Діти у віці від 2 до 9 років виконували завдання на механічні зв'язки та відношення. Завдання полягало в тому, щоб відкрити проблемну скриньку, яка замикалася по-різному. Скринька була влаштована таким чином, що можна було запропонувати до 20 завдань різного рівня складності. Хоча завдання були різні, всі вони були побудовані на принципі дії важеля.
На початку дослідження дитині пропонували складне завдання, яке вона не вміє вирішити самостійно, а потім переходили до простіших і доступніших.
Виконання завдання (відкривання скриньки) – суть експериментального спостереження. Намагаючись відкрити проблемну скриньку, дитина переходить від простих до складних завдань, практикує різні прийоми, робить помилки та виправляє їх. Вона розгортає певну діяльність: приймає рішення, діє, використовує різні прийоми, узагальнює їх, змінює та удосконалює рішення. Дитина поступово починає вирішувати ті завдання, які вона не могла виконати на початку.
Отже, це дослідження свідчить, що інтелектуальна дія не існує в готовому вигляді, вона виникає та формується в процесі самого вирішення завдання. Для того, щоб дослідити інтелектуальні дії, недостатньо лише визначити завдання та створити умови для проведення експерименту. Навіть коли все організовано прекрасно, дитина цікавиться завданням та гарно почувається, то й у таких умовах іноді вона не може виконати завдання.
Експерименти В. І. Асніна вражають, хоча не всі його досягнення щодо суті методів оцінки інтелектуальної діяльності враховуються сучасними психологами.
"Інтелектуальна дія не є звичайним проявом готової здібності. Навіть щодо інстинктів та навичок не можна застосувати це положення. Інтелектуальна дія не існує в готовому вигляді, - вона виникає в процесі діяльності суб'єкта. Конкретно, дія виявляється та формується в процесі самого вирішення завдання, незалежно від того, чи це практична дія чи теоретична. Однак завдання вирішує реальна людина, яка відзначається певною мозковою організацією і певним досвідом, навичками. Тому здібності, як можливості мозку, і навички мають велике значення в інтелектуальній діяльності. Однак вони не визначають її, тому що самі повинні бути реалізовані в діяльності суб'єкта" (В. І. Аснін).
Дослідження виконання нецікавої діяльності
Дитині пропонують перекладати сірники із однієї коробки до іншої. Викладаючи по три сірники, дитина має скласти з них букву "А", потім зруйнувати її, покласти сірники в іншу коробку і так далі. Дослідження показало, що навіть за такої діяльності, яка не має ніякого сенсу, не цікавить дитину, вона все ж довго виконує завдання. З часом вона починає вносити зміни в свою роботу, складає, наприклад, дві фігури, збільшує їх. Таким чином, навіть нецікава діяльність продовжується, привертає увагу, дитина знаходить у цьому процесі певне зацікавлення.
Це свідчить, що в процесі експерименту змінюється ставлення дитини до дослідження, і це ставлення неможливо визначити на самому початку дослідження.
Проведені В. І. Асніним дослідження виявили важливі моменти, які слід враховувати, щоб досягти надійності даних під час експерименту. Ніякі зовнішні умови (процедура, завдання, такт експериментатора) не можуть гарантувати надійності дослідження.
Діти (як і дорослі учасники) вступають у певні відносини з іншими учасниками дослідження, мають певне ставлення до предметного змісту завдання, і ця складна система ставлень зумовлює різні (своєрідні) мотиви та цілі діяльності, які впливають на виконання окремих дій.
Володимир Ілліч Аснін (1904-1956) - український психолог, народився в м. Кременчуці, з 1933 р. викладав психологію в Харківському педагогічному інституті ім. Г. С. Сковороди, завідував кафедрою психології з 1944 по 1950 рр. Захистив дисертацію в 1936 р. Один із представників Харківської психологічної школи, послідовник Л. С. Виготського. Разом із психологами О. М. Леонтьєвим, О. В. Запорожцем, П. І. Зінченком розвивав теорію діяльності. Дослідник мислення, мови та навичок. Один із авторів підручника з психології, виданого на Україні в 1955 р. (розділ про волю та мотиви діяльності). Мають цінність його праці, присвячені методології емпіричного дослідження. В останні роки життя В. І. Аснін працював над дослідженням мотивів діяльності людини та проблемою дисциплінованості учнів. На жаль, роботу над монографією з цих питань не було завершено. Тим не менш, дослідження мотивів діяльності В. І. Асніна та феномена "гіркої цукерки" є класикою психології і свідченням дослідницького таланту цього психолога.
3.3.1. Психологія особистості та проблеми її дослідження
Особливості персоно логічних теорій та критерії їх оцінки
3.3.2. Персонологи як експериментатори
3.3.3. Типові помилки в персонологічних дослідженнях
3.3.4. Номотетичний та ідеографічний підходи до вивчення особистості
3.4. Експерименти в соціальній психології
3.4.1. Проблеми дослідження в соціальній психології
3.4.2. Соціально-психологічний експеримент та особливості його проведення
3.4.3. Класичні експерименти в соціальній психології