Я-концепція - відносно стійка, більш-менш усвідомлена система уявлень особистості про себе, яка переживається нею як неповторна і є основою її самовизначення у світі, взаємодії з іншими людьми, ставлення до себе.
Більшість уявлень людини про себе в дорослому віці ґрунтується на оцінному процесі, який полягає у тому, що людина оцінює позитивно, прагне відчувати ті переживання, які її розвивають (Я здорова, красива, щаслива, вміла, успішна) і оцінює негативно чи уникає того, що, на її думку, шкодить її збереженню та розвитку (Я хвора, некрасива, невміла). Цей процес пов'язаний з тенденцією актуалізації сутнісних сил особистості. Отже, розвиток Я-концепції залежить від самоактуалізації особистості - бажання людини розвиватися.
В дорослої людини взаємовплив самоактуалізації і Я- концепції контролюється прийнятими нею соціальними і моральними принципами, ідеалами, нормами, духовними цінностями. Відповідно до прийнятих у певних соціальних групах критеріїв оцінювання, котрі інтеріоризують особистість, у неї виникають різноманітні уявлення щодо особистісної спрямованості і способів самоактуалізації та самовираження.
Дорослі відчувають психологічний комфорт тоді, коли їхні уявлення про себе дають змогу сприймати важливий для них досвід. Цю можливість забезпечує стійке ядро Я-концепції -самість, автентичність людини, що відрізняє її від інших людей і зберігається протягом усього життя; основні уявлення про себе. У людей, які активно самоактуалізуються, воно включає відкритість для досвіду, раціональність, особисту відповідальність, почуття власної гідності і свободи, здатність до встановлення і підтримки добрих особистісних стосунків і ведення духовно-морального способу життя.
Периферична частина Я-концепції дорослого включає в себе різні аспекти Я-образу (результат усвідомлення глибинної суті людини, що дає змогу відрізнити себе від інших), а також позитивні і негативні самооцінки. Відмінності між Я-образом і Я-концепцією збільшуються з дорослішанням людини. Я-концепція дорослого розвивається під впливом різноманітних зовнішніх і внутрішніх чинників. Особливо важливими є контакти зі значущими персоналіями, які на етапі ранньої дорослості певною мірою визначають уявлення індивіда про себе.
Отже, Я-концепція дає змогу утвердити у самосвідомості особистості відчуття визначеності у соціальному і матеріальному світі, сфері моралі та духовності, ідентифікуватися з конкретним оточенням, досягти прийнятного самоототожнення. Вона визначає, як людина діятиме у конкретній ситуації, як інтерпретуватиме власні дії і вчинки інших, чого очікуватиме в майбутньому.
Я-концепція і самооцінка
В ранньому дорослому віці особистість окреслює цілі та обирає засоби для їх досягнення, оцінює успішність своїх дій відповідно до Я-концепції, яка індивідуалізує самооцінку - суб'єктивне сприйняття досягнутих результатів, згідно з якими те, що для однієї людини є успіхом, інша сприймає як невдачу.
З віком самооцінка стає більш диференційованою. Доросла людина може високо оцінювати одні свої властивості, наприклад, свій інтелектуальний розвиток, і дуже низько інші - рівень міжособистісних стосунків чи фізичні можливості. Це явище пов'язане з існуванням у структурі Я-концепції людини реального Я (більш чи менш адекватного уявлення про себе) та ідеального Я. Ідеальне Я може бути реалістичним або фантастичним.
Реальне та ідеальне Я, як правило не тотожні. Відмінності між ними пов'язані як з негативними, так і з позитивними наслідками. Значні відмінності свідчать про неадекватність самооцінки і хворобливе ставлення до себе, що зумовлює негативні емоційні переживання та неадекватні вчинки. Така особистість нездатна подолати розрив між своїм реальним станом і тим, до якого вона прагне.
Я - концепція і психологічний вік особистості
Я - концепція та сімейні стосунки
Професійна Я - концепція та самооцінка
10.9. Кризи раннього дорослого віку
Криза тридцяти років
Моделі поведінки жінок
Модель поведінки "Турботливі"
Модель поведінки "Або-або"
Модель поведінки "Інтегратори"