Вікова психологія - Павелків Р.В. - Розвиток мнемічної функції у ранньому дорослому віці

Психічний розвиток детермінується функціонуванням систем фізіологічних механізмів. На кожному етапі онтогенезу вони створюють передумови для засвоєння нового досвіду і формування нових психічних можливостей. У період ранньої дорослості окремі структури та функції мозку досягають повної зрілості, що виявляється в неповторній "архітектурі".

Вікова динаміка психофізіологічних функцій дорослих людей різного віку має складний і суперечливий характер. Це зумовлене тим, що нервово-психічний розвиток пов'язаний не тільки з прогресом другої сигнальної системи, а й з загальним розвитком аналітико-синтетичної діяльності мозку. Рівень одних функцій і процесів під час їх розвитку підвищується (обсяг поля зору, диференційоване впізнавання, просторові уявлення, пізнання, увага), інших знижується (гострота зору, короткочасна зорова пам'ять) або стабілізується (спостережливість, загальний інтелектуальний розвиток).

Розвиток психофізіологічних функцій відбувається як процес якісних перетворень міжфункціональних і внутрішньо-функціональних структур. Ці зміни стосуються сенсорної, моторної та мнемічної психофізіологічних функцій.

Розвиток сенсорної функції у ранньому дорослому віці

Дана функція забезпечує аналіз сенсорної інформації різних модальностей (зір, слух, нюх, смак тощо). Зміна часу реакції після отримання інформації супроводжується підвищенням чутливості людини (чутливості периферійного зору, слуху, центрів руху тощо). Максимального розвитку відчуття досягають на межі 25 років і зберігаються на цьому рівні у більшості людей до 40 років.

Вік має нерівномірний вплив на зорово-просторові функції: гостроту зору - на 25%, поле зору - на 70%. Це означає, що поле зору, яке визначається структурою провідних шляхів і корковими проекціями, найбільше залежить від процесу дозрівання і загального стану мозку. Чутливість різної модальності (периферійний зір, слух, кінестезія) залежить від віку. Найкращі показники різних видів чутливості зафіксовані у віці 20 років. Високі показники кольорової чутливості, різних її видів спостерігається у 25 років.

Розвиток сенсорної функції має певні відхилення від загальної закономірності розвитку психофізіологічних функцій, передусім, їй притаманна виразна гетерохронність, залежність від особливостей професійної діяльності, стану здоров'я людини тощо.

Розвиток моторної функції у ранньому дорослому віці

Вона забезпечує рух внутрішніх органів, тіла та окремих його частин (рух у просторі, зміна пози, міміка), регулювання функціонального стану організму та виконання трудових операцій.

Підтвердженням того, що рання дорослість - оптимальний період для розвитку моторних функцій є вікові характеристики рекордсменів у спорті. Середній вік олімпійських чемпіонок - 23,6, чемпіонів - 25,3 років. В деяких видах спорту найвищих результатів досягають у 24-35 років: штовхання ядра у 26-32 роки, ходьба на 20 км - у 24-33 роки, метання диску - у 24-35 років, метання молота - у 29-32 роки.

Сила правої і лівої рук чоловіків у 18-19 років є значно вищою, ніж у 30-35 років. Швидкість рухових реакцій (час обведення фігур, швидкість ходи) у 18-19 літніх перевищує швидкість рухових реакцій дорослих. Однак точність ходи (міра відхилення від прямої в градусах) з відкритими очима у 30-35-річних чоловіків удвічі вища, ніж у 18-19 річних, із закритими - у 5 разів. Окрім того, вищою є точність обведення фігур.

Розвиток мнемічної функції у ранньому дорослому віці

Мнемічна функція забезпечує запам'ятовування, збереження (і забування) та відтворення людиною досвіду, фіксування сигналів різної модальності.

Період ранньої дорослості є сприятливим для інтелектуальних досягнень. Особливе значення для розуміння розумової діяльності дорослих мають експериментальні дані про онтогенетичну еволюцію психофізіологічних функцій людини, які забезпечують перебіг пізнавальних психічних процесів. Найсприятливішими для впливу на психофізіологічну організацію інтелекту є періоди консолідації, під час яких встановлюються оптимальні структурні співвідношення між окремими пізнавальними функціями, що забезпечує ефективне розв'язання пізнавальних проблем. Для зміни структур і характеру їх розвитку важливі мікроперіоди життя дорослої людини, протягом яких відбуваються послаблення або розпад міжфункціональних зв'язків, створення можливості їх спрямованого перетворення,

У зв'язку з високим рівнем реалізації пізнавальних функцій у процесі розвитку дорослої людини підвищується її здатність до навчання.

Збереження рівня психофізіологічних функцій пов'язане з трудовою діяльністю, практичним досвідом і тренованістю. Наприклад, досить високим є збереження включених у професійну діяльність зорово-просторових функцій людей (поле зору, гострота зору часто є нормальними або перевищують норму у водіїв навіть пенсійного віку).

На сенсибілізацію (чутливість) функцій впливає інструментально-технічне оснащення діяльності та комунікації, що зумовлює формування апарату перцептивних дій, в системі яких реалізуються сенсорні функції. Досягнення в процесі трудової діяльності в ранньому дорослому віці нових, вищих рівнів функціонального розвитку можливе завдяки оптимальному навантаженню психічних функцій, посиленню мотивації, операційним перетворенням. За їх відсутності психофізіологічні функції поступово знижують свій рівень.

Після досягнення людиною 25-річного віку збереження і стабільність психофізіологічних функцій визначаються особливостями вищих психічних процесів. Від них залежать наявність піків, точок піднесення кожного виду чутливості, нерівномірність процесу розвитку. Один з таких піків, який супроводжується конвергенцією (наближенням) сенсорних функцій, спостерігається у 18-25 років, а інший може відбутися пізніше, в період загальної стабілізації функцій.

В розвитку психофізіологічних функцій простежується закономірність, відповідно до якої з 3 до 22 років скорочується часовий інтервал між дією сигналу і початком реакції на нього (час реакції); до 23-25 років багато психофізіологічних функцій досягають свого максимального розвитку і зберігаються на досягнутому рівні до 40 років.