Зазначені вище методи психологічної діагностики спрямовані, насамперед, на вивчення якостей особистості, особливостей інтелекту й діяльності. Перш ніж психологічні методики можуть використовуватися для практичних цілей, вони мають відповідати низці формальних критеріїв, що доводять їх якість й ефективність.
До основних критеріїв оцінювання якості психодіагностичних методик належить валідність і надійність.
Валідність (від англ. validiti — дійсний, придатний, що має силу) — поняття, що вказує на якість психодіагностичних методик і тестів. Цей термін подібний до поняття достовірності, але не тотожний йому. Проблема валідності виникає у процесі розробки і практичного застосування тесту, коли з'являється потреба встановлення відповідності між ступенем вираженості певної якості особистості й методом її визначення. Чим валідніший тест, тим ліпше у ньому відображається та властивість, для визначення якої він і створювався. Валідність характеризує також конкретну спрямованість методики (контингент досліджуваних за віком, рівнем освіти, певним захворюванням, соціально-культурною належністю тощо) і ступінь обґрунтованості висновків у конкретних умовах використання тесту.
Подібним чином установлюється валідність тестів, призначених, наприклад, для оцінювання научуваності дітей із загальним недорозвиненням мовлення або інших їх психічних характеристик.
Суттєвою властивістю психодіагностичних методик є їх надійність (від англ. reliability) — визначення стабільності тесту, відображення точності психодіагностичних вимірювань, а також стійкості результатів тесту до сторонніх випадкових факторів.
На результат психологічного дослідження зазвичай впливають багато випадкових факторів, наприклад, емоційний стан або втома, недостатня освітленість або незручність місця, присутність або відсутність поряд матері, рівень мотивованості на факт обстеження та ін.
Отже, йдеться про ненадійність псих о діагностичної методики, якщо немає узгодженості показників, отриманих у тих самих обстежуваних під час повторного обстеження за тією самою методикою.
Висока надійність методу спостерігається у тому разі, якщо він точно визначає ту властивість, для якої він і призначений. Критеріями точності є:
— коли під час повторного застосування методу з тим самим піддослідним в одних і тих самих умовах через певний інтервал часу результати обох тестувань суттєво не відрізняються;
— якщо дія випадкових сторонніх факторів не впливає суттєво на результати тестування.
Між валідністю й надійністю немає однозначної відповідності. Тест може бути надійним, але не валідним. Це означає, що він визначає якусь якість точно, але яку саме — залишається незрозумілим. У такому разі потрібна більш точна валідизація тесту — як змістова, так і практична.
Вимоги до психолога-користувача
Психолог-користувач має забезпечити ретельне дотримання усіх стандартних вимог у процесі використання методики. Він не має права вносити модифікацію в уже створену методику та поширювати скоректовані інструктивні матеріали.
Недопустимим є тестування поштою. Такий спосіб не забезпечує потрібного контролю за дотриманням визначених умов, а також передбачає інтерпретацію результатів без урахування необхідної інформації про респондента. У цьому разі результати тестування можуть стати непотрібними і навіть шкідливими.
Психолог-користувач несе особисту відповідальність за прийняття рішення щодо інтерпретації результатів. У разі сумнівів чи спірних ситуацій психолог має проконсультуватися з експертом у відповідній галузі й об'єктивно розглянути результати.
Користувач має право збирати статистичні та психологічні матеріали за виданими методиками з метою здійснення власних наукових досліджень, написання і опублікування наукових статей тощо.
Вимоги до спеціаліста-непсихолога
Основні етичні вимоги та правила непсиходіагностичного обстеження
Розділ 7. ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ДІТЯМ ІЗ ПОРУШЕННЯМ МОВЛЕННЯ
7.1. Роль несприятливих соціально-біологічних факторів у психічному розвитку дитини
7.2. Визначення психологічної корекції
7.3. Історія розвитку психологічної допомоги дітям із порушеннями в розвитку
7.4. Основні принципи психологічної корекції
7.5. Прийоми і методи психокорекційної роботи
7.5.1. Психологічне консультування