Вікова психологія - Павелків Р.В. - 11.5. Дружні стосунки в зрілому дорослому віці

В період зрілості спостерігається зменшення основного кола спілкування, оскільки багато часу та енергії витрачається в процесі виховання дітей, професійної самореалізації. Однак, дружні стосунки залишаються необхідним аспектом розвитку дорослої людини.

Дослідники виокремлюють чотири основні функції дружнього спілкування:

1) Терапевтична. Спілкуючись з друзями, людина може поділитися негативними переживаннями, які пов'язані з сімейними та професійними конфліктами. Друзям у цій ситуації необхідно вислухати і підтримати партнера.

2) Компенсаторна. Дана функція є подібною до терапевтичної. Спілкування з друзями дає можливість компенсувати несексуальні потреби, які не задовольняються в шлюбі. В процесі спілкування людина задовольняє потреби у визнанні, симпатії, повазі тощо.

3) Можливість структурування часу шляхом дружнього спілкування. Спілкування в контексті реалізації даної функції має вигляд спільних розваг, спільного святкування визначних подій, дат тощо.

4) Розвивальна. Коли у близьких стосунках відбувається взаємний обмін почуттями, досвідом, інформацією тощо. Спілкування в даному випадку є важливим джерелом розвитку для обох учасників.

Зазначені функції реалізуються лише в стабільній дружній парі чи групі, оскільки епізодичне спілкування може виконувати й інші функції. Найчастіше в процесі спілкування друзів задовольняється одразу декілька функцій. Однак, саме остання - розвивальна - включає істинну емоційну близькість, здатність до якої формується в юності.

Хотілося б спростувати міф про те, що в зрілому віці неможливо здобути нових друзів, вони обов'язково повинні залишитися ще з молодості. В ситуації, коли людина має розвинену здатність до близькості, можливість здобувати нових друзів зберігається, причому нові стосунки можуть бути більш зрілими і глибокими, ніж в молодому віці. Часто друзі юності перестають бути цікавими в зрілій дорослості, спілкування з ними обмежується у випадку відмінності шляхів і закономірностей розвитку.

В ситуації, коли здатність до близькості нерозвинена, можливість здобуття друзів у цей період знижується, у зв'язку із зменшенням міжособистісних контактів в цілому. Окрім того, може відбуватися, так званий, "ефект гойдалки": швидкий початок тісного контакту, а потім раптовий агресивний розрив. Причому відповідальність за припинення стосунків людина покладає на партнера, наприклад, звинувачуючи його у зраді.

Інше значення мають дружні стосунки на роботі. З одного боку, вони можуть доповнювати сенс роботи з незначною оплатою праці та можливостями професійного зростання. З іншого - можуть стати джерелом додаткової емоційної підтримки. Найбільшого значення вони набувають для людей, які недостатньо задоволені сімейним життям. В такому випадку виробничі відносини набувають виразних рис сімейного спілкування, тобто в них актуалізуються невирішені конфлікти членів "виробничої сім'ї".

Г.Крайг стверджує, що дружба в зрілому дорослому віці допомагає реалізувати важливу життєву ціль, а саме встановлення близьких стосунків. В цьому віці, коли діти вже виросли і стали жити самостійно або після смерті подружнього партнера важливі емоційні потреби задовольняються саме за допомогою дружніх стосунків.

Дослідження М.Фіске показали, що в зрілому віці людина має декілька друзів, стосунки з якими підтримуються не менше шести років. Найважнішими характеристиками ідеального дружніх стосунків визначаються: взаємодопомога, емоційна підтримка, подібність друзів, спільний досвід, невимушеність спілкування. Наприкінці зрілого дорослого віку починають формуватися особливо складні і багатомірні стосунки. На цьому життєвому етапі людина починає цінувати індивідуальні, неповторні особистісні властивості своїх друзів, що є наслідком особистісних змін зрілого дорослого віку.

З віком, коли людина пізнає тонкощі свого власного характеру, вона починає більше цінувати подібні характеристики інших людей.