Дитяча психологія - Павелків Р.В. - Розвиток графічних образів у дошкільному дитинстві

До початку дошкільного дитинства дитина має певний, хоч і дуже обмежений, запас графічних образів, що дає їй змогу зображувати окремі предмети. Однак ці зображення мають з предметами дуже віддалену подібність.

Уміння впізнавати у малюнку предмет стимулює вдосконалення зображувальної діяльності, яке довго триває. Дитина втілює у своєму малюнку різні форми досвіду, отриманого у процесі дій з предметами, їх зорового сприймання, графічної діяльності, навчання з дорослими. Правда, малюнок дорослої людини відображає лише доступні зоровому сприйманню властивості предмета, а дитина використовує у ньому весь досвід. Тому серед дитячих малюнків, крім зображень, що відповідають зоровому сприйманню, можна побачити і такі, в яких виражено те, що з'ясовує дитина, діючи з предметом, обстежуючи його на дотик. Наприклад, плоску гострокутну фігуру (трикутник) після обстеження рукою можуть зобразити у вигляді овалу, відводячи від нього коротенькі рисочки, якими намагаються підкреслити гострокутність фігури. Такі зображення гострокутних фігур зумовлені спробами пристосувати сформований у них раніше графічний образ замкнутої кругоподібної лінії.

Графічна форма зображення предмета зумовлена наявними у дитини графічними образами, зоровим враженням від предмета і набутим під час дій з ним дотиково-руховим досвідом. Крім цього, дитина передає у малюнку не лише враження від предмета, а й своє розуміння та знання. Бідний, ледь помітний малюнок свідчить, що дитина не намагається точно і повно відтворити предмет, який зображує.

Діти здатні впізнавати зроблені однолітками зображення, наприклад, іграшки у малюнках своїх однолітків. їм доступні не лише зображення з достатньою кількістю ознак, а й ті, що передають одну-дві суттєвих, на їх погляд, ознаки.

У побудові графічних образів дитина все більше орієнтується на зорові враження. До цього спонукають її дорослі, які відкидають невдалий, на їхню думку, малюнок, пропонують уважніше подивитися на предмет. Малювання з натури відбувається у результаті спеціального впливу дорослого. Здебільшого дошкільники, ледь глянувши на предмет, намагаються швидкої впевнено малювати на папері. Вони ще не мають потреби систематично спостерігати натуру, тому їх малювання навіть за її наявності можна вважати малюванням з уяви.

Утворення графічних шаблонів у зображувальній діяльності дошкільника

Створювані у процесі навчання умови спонукають дітей удосконалювати графічні образи, вносити у них нові елементи, які відображають характерні ознаки зображуваних предметів. Поступово графічні образи все більше починають відповідати реальному предмету. Однак дитячому малюванню притаманна тенденція до закріплення звичних графічних образів. За певних умов це перетворює образи на стандартні шаблони, які е досить міцними утвореннями, оскільки відповідають елементарним вимогам зображення й отримують визнання у людей. Поширеними шаблонами, які передаються з покоління в покоління, є зображення будиночків, квітів, дерев тощо. Засвоюючи шаблон, дитина починає переносити його з малюнка на малюнок, мало піклуючись про вдосконалення зображуваного. Тільки спеціальне завдання, що виникає у процесі малювання, змушує її, не змінюючи шаблону, домальовувати до нього окремі деталі.

Закріплення графічних образів, перетворення їх на шаблони негативно впливає на розвиток дитячого малювання. Дитина може так і не навчитися малювати нічого, крім декількох засвоєних нею схем конкретних предметів. Тому навчання малюванню пов'язане і з руйнуванням шаблонів.

У дитячому малюнку тенденція до розвитку графічних образів вступає у суперечність із тенденцією до їх закріплення, перетворення на шаблони. Від того, яка з них переважатиме, значною мірою залежить успіх дитячого малювання, а все це - від особливостей навчання. Заснованість його на копіюванні готових зразків сприяє утворенню шаблонів; спрямованість на удосконалення способів передавання властивостей об'єкта у зображенні - унеможливлює шаблонність, удосконалює графічну форму малюнків. Усе це актуалізує необхідність звертати особливу увагу на розвиток зображувальної діяльності дітей.