Психологічне консультування та корекція - Цимбалюк І. М. - Завдання консультанта

У змісті цього модуля використано за нашим перекладом українською і редакцією фрагменти книги Альошиної Ю. Б. Индивидуальное и семейное психологическое консультирование. М.: Независимая фирма "Класс", 1999. - 208 с.

1. Основні проблеми консультування подружніх пар

Найбільш частою причиною звернення до консультанта в консультацію є подружні проблеми (крім випадків звернення до консультанта батьків із приводу своїх дітей, але, як відомо, і тут за зовнішнім приводом - проблемами дитини почасти криються більш глибокий - особистісні й міжособистісні проблеми самих батьків).

Проблеми, список яких наводиться нижче, є найбільш частими приводами для звернення до консультанта в консультацію. Серед них варто назвати:

I. Різного роду конфлікти, взаємне невдоволення, пов'язані з розподілом подружніх ролей і обов'язків.

II. Конфлікти, проблеми, невдоволення чоловіка й жінки, пов'язані з розбіжностями в поглядах на сімейне життя і міжособистісні стосунки.

III. Сексуальні проблеми, невдоволення одного із подружжя іншим у цій сфері, їхнє взаємне невміння налагодити нормальні сексуальні стосунки.

IV. Складності й конфлікти у взаєминах подружньої пари з батьками одного або обох - чоловіка й жінки.

V. Хвороба (психічна або фізична) одного з подружжя, проблеми й труднощі, викликані необхідністю адаптації родини до захворювання, негативним ставленням до себе самого і навколишнього хворого або членів його родини.

VI. Проблеми влади й впливу в подружніх взаєминах.

VII. Відсутність тепла у стосунках чоловіка й жінки, дефіцит близькості й довіри, проблеми спілкування.

Необхідно зазначити, що такі скарги, безумовно, не є взаємовиключними. Так, рольові розбіжності, звичайно, базуються на розходженнях у поглядах і уявленнях чоловіка й жінки про те, як треба жити у сім'ї. А труднощі в сексуальній сфері найчастіше є лише наслідком і продовженням проблем чоловіка й жінки в міжособистісних стосунках, що при цьому можуть ніколи не обговорюватися або взагалі не усвідомлюватися.

По суті, загальноприйнята відповідь на це питання дещо проста: за проблемами, що пов'язані з іншими людьми, криються особисті проблеми клієнта, які він не хоче або не може обговорювати і саме вони приводять до труднощів у міжособистісних стосунках, що стають, у свою чергу, приводом для звернення до консультанта в консультацію. Так, коли причиною приходу є подружні проблеми, - це значить, що особисті проблеми, виникають і проявляються саме в тих сферах життя, що так чи інакше зв'язані зі шлюбом. Які ж це можуть бути проблеми?

Один із таких найбільш поширених, що часто використовуються в сімейній терапії конструктів (або, інакше кажучи, уявлень про те, що відбувається на більш глибинному рівні взаємодії і що призведе до тих або інших зразків поведінки чоловіка й жінки) можна умовно позначити як роль батьківської родини. Це уявлення базується на ідеях психоаналізу про те, що кожна людина, взаємодіючи з представниками протилежної статі у тому числі у своєму сімейному житті, прагне реалізувати ті зразки взаємодії, що були засвоєні в дитинстві в родині батьків. Причому прагнення до реалізації "батьківських" зразків взаємодії найчастіше має компенсаторний характер, тобто людина прагне одержати від свого партнера любов і визнання в тій галузі, у якій у дитинстві вона відчувала дефіцит подібного ставлення, найчастіше від батька протилежної статі.

Таким чином, багато ситуацій і способів взаємодії з партнером (які, звичайно, і є конфліктними) служать не розвиткові стосунків, не досягненню якихось життєвих цілей, а часто є лише способами компенсації труднощів і проблем дитинства.

