Психологічне консультування та корекція - Цимбалюк І. М. - Незадоволеність сексуальними стосунками з партнером

Інша дещо розповсюджена ситуація психологічних порушень у сексуальній сфері пов'язана з любовним зв'язком одного з членів подружжя, часто вже вирішеного (оскільки сам по собі прихід у консультацію й прагнення вирішити проблему, що є свідченням бажання чоловіка й жінки жити разом, намагаючись забути зраду).

Почасти новий сексуальний досвід одного з партнерів спричиняє значні зміни її/його вимог до сексуальних стосунків. Особливо часто це трапляється, коли сексуальні стосунки в шлюбі не приносили партнерам особливого задоволення і не грали особливої ролі у стосунках. У такій ситуації коханець (або коханка) почасти сприймається або виявляється більш досвідченим, сексуально більш активним і це ніби розкриває "винному в зраді" чоловіку "невідомі раніше можливості сексуальних стосунків". І тепер, після закінчення любовного зв'язку, він (вона) хотів би здійснити сексуальну революцію, зробити зразки сексуальної поведінки й у шлюбі більш почуттєвими й різноманітними.

Найчастіше в практиці консультування зустрічається ситуація, коли дружина/чоловік знає все про зраду і про те, що сексуальні стосунки з іншим у партнера були привабливими. Звичайно, він/вона серйозно переживає з цього приводу, вважаючи себе ні на що не здатним, не привабливим, слабким у сексуальному плані і т. д. Але може бути й інакше, коли інший не підозрює про зв'язок чоловіка і для нього "сексуальні домагання" останнього мають вигляд чогось несподіваного, хоча він/вона також може бути серйозно стурбований, вважаючи, що невдоволення сексуальними стосунками чоловіка є певні підстави.

У тому випадку, якщо хтось із членів подружжя знає про подробиці стосунків партнера з іншою людиною, одне з найважливіших завдань психолога - зняти напругу, що нагромадилася в парі у зв'язку з тим що відбулося тим більше, що найчастіше чоловік і жінка вже мають якийсь, причому дещо негативний, досвід "модернізації" своїх сексуальних стосунків. Успіх рішення цієї задачі визначається тим, наскільки консультантові вдається організувати довірче обговорення сексуальних проблем, у ході якого кожен із партнерів одержує змогу висловити свої побажання іншому. Важливо, щоб той із членів подружжя, хто ставить нові вимоги не сконцентровував увагу на тому, що було нею/їм пережите, це не повинно виступати ні як норма, ні як еталон. Обоє партнерів повинні бути орієнтовані на пошуки чогось свого.

Дружинам, які скаржаться на проблеми, пов'язані із сексом, часто просто не вистачає певної інформації і, оскільки гарної популярної літератури про сексуальні стосунки раніше було занадто мало, а тепер занадто багато, психологові часто доводиться виступати в ролі порадника, що саме варто почитати, куди ще варто звернутися з подібними проблемами. Звичайно, говорити про це потрібно з обережністю, але мати певне уявлення про існуючі популярні видання з проблем сексуальності консультантові, що працює з подружніми проблемами, просто необхідно.

У ситуації, коли через різні причини психологові доводиться розмовляти з клієнтами окремо, бажано зробити так, щоб при завершенні консультування чоловік і жінка знову виявилися разом, оскільки це може послужити доброю основою для їхньої подальшої спільної розмови про секс. Дефіцит довіри й близькості у стосунках подружжя

Спілкування - складний і багатомірний процес, тому перш ніж говорити про труднощі у спілкуванні, хотілося б зупинитися на деяких його особливостях, без розуміння яких надання професійної допомоги неможливо. Прийнято вирізняти декілька рівнів спілкування, у яких так чи інакше визначається взаємодія людей один з одним. Насамперед - це рівень комунікації, тобто безпосереднього спілкування (що, які слова люди кажуть один одному) і рівень мста-коммунікації, тобто обговорення самого процесу спілкування (рефлексія того, як, що і чому говорять люди один одному) (Raush Н. L., Grief А. С, Nugent J., 1979). Найчастіше розуміння того, що говориться, виводиться лише з безпосереднього змісту комунікації, у той час як дійсний зміст повідомлення може бути зрозумілий лише при залученні рефлексії - спробі зрозуміти, чому і навіщо саме це говориться людьми в процесі спілкування. Але, оскільки в конфліктних подружніх парах такий глибинний зміст розуміється людьми по-різному Й майже ніколи не обговорюються і не порівнюються, тому вони рідко можуть зрозуміти один одного, і спілкування їхнє наповнене недомовками і постійною підозрілістю.

Так, до типових прикладів може належати ситуація, коли один із членів подружжя постійно нагадує іншому, що і як треба зробити, вважаючи, що такого роду висловлення допомагають розібратися в ситуації і зробити усе краще й швидше. Партнер же сприймає ці висловлення як демонстрацію влади й прагнення до домінування й керування з боку партнера і відповідно реагує на них, відмовляючись робити будь-що, відтворюючись, доводячи щось і т. д. На жаль, люди часто приписують собі більше розуміння того, що говорить партнер (хоча почасти тією чи іншою мірою це дійсно відповідає істині), чим розуміють і рефлексують власну позицію, оскільки критично поставитися до себе складніше, ніж критикувати іншого. До того ж багато хто, орієнтуючись на зміст (або псевдозміст) своїх висловлень, рідко задумується про тон, яким він розмовляє.

Тим часом тон, як і будь-яка невербальна комунікація, є могутнім "збільшувальним склом", яке краще виявляє те, що саме людина хоче сказати. Розбіжність вербальних і невербальних компонентів спілкування зустрічається часто. Більшість людей у такій ситуації схильні орієнтуватися й довіряти тому, як говориться, а не тому, що саме говорять. Проблема розбіжності тону і змісту, як відомо, докладно розроблялася Грегорі Бсйтсоном, і цей феномен одержав спеціальну назву "подвійного зв'язку" (Bateson G., Jackson D. D., Haley J., Weakland J., 1956).