Психологічне консультування та корекція - Цимбалюк І. М. - Переживання розлучення з партнером

Доцільно вирізнити декілька можливих варіантів скарг клієнтів.

1. Проблема ревнощів. Підозри, що партнер зраджує, розлюбив і т. п., і різні ускладнення стосунків, які виникають як наслідок цього. Подібна скарга більш характерна для молодих клієнтів; із цим можуть звернутися в консультацію як люди, що знаходяться в шлюбі, так і ті, хто лише збирається одружитися.

2. Ситуація, коли зрада або байдужість у стосунках є не припущенням клієнта, а фактом, що здійснився, про що свідчать незаперечні докази. У такому випадку причиною звертання може бути як прагнення будь за що повернути партнера, так і труднощі ухвалення власного рішення в ситуації, коли він/вона повернувся назад, просить, щоб його/її вибачили й прийняли, а клієнт затрудняється дати якусь певну відповідь, не знає, чи варто прощати, чи варто довіряти "зрадникові".

3. Проблеми, пов'язані з розлученням. Особливо часто консультант зустрічається з випадками, коли хтось із членів подружжя, який звернувся в консультацію не є його ініціатором, розгублений і подавлений тим, що відбувається. Ситуація розлучення може бути пов'язана з різними запитами клієнта: як зробити так, щоб партнер, незважаючи ні на що, повернувся; як розібратися, що саме призвело до розлучення, щоб