібники;
¨ інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять;
¨ індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін;
¨ контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять;
¨ контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу;
¨ методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацювання фахової літератури, написання курсових робіт і дипломних проектів (робіт).
Інші характеристики навчального процесу визначає викладач, кафедра (предметна або циклова комісія), вищий навчальний заклад.
1.Переведення студентів.
2. Відрахування студентів.
3.Поновлення до складу студентів.
4.Працевлаштування випускників.
4. Курсові, кваліфікаційні, дипломні та міністерські роботи
1. Організація і контроль за процесом підготовки та захисту письмових робіт.
2. Вибір проблеми дослідження, наукового керівника теми, затвердження останніх та конкретизація завдання на проведення дослідження.
3. Обґрунтування теми, вибір об'єкта, предмета та визначення мети дослідження.
4. Висунення гіпотез та відпрацювання теоретичних засад дослідження.