Принцип історизму передбачає розуміння того, що філогенетичний та онтогенетичний розвиток людини не тотожні.
Завдання дослідника полягає в генетичному вивченні структурних компонентів психічного процесу, що розгортається з плином часу. Дослідження має охопити увесь процес розвитку певного психічного явища, врахувавши всі фази зміни - від миті виникнення до загибелі - і пояснити його природу, пізнати його сутність.
Розуміння психіки як історичного продукту визначило і необхідність створення адекватного - історичного методу її вивчення. Метод виникає як наслідок взаємної асиміляції двох ідей - принципу розвитку і принципу об'єктивно-експериментального вивчення психіки.
Принцип розвитку стає визначальним для пояснення процесу в цілому, а ключем об'єктивності розуміння процесу розвитку є експеримент, що дає можливість виявити в абстрактній формі закономірності, саму суть генетичного процесу.
Реальний розвиток та розвиток-відтворення співвідносяться як логічне та історичне.
Єдиним методологічно правильним способом вивчення психічного розвитку є його експериментально-генетичне вивчення. А головним завданням психології навчання є завдання поєднання морфологічного, експериментального та генетичного аналізу.
Принцип системності
Для отримання об'єктивних даних про рушійні сили та механізми психічного розвитку визначальним є вибір системи знань, згідно з якою він (розвиток) розглядається.
Розгляд відповідно до певної системи спрямований на виявлення основних закономірностей виникнення та розвитку психіки як цілісності.
Експериментально-генетичний метод дотримується системи, що розвивається. Генетичним початком цієї системи стає "клітинка" як вихідна суперечність, що містить у собі всі компоненти цілісності. Саме перехід від менш розвинутого поняття до більш розвинутого обумовлює принцип системності.
Вибудовування системи поняття, що розвивається, передбачає також створення відповідної системи прсдмстно-псрстворювальних дій, виконання яких сприяє формуванню в людини психологічних новоутворень.
Принцип системності є механізмом сходження від абстрактного до конкретного. З його допомогою пов'язується знання, що розвивається, і предметно-перетворююча діяльність, яка це знання породжує.
Принцип проектування і моделювання
Принцип проектування у теорії експериментально-генетичного методу виявляє свою якісну відмінність від інших психологічних методів і спрямований на штучне створення психічних процесів, яких бракує у внутрішньому світі людини.
Експериментальні моделі тих чи інших психічних функцій, здібностей або процесів вибудовуються з метою пізнання, але вони є прототипом процесів, що реально існують і функціонують.
Зрозуміло, що конструювання психологічних моделей не є результатом роботи інтуїції дослідника. Воно виникає в процесі складної логічної обробки результатів пізнання, що становить суть людської культури.
Генетико-моделюючий метод включає:
а) теорію, в межах якої він створений;
б) проектування (моделювання);
в) перетворюючий (формуючий) експеримент;
г) діагностику (фіксування) проміжних і певною мірою кінцевихстанів людини;
д) оцінку нових психічних якостей, що розвиваються в людині. Дієвість експериментального методу вивчення особистості можна підвищити, вдаючись до методів спостереження, бесіди, інтерв'ю, а також до анкетного дослідження. Якщо предмет дослідження вивчатиметься різними способами і за різних обставин, залежно від умов експерименту, то ймовірність точності результатів різко зросте.
Додаткові методи
Тести здібностей
Тести інтелекту
Тести успішності
Тести таланту
Моделювання психічних процесів
Моделювання психічних функцій
Метод опитування
Бесіда