Основи психології - Вітенко І.С. - Структура особистості (за С. Л. Рубінштейном)

Спрямованість - реалізується у потребах, інтересах, ідеалах, переконаннях, домінуючих мотивах діяльності, поведінки та світогляду.

Знання, уміння, навички набуваються у процесі життя та пізнавальної діяльності.

Індивідуально - типологічні властивості особистості реалізуються в темпераменті, характері, здібностях.

Єдність у структурі особистості біологічного, суспільного та індивідуального здійснюється в процесі формування та історичного розвитку людини.

Знання якостей особистості необхідні для лікаря (враховуючи специфіку його професійної діяльності).

Досліджувати й аналізувати психологічні особливості людей можна тільки знаючи структуру особистості, до якої, як правило, включають темперамент, характер, мотивацію, вольові якості, соціальні установки, здібності та емоції. Ці компоненти не слід уявляти як абсолютно незалежні або відірвані один від одного структурні елементи, оскільки вони є складовими єдиної функціональної системи. Разом з тим ототожнювати або не розрізняти їх - значить позбавити себе можливості об'єктивної оцінки переваг і вад людини.

Ознайомившись зі структурою і типологіями особистості, ви переконалися в тому, що знання психологічних особливостей людини необхідне у практичній роботі лікаря.

Однак для того, щоб уміти аналізувати ті чи інші прояви особистості, а також їх взаємозв'язки, окрім структури і типології, необхідно вивчити вікові особливості особи. У зв'язку з цим розглянемо основні етапи розвитку особистості.

За останнє десятиріччя у психології спостерігається тенденція до цілісного розгляду особи з позицій різних теорій і підходів. Реалізацією цілісного підходу є теорія, яка належить американському психологу Е. Еріксону. Він виділив і описав вісім стадій розвитку особи і вісім життєвих психологічних криз, неминучих для кожної людини.

Перерахуємо описані Еріксоном етапи формування особи.

1. Ранній вік немовляти (від народження до 1 року). На цій стадії виникають передумови майбутньої товариськості або відстороненості від людей. Для цього етапу характерна "криза довіри - недовіри".

2. Пізній вік немовляти (від 1 року до 3 років). У дитини формується самостійність і впевненість у собі. Це стадія "кризи автономії на противагу сумнівам і сорому".

3. Раннє дитинство (від 3 до 5 років). Дитині властиве зацікавлене вивчення навколишнього світу, наслідування дорослих, включення до статево-рольової поведінки. Цій стадії відповідає "криза появи ініціативності на противагу почуттю провини".

4. Середнє дитинство (від 5 до 11 років). Відбувається розвиток пізнавальних і комунікативних умінь, етапу характерна "криза працелюбності на противагу комплексу неповноцінності".

5. Підлітковий вік і юність (від 11 до 20 років). Відбувається життєве самовизначення, формується тимчасова перспектива - будуються плани на майбутнє, "криза самовизначення особистості на противагу сірості та конформізму".

6. Рання дорослість (від 20 до 40 років). Характеризується прагненням до контактів з людьми, бажанням і здатністю присвятити себе людям. Цій стадії відповідає "криза інтимності і товариськості на противагу особистісній психологічній ізольованості".

7. Середня дорослість (від 40 до 60 років). Відбувається продуктивна і творча робота над собою та з іншими людьми. "Криза турботи про нове покоління на противагу зануренню в себе".

8. Пізня дорослість (понад 60 років). Властиві постійні роздуми про минуле, його зважена оцінка. Це стадія "кризи задоволеності життям на противагу відчаю".

Еріксон вважав, що люди народжуються рівними, але різними. Розвиток особи - це визнання і реалізація унікальних можливостей, які є у кожної людини.

Психологічна структура особистості

Особистість:

1) характер;

2) темперамент;

3) здібності;

4) спрямованість;

5) мотивація;

6) емоції;

7) вольові якості;

8) соціальні установки.