Основна якість такої особистості - емоційність, що ґрунтується на практичному мисленні. Екстраверт із сильним типом нервової системи, за темпераментом - сангвінік. Володіє широкою гамою нестабільних емоційних переживань. Люди такого типу розсудливі, чутливі, схильні до емпатії.
Серед емоційно-розсудливих осіб зустрічаються й інтроверти. Тоді за темпераментом цс меланхоліки або флегматики. Емоційні переживання таких людей тривалі. Мислення - розсудливе, мова спокійна.
Розсудливо-емоційний тип
Домінанта - практичне мислення. Субдомінанта -емоційність. Екстраверт, за темпераментом - сангвінік. У житті, службовій діяльності - практичний. У молоді роки - емоційний. З віком емоційність поступається місцем розсудливості та витримці. Мислення предметне і образне. Потяг до прикладних видів мистецтв, ручної праці.
Американський вчений Дж. Ллойд цікаво описав типи особистостей, виходячи з групування конкретних рис, які проявляються в сукупності і одночасно, тобто мова йде про суб'єктивні аномалії.
Антисоціальна особистість
Також відома як психопатична особистість. Захворювання полягає у злодійській поведінці з правопорушеннями, що супроводжуються агресивністю, імпульсивністю та жорстокістю щодо інших людей. У цих пацієнтів нестабільний стан зайнятості на роботі, в подружньому житті та дружніх стосунках. Вони часто відбувають покарання в тюрмі, але, вийшовши на волю, знову порушують закон.
Параноїчна особистість
Ці індивідууми дуже чутливі до критики і приниження. Вони з надмірним завзяттям стверджують те, що вважають своїми особистими правами, і захищають їх усіма силами. Перебільшують свою важливість, тому ладні відчути зневагу від інших навіть тоді, коли ніхто не має наміру їх образити. Якщо їхні справи йдуть погано, вони звинувачують у цьому інших людей. Це стає помітним, коли вони захворіють та можуть звинуватити свого лікаря у недбалості чи неосвіченості. Родичі хворих з параноїчною особистістю мають вищий за середній рівень параноїчних психозів.
Залежна особистість
Ці люди нерішучі і важко справляються зі щоденною відповідальністю. Вони потребують постійної підтримки від інших і можуть потрапляти в несприятливі умови тільки для того, щоб хтось доглядав за ними. Вони пасивно підкоряються бажанням визнаних особистостей.
Театральна особистість
Ця хвороба (деколи таку людину називають істеричною особистістю), як правило, мас місце серед жінок з рисами егоцентричності, емоційної поверховості, гонору та драматичності. Взаємовідносини з ними встановлюються швидко, але на короткий час. Хоча такі люди поводять себе сексуально провокуюче, вони, як правило, фригідні і бояться дійсних сексуальних стосунків. Ця концепція часто підлягає критиці як карикатура жіночості, створена лікарями-чоловіками.
Шизоїдна особистість
Люди з цим типом особистості соціально відокремлені і віддають перевагу самостійній діяльності, часто ексцентричної природи. Іншим людям вони здаються відчуженими, але насправді вони соціальнофобні. У такого типу особистості у разі захворювання шизофренією набагато тяжчий розвиток хвороби, ніж у шизофреніків з нормальною особистістю.
Маніакальна особистість
Незначні маніакальні прояви дисциплінованості, чистоти та пунктуальності - перевага тих, хто їх мас. Вони важливі для успіху в певних галузях, діяльності, зокрема у медицині теж. Але стають вадою, коли призводять до повільності, негнучкості та нерішучості. Маніакальні люди часто ненадійні і бажають зробити своє життя, наскільки це можливо, рутинним та передбачуваним. У них можуть виникати складні маніакальні неврози під впливом стресів. Схильні до депресивних захворювань, під час яких маніакальні риси стають помітнішими.
Для правильного розуміння особистості та її структури слід ураховувати не лише умови, в яких вона живе, а й природні задатки. Наприклад, Чезаре Ломброзо вважав, що існують люди зі схильністю до насильства через певні біологічні відхилення. Так, вивчаючи психологічний статус і особливості обміну речовин в організмі малолітніх злочинців, учені встановили, що в основі злочинів підлітків лежать причини не лише соціальні, а й генетично зумовлені особливостями обміну речовин. Поряд з виявленими психологічними показниками (підозріливість, злопам'ятність, схильність до демонстрації сили, неконтрольованість емоцій) встановлено, що в усіх цих дітей глибоко порушений вуглеводний і ліпідний обмін, знижений вміст деяких гормонів. Організація відповідної психологічної корекції полегшує таким дітям перехід даного критичного періоду (вік 10-13 років). Особливе значення має тактика поведінки батьків і викладачів загальноосвітніх шкіл.
Установлено, що людина має своєрідний індивідуальний набір генів, якого немає, нс було й не буде в інших людей, за винятком однояйцевих близнят, набір генів у яких ідентичний. Проте особистості однояйцевих близнят, хоча й мають багато спільних рис, усе ж таки відрізняються одна від одної, що підтверджує думку про важливу роль зовнішнього (передусім суспільного) середовища у формуванні особистості. Але не слід механічно поєднувати соціальні впливи та генетичну своєрідність людини. Це діалектичний процес, який відбувається з урахуванням досвіду всього людства, що, у свою чергу, робить кожну людину мікрокосмосом. Саме в процесі активної взаємодії з середовищем розкриваються і потенціальні можливості індивіда. Безумовно, формування особистості значною мірою залежить від самої людини, її копіткої праці над собою, тобто самовиховання і самовдосконалення, яке триває практично все свідоме життя.
При цьому людина, пізнаючи себе, усвідомлює свої недоліки і звичайно намагається викоренити їх. Таке самопізнання ніби створює внутрішні умови для об'єктивнішого вивчення іншої людини.
Таким чином, особистість - не аморфне поняття, вона має визначену структуру, знання якої необхідне кожній людині, що працює в системі "людина - людина".
При визначенні поняття "особистість" ми повинні враховувати її основні психічні властивості (основні життєві потреби, інтереси, ідеали, темперамент, характер), які залежно від взаємозв'язку і співвідношень між собою створюють структуру особистості. У структурі особистості виділяють такі якості: гармонійність, цілісність, широту і глибину, функціональний профіль, тобто співвідношення різних властивостей між собою.
У зв'язку з цим доцільніше говорити про структурно-характерологічні особливості особистості. Такий підхід до розуміння структури особистості дозволяє розкрити її вольові, моральні якості (стійкість, наполегливість, витримку, самовладання, чуйність, милосердя, принциповість, чесність, порядність і відповідно до цього протилежні - негативні якості).
Параноїчна особистість
Залежна особистість
Театральна особистість
Шизоїдна особистість
Маніакальна особистість
Структура особистості (за С. Л. Рубінштейном)
Спрямованість та мотивація
Мотивація
Установки