Дитяча психологія - Дуткевич Т.В. - 3. Прийоми активізації сюжетно-рольової гри

Формування передумов рольової гри становить актуальну педагогічну задачу у період від 1,5 до 3 р. Методика формування передумов рольової гри полягає у тому, що дорослий подає сюжет у словесній формі. Наприклад: "Сидять за столом лялька та ведмедик, гарненькі, чистенькі. На столі стоять тарілки, розкладені ложки. Дівчинка взяла ложку і почала годувати - спочатку ляльку, а потім ведмедика. Всіх погодувала, молодець!". При цьому дорослий супроводжує свої слова ігровими діями та підкреслює інтонацією, жестами, мімікою емоційно-позитивне ставлення до іграшок та дій з ними.

Якщо дитина не може включитись у пропоновану дорослим сюжетно-рольову гру, то проводиться додаткова робота з формування ігрових дій на основі предметних дій у такій послідовності:

1) Показати ігрові дії з різними предметами (ложкою - нагодувати ляльку, гребінцем зачесати її);

2) Організувати ігрові дії із замінниками використаних предметів (ложка - олівець; гребінець - лінійка);

3) Варіювання замінників однакових предметів: ложка - олівець, стрічка картону, паличка;

4) Формування системи дій певної ролі: мати - годує, читає, прибирає, одягає, зачісує; лікар - вислуховує, виписує ліки, робить укол;

5) Щоб дитина приймала роль, дорослий разом з нею програє відповідну систему дій і наголошує: "Ти грався у лікаря", "Ти була мамою".

Коротка схема роботи із залучення дитини до сюжетно-рольової гри становить перехід дитини від предметної дії до виконання нею ролі, відповідних їй дій і включає наступні кроки: їсти ложкою - годувати ложкою - годувати ложкою ляльку - годувати ложкою ляльку, як мама.

ВИСНОВКИ про формування передумов сюжетно-рольової гри у дітей раннього віку:

- метою формування передумов сюжетно-рольової гри є перехід дитини від предметної дії до виконання нею ігрової ролі;

- формування здійснюється за етапами: їсти ложкою - годувати ложкою - годувати ложкою ляльку - годувати ложкою ляльку, як мама.

3. Прийоми активізації сюжетно-рольової гри

У розвитку сюжетно-рольової гри не всі діти однаково успішно переходять від нижчого рівня до вищого. Потрібно виявляти дітей, у яких спостерігається відставання у розвитку сюжетно-рольової гри і проводити з ними розвивальну роботу. При цьому психолог (вихователь) орієнтується на ознаки недорозвиненості гри у дошкільника:

1. Примітивні й одноманітні дії з предметами;

2. Нестійкий інтерес до зовнішнього вигляду іграшки, не пов'язаний з можливостями гратись нею;

3. Високий вміст неадекватних дій з предметами. Наприклад, ложкою дитина не користується в її функціональному призначенні, а стукає нею об стіл, підлогу, іншу ложку, крутить у руках, кидає тощо;

4. Відсутність замінників та дій із уявними предметами;

5. Поодинокі сюжетні дії, сюжет відсутній.

При наявності відставання у розвитку гри дошкільника використовують наступні прийоми активізації гри.

1.Дорослий демонструє весь ланцюжок ігрових дій із сюжетною іграшкою, а потім просить дитину повторити .

2."Знайомить" дитину з лялькою-донькою, називає дитину мамою чи папою, дає ляльці ім'я, викликає емоційне позитивно-забарвлене ставлення до іграшки, використовуючи зменшувально-пестливі слова, посмішки, виявлення турботи про ляльку, емоційний відгук на її "дії", розмову з лялькою.

3. Проводиться індивідуальна робота з дитиною над сюжетом, який ускладнюється від сеансу до сеансу.

Наприклад, організація гри на основі сюжету "Догляд за дитиною":

у 1-шу зустріч включає купання ляльки;

у 2-гу додається приготування для неї їжі;

у 3-тю зустріч - годування;

у 4-ту зустріч - підготовка ляльки до сну.

ВИСНОВКИ про прийоми активізації гри дошкільника:

- ознаки рівнів розвитку сюжетно-рольової гри слугують критерієм для визначення відповідності розвитку дошкільника віковій нормі психічного розвитку;

- при наявності відставання у розвитку гри дошкільника використовують прийоми активізації гри;

- прийоми активізації гри спрямовані на урізноманітнення ігрових дій дитини, збагачення сюжету і використовуються дорослим на фоні доброзичливої уваги до дитини.