Зрозуміло, у порівнянні з "чистою" психоаналітичною моделлю погляди сучасних сімейних психологів значно ускладнилися, розширилися й стали включати, зокрема, такі уявлення, як розподіл влади й впливу між усіма членами родини, контекст реалізації потреб та ін. Виходячи з цього, людина у своєму власному сімейному житті може не просто домагатися уваги й любові з боку чоловіка, а, наприклад, прагнути зайняти у своїй нинішній родині позицію того з членів батьківської родини (включаючи всіх родичів, із якими доводилося дещо тісно взаємодіяти в дитинстві), хто користувався найбільшою владою й впливом. При цьому, із погляду сучасної сімейної терапії, величезне значення має нинішня доросла родина клієнта, що може приводити до значної модифікації його глибинних прагнень і цим збільшувати проблеми або ж, навпаки, пом'якшувати їхній вплив.

Тісно пов'язаний з вищевикладеними уявленнями ще один конструкт, що почасти самостійно використовується для аналізу подружньої взаємодії. Це уявлення про те, що більшість проблем і конфліктів, пов'язаних із стосунками, є наслідком несвідомої боротьби чоловіка й жінки за владу й вплив, їхньої конкуренції один з одним. Для торжества над партнером використовуються будь-які засоби: відмови від участі в сексуальних стосунках - щоб продемонструвати іншому низькість його прагнень, принизити і покарати за що-не-будь; пізні приходи як доказ власної незалежності й самостійності; обвинувачення й претензії у дріб'язках - для того, щоб переконати партнера в тому, що він (вона) ні на що не здатний(-на) і т. д.

Завдання консультанта

Завдання консультанта - допомогти клієнтам розібратися в тому, як у їх сімейному житті виявляються зразки і моделі взаємодії, засвоєні ними в дитинстві, і тепер ускладнюють і утрудняють побудову зрілих, дорослих стосунків як із чоловіком, так і зі своїми власними дітьми. Аналіз цих неусвідомлюваних потреб і прагнень дозволяє позбутися від них, "розчищаючи" дорогу зрілим і адекватним стосункам, що також вибудовуються в процесі психотерапії.

До проблем розподілу влади у стосунках можна підходити і безпосередньо, як це роблять багато авторів, вважаючи, що боротьба за владу, визнання й вплив - це природна реальність будь-яких стосунків. При цьому результатом психотерапії є не рішення цієї проблеми в принципі, що взагалі неможливо, а встановлення між чоловіками деякого балансу, коли, умовно говорячи, усі виграші й програші одного компенсуються або врівноважуються виграшами або програшами іншого. Подібне уявлення про подружні взаємини, зв'язане лише з розподілом влади, є більш простим, а отже, і більш доступним для використання при роботі з подружніми парами, що звертаються в консультацію. Інтерпретуючи й аналізуючи такі конкурентні стосунків між чоловіками, консультант може спиратися на ті моделі взаємодії, а відповідно, і на ті зразки конкуренції, що існували в батьківських родинах кожного з них. Іншим "джерелом" інтерпретації виникнення конкуренції є боротьба за владу між чоловіками й жінками як представниками двох протилежних статей. Такий погляд непродуктивний, зокрема, тому, що тут не простежуються будь-які перспективи для "примирення" між сторонами, що борються. Чоловік і жінка, скільки з ними не працюй, так і залишаться чоловіком і жінкою, а тверде приписування кожному з них яких-небудь прав і обов'язків суперечить не лише психологічним нормам, але і просто здоровому глуздові.

Таким чином, причини приходу клієнта в консультацію - прагнення домогтися від партнера тієї любові, влади й ін., яких йому не вистачає у стосунках із ним і яким він не може домогтися власними силами. Інакше кажучи, у межах консультування як причини приходу клієнта, звичайно, розглядаються й обговорюються лише ті, які пропонуються клієнтом, тим більше, що саме це є реальністю подружніх стосунків, що усвідомлюється як щось тривожне й проблемне.

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Які актуальні проблеми консультування подружніх пар?

2. Наведіть приклади форм і методів психоконсультативної роботи із подружніми парами.

3. Як вирішити проблеми розподілу влади у подружніх стосунках?