Диференціальна психологія - Палій А.А. - Пізнавальні стилі

Так називають індивідуальну специфіку інтелектуальної діяльності, індивідуальні відмінності у способах вивчення дійсності. Спочатку індивідуальні відмінності в наданні переваги певним способам інтелектуальної діяльності (стиль) протиставляли індивідуальним відмінностям в успішності інтелектуальної діяльності (здібностям).

Дослідники виокремлюють такі типи стильових властивостей інтелекту: стилі кодування інформації, когнітивні стилі, інтелектуальні стилі та епістемологічні стилі.

Ступінь вираженості в індивідуальній репрезентативній системі конкретного способу представлення інформації характеризує властивий людині стиль її кодування. Ступінь інтегрованості різних способів кодування інформації характеризує рівень інтелектуального розвитку суб'єкта.

Стилі кодування інформації - це індивідуально-своєрідні способи представлення інформації залежно від домінування певної модальності досвіду (слухової, зорової, кінестетичної, почуттєво-емоційної тощо).

Способи сприйняття інформації досліджують у руслі нейролінгвістичного програмування (НЛП). Люди приймають і переробляють інформацію про своє оточення, переважно спираючись або на візуальний (зорово і за допомогою мислительних образів), аудіальний (за допомогою слуху) або на кінестетичний досвід (через дотик, нюх та інші чуттєві враження). Тому для візуала типова пізнавальна позиція - дивитися, уявляти, спостерігати; для аудіала - слухати, говорити, обговорювати; для кінестетика - діяти, відчувати. На цій підставі розрізняють візуальну, аудіальну, кінестетичну сфери сенсорного досвіду.

Когнітивні стилі - це індивідуально-своєрідні способи переробки інформації про актуальну ситуацію (способи її сприйняття, аналізу, категоризації, оцінювання тощо).

Із накопиченням емпіричних даних виявилося, що зіставлення стильових і продуктивних аспектів інтелектуальної діяльності не витримувало емпіричної і теоретичної перевірки (багато показників когнітивних стилів позитивно корелювали з різними показниками інтелектуальної продуктивності). З'ясувалося, що ототожнення когнітивних стилів і конвергентних здібностей неправомірне через відмінність процедур їх операціоналізації (когнітивні стилі описують у термінах своєрідності способів переробки інформації, інтелектуальні здібності - в термінах ефективності розв'язання завдань).

За твердженням М. Холодної, когнітивні стилі - це інший тип інтелектуальних здібностей (порівняно з традиційними конвергентними і дивергентними здібностями), що характеризують, особливості побудови індивідуальних репрезентацій того, що відбувається (як будується ментальний образ конкретної ситуації), індивідуальні можливості метакогнітивної регуляції інтелектуальної діяльності (як організовується контроль процесів переробки інформації).

Інтелектуальні стилі - це індивідуально-своєрідні способи постановки і розв'язання проблем. Наприклад, при виборі професійної діяльності і наданні переваги способам вирішення професійних проблем використовуються законодавчий, виконавчий, оцінний стилі.

Представники законодавчого стилю в інтелектуальній роботі ігнорують типові для більшості людей норми і правила, змінюють їх залежно від вимог проблеми, не переймаються деталями, прагнуть працювати усередині власної системи ідей, здатні розробляти новий підхід до проблеми. Віддають перевагу таким професіям, як учений, університетський професор, письменник, артист, архітектор, підприємець.

Люди з виконавчим стилем керуються загальноприйнятими нормами, схильні діяти за правилами, вважають за краще розв'язувати наперед сформульовані, чітко поставлені проблеми з використанням відомих засобів. Обирають професію адвоката, полісмена, військового, бухгалтера, менеджера.

Люди з оцінним стилем мають деякий мінімум власних правил, у правильність яких щиро вірять, орієнтовані на роботу з готовими системами, які, на їхню думку, можна і потрібно "приводити до ладу"

(наприклад, ставити правильний діагноз і здійснювати необхідні дії), схильні аналізувати, критикувати, оцінювати, удосконалювати. Професійно самовизначаються як літературні критики, психотерапевти, розробники освітніх програм, консультанти, політики, судді.

Ці стилі проявляються за однаково високого рівня інтелектуального розвитку і співвідносяться з однаково високою професійною успішністю. Людям властивий баланс усіх трьох стилів з урахуванням спеціалізації кожного з них.

Залежно від типу проблем і способів їх вирішення виокремлюють синтетичний, ідеалістичний, прагматичний, аналітичний і реалістичний стилі.

Інтелектуальні стилі е більш узагальненою стильовою властивістю інтелекту, ніж когнітивні. Це особливі інтелектуальні здібності, пов'язані з можливістю індивідуалізації інтелектуальної діяльності на основі впорядкування індивідуальних ресурсів суб'єкта з певним типом проблем.

Особливе місце серед пізнавальних посідають епістемологічні стилі - це індивідуально-своєрідні способи пізнавального ставлення людини до дійсності, що виявляються в особливостях індивідуальної "картини світу". Серед них Дж. Ройс розрізняє такі: емпіричний, раціоналістичний і метафоричний стилі.

Емпіричний стиль - пізнавальний стиль, за якого особистість контактує зі світом на основі даних безпосереднього сприйняття і предметно-практичного досвіду. Люди цього типу схильні підтверджувати істинність своїх думок посиланням на факти, ретельність вимірювань, надійність і повторюваність спостережень.

Раціоналістичний стиль - пізнавальний стиль особистості, чий погляд на дійсність визначається широкими понятійними схемами, категоріями і теоріями. Адекватність індивідуальних думок оцінюють на основі логічних висновків з використанням розумових операцій. Основний критерій надійності пізнавального образу - його логічна стійкість.

Метафоричний стиль - пізнавальний стиль, який виявляється в схильності до максимальної різноманітності вражень і комбінування віддалених галузей знань. Цілісність погляду на світ поєднують з його персоніфікацією (уявленням дійсності в термінах особистих переживань, оцінок, переконань), велике значення надають інтуїції.

За Дж. Ройсом, пізнавальні стилі - це психічні якості вищого порядку, оскільки визначають спосіб зв'язку конвергентних здібностей і афективних особистісних рис в актах індивідуальної поведінки. Вираже-ність певних епістемологічних стилів є наслідком сформованості механізмів, які забезпечують взаємодію інтелектуальних і афективних можливостей суб'єкта. Наприклад, раціональний стиль відповідає за інтеграцію понятійних здібностей і емоційної незалежності, емпіричний - перцептивних здібностей та інтроверсії/екстраверсії, метафоричний - символічних здібностей і емоційної стабільності. Епістемоло-гічні стилі (порівняно, наприклад, з конвергентними здібностями) - інтелектуальні здібності вищого рівня, що проявляють себе в показниках індивідуалізованої інтеграції когнітивного і афективного досвіду суб'єкта.

Загалом пізнавальні стилі пов'язані з продуктивними можливостями інтелекту. їх можна розглядати як особливий різновид інтелектуальних здібностей.