Юридична деонтологія - Гусарєв С.Д. - 3. Обґрунтування теми, вибір об'єкта, предмета та визначення мети дослідження.

Вибір проблеми дослідження та теми письмової роботи здійснюється студентом самостійно, як правило, за відповідною тематикою, що розробляється на кафедрах навчального закладу, виходячи з актуальності наукових та практичних проблем, особливостей фахової підготовки, власних навчальних інтересів, сучасного стану розвитку наукових досліджень тощо.

При розробці і виборі тем та тематики письмових робіт, крім того враховуються інтереси й інших кафедр, особливості майбутньої діяльності, а також проблемний зв'язок різних видів письмових робіт між собою.

Будь-яка письмова робота є за своєю сутністю, хоча й невеликим, початковим, але науковим дослідженням, тому при її виконанні застосовуються наукові форми та методи їх організації та проведення. Зокрема, процес виконання письмової роботи складається з наступних етапів:

а) обґрунтування теми, вибір об'єкта, предмета та визначення мети дослідження;

б) висунення гіпотез та відпрацювання теоретичних засад дослідження;

в) розробка програми і методики дослідження, його проведення, обробка і аналіз результатів, формулювання висновків.

г) оформлення письмової роботи і підготовка до захисту.

3. Обґрунтування теми, вибір об'єкта, предмета та визначення мети дослідження.

Якщо об'єктом дослідження є все те, що протистоїть досліднику, що є для нього джерелом необхідної інформації, то предмет дослідження - це тільки ті компоненти, зв'язки та відношення між ними, які підлягають безпосередньому вивченню у даному дослідженні, є для нього головними та визначальними, тобто предмет дослідження є більш вузьким, ніж його об'єкт. Правильне, науково обґрунтоване визначення об'єкта та предмета дослідження покликане зорієнтувати дослідника на виявлення місця і значення предмета дослідження в більш цілісному і широкому понятті та явище, яким є об'єкт дослідження, а також їх адекватне описання за допомогою домінуючих в дослідженні знакових систем та правил.

Предметом досліджень можуть бути цілі діяльності в сфері права, її види, зміст, форми, методи організації та здійснення, шляхи удосконалення, система забезпечення, охорони, правового регулювання взагалі і т.д. Наприклад, для порівняльно-правових досліджень:

1) загальними об'єктами є:

¨ національні правові системи, окремі її компоненти (галузі права, його інститути, норми), їх типологізація, тобто об'єднання у правові сім'ї;

¨ системи правових норм міжнародного співробітництва або правопорядку;

¨ ідеологічні національні правові системи, що містять правові теорії, вчення, концепції, методологію досліджень, у тому числі історія, соціологія, філософія права;

¨ міжнаціональна правова ідеологія (теорії права), яка охоплює загальновизнані принципи, погляди, теорії щодо розуміння права як надбання людства.

2) об'єктами нормативних (юридично-догматичних) порівняльно-правових досліджень:

¨ нормативно-правові акти: Конституція, закони, інші акти вищих органів; державні договори і угоди; міжнародні договори; нормативно-правові акти Президентів держав; при необхідності - урядові та інші підзаконні нормативно-правові акти (в залежності від теми та інформаційно-технічних можливостей);

¨ правові інститути, підгалузі, галузі, міжгалузеві комплекси;

¨ конкретні правові норми;

¨ застосування правил законодавчої техніки, нормативно-правова термінологія, процедури підготовки і прийняття нормативно-правових актів тощо.

Аналіз об'єктів здійснюється з урахування наступних вимог:

1. Аналізу підлягають нормативно-правові акти, які прийняті у державах з одних і тих же питань.

2. Повинні враховуватися положення, які містяться в угодах з міжпарламентського співробітництва у правовій сфері, про зближення законодавства з економічних питань, а також інших питань, які представляють взаємний інтерес.

3. Крім того, повинні враховуватися практика застосування законодавства, обставини і причини прийняття зазначених вище нормативно-правових актів, відношення до них практиків і громадян.

4. Необхідно враховувати ступінь можливості співставлення об'єктів між собою, тобто пов'язаність загальними для них предметами регулювання.

5. Обсяг об'єктів порівняльного аналізу повинен бути вичерпним і містити усі нормативно-правові акти або їх частини, що стосуються виучуваної сфери правового регулювання.

6. Вивченню підлягають діючі або відмінені нормативно-правові акти, а також їх проекти.

Джерелами інформації щодо об'єктів порівняльно-правового аналізу є:

¨ інформаційні фонди парламентів, урядів, міністерств юстиції держав;

¨ фонди нормативних актів і фонди наукових бібліотек, наукових інститутів;

¨ матеріали засобів масової інформації;

¨ інформаційні фонди інших органів і організацій (судів, прокуратур тощо);

¨ державні архіви.

Визначення теми, об'єкта, предмета, мети дослідження та його методики складають єдиний процес, обумовлений не тільки особливими властивостями чи природою предмету, його зв'язками з іншими компонентами об'єкту, але й метою - як очікуваними результатами, їх можливим використанням та необхідністю, реальними умовами здійснення дослідження, знаннями та вміннями дослідника, емпіричною базою та методами (методикою) дослідження тощо.

Якщо наукова проблема - це "відоме про невідоме", то необхідно визначити як межі відомого, так й якимось чином окреслити те, що є невідомим, методи (прийоми, правила, способи, засоби) його дослідження. Це завдання може бути вирішене шляхом огляду стану проблеми, на підставі аналізу наукової та іншої літератури, нормативно-правових та правозастосовчих документів, узагальнень юридичної практики.

Серед інших доцільно визначати з урахування особливостей різних наукових шкіл, вчень, доктрин, концепцій: 0 Сукупність термінів та визначень, які використовуються при розкритті проблеми, їх зміст та обсяг, тобто клас явищ, до якого входить предмет дослідження, та ознаки цього класу явищ; ознаки (властивості), які відрізняють предмет від інших явищ цього класу; місце, яке він займає у структурі загального явища (системи, класу, типу, групи тощо), функції, які виконує тощо.

Сутність предмета, необхідні та достатні властивості, виявлення (прояви).

Склад (зміст) предмету та характеристик його елементів.

Структуру (форму) і характеристики зв'язків, відношень між елементами (горизонтальні та вертикальні) предмету.

Зовнішні зв'язки та відмінність предмету від близьких, подібних та протилежних явищ, у тому числі за функціями, призначенням у системі, до складу якої входить предмет.

Класифікації або види предмету дослідження за різними критеріями.

Динаміку (історію), тобто процеси та етапи виникнення, становлення, функціювання та зникнення (припинення існування) даного предмету, перспективи його розвитку тощо.

Перелік питань, які розглядаються, структурується за принципом від загального до конкретного, враховує поєднання структурного та функціонального, генетичного та футурологічного підходів тощо.

Завдання дослідження можуть включати в себе такі елементи:

¨ вирішення певних теоретичних питань, які входять до загальної проблеми дослідження, зокрема виявлення сутності поняття, явища, процесу, подальше удосконалення його визначення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування тощо;

¨ всебічне вивчення практичного (нормативного та правоза-стосовчого) вирішення даної проблеми, виявлення її типового етану, типових недоліків і труднощів правового врегулювання, їх причин, передового досвіду юридичної практики;

¨ визначення та обґрунтування системи заходів для вирішення даної проблеми;

¨ в окремих випадках - експериментальна, емпірична перевірка ефективності запропонованої системи заходів;

¨ розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження в практичній діяльності юристів, наукових дослідженнях, навчально-методичному процесі.