Дитяча психологія - Дуткевич Т.В. - 1. Спілкування як найважливіший фактор психічного розвитку дошкільника

ПЛАН

1. Онтогенез спілкування як найважливіший фактор психічного розвитку

дошкільника

2. Форми спілкування дорослого і дитини в дошкільному віці

3. Модель оптимального спілкування педагога з дитиною

4. Роль експресивних засобів у спілкуванні дитини й дорослого

Література

1. Авдеева Н. Н., Мещерякова С. Ю. Вы и младенец: у истоков общения. - М.: Педагогика, 1991. - 160 с.

2. Воспитание детей дошкольного возраста / Под ред. Л. Н. Проколиенко. - К.: Рад. школа, 1990. - 368 с.

3. Кондратенко Т. Д., Котырло В. К., Ладывир С.А. Обучение старших дошкольников. - К.: Рад. школа, 1986. - 152 с.

4. Кононко Е. Л. Чтобы личность состоялась. - К.: Рад школа, 1991. - 221 с.

5. Кравцова Е. Е. Психологические проблемы готовности детей к обучению в школе. - М.: Педагогика, 1991 . - 152 с.

6. Лисина М. И. Проблемы онтогенеза общения. - М.: Педагогика,1986. - 144 с.

7. Общение и диалог в практике обучения, воспитания и психологической консультации / Отв. ред. А. А. Бодалев. - М.: Педагогика,1987. - 164 с.

8. Островская Л. Ф. Педагогические ситуации в семейном воспитании дошкольников. -М.: Просвещение, 1990. - 160 с.

9. Урунтаева Г. А. Дошкольная психология. - М.: Изд. Центр "Академия", 1997. - С. 98-107.

1. Спілкування як найважливіший фактор психічного розвитку дошкільника

Дошкільне дитинство - важливий період психічного розвитку. Вік початкового фактичного утворення особистості, за словами О. М. Леонтьєва. У дитини інтенсивно формуються психічні функції, складні види діяльності (гра, спілкування з дорослими й ровесниками), виникають ієрархія мотивів і потреб, самооцінка, вольова регуляція та моральні форми поведінки. Найважливішим фактором психічного розвитку дошкільника є його спілкування - спочатку із дорослими, а згодом і з ровесниками та іншими дітьми. Поза спілкуванням неможливий розвиток у дитини специфічно людських психічних функцій, її особистісне становлення. Як зазначав Л. С. Виготський, "Будь-яка вища психічна функція з'являється на сцені двічі: перший раз як діяльність колективна, соціальна діяльність, тобто функція інтерпсихічна, другий раз як діяльність індивідуальна, як внутрішній спосіб мислення дитини, як функція інтрапсихічна" (Выготский Л. С. Избр. психологические исследования. - М., 1956. - С. 450).

Труднощі психічного розвитку дошкільника пов'язані, як правило, із неадекватно побудованим спілкуванням між дитиною і близькими дорослими.

Походження психологічних проблем у дошкільному віці ділиться на дві групи:

1) несприятливі тенденції у поведінці дитини, які ще не порушили норми, але в результаті призведуть до цього;

2) незнання батьками, або іншими дорослими з оточення дитини норм розвитку. У них виникає необґрунтована стурбованість щодо дитини. Наприклад, тривога щодо надмірної захопленості дитини грою або фантазуванням у старшому дошкільному віці, або з приводу непосидючості, імпульсивності молодшого дошкільника. Всі ці прояви є нормативними віковими особливостями розвитку дошкільника.

Труднощі психічного розвитку у дошкільному віці відзначаються наступними особливостями:

1) несприятливі тенденції носять прихований характер;

2) деякі з небажаних проявів зникають з розвитком дитини, а деякі переходять у стійкі утворення, що закладають фундамент особистості;

3) подальша корекція недорозвинених у дошкільному віці психічних якостей є складною, а іноді й неможливою.

Встановлення вихователем (чи психологом) наявності й причин труднощів у розвитку дитини та їх корекція відбувається як порівняння результатів діагностики з нормами розвитку. Слід підкреслити, що і вихователь, і психолог веде роботу з дітьми, психічний розвиток яких перебуває у межах норми.

ВИСНОВКИ про роль спілкування у психічному розвитку дошкільника:

- дошкільний вік є періодом початкового фактичного утворення особистості;

- спілкування виступає найважливішим фактором психічного і особистісного розвитку дошкільника;

- труднощі психічного розвитку дошкільника пов'язані, як правило, із неадекватно побудованим спілкуванням між дитиною і близькими дорослими;

- характер психологічних проблем у дошкільному віці виявляється як несприятливі тенденції у поведінці дитини, або необґрунтована стурбованість батьків (чи інших дорослих з оточення малюка) щодо дитини через незнання ними норм її розвитку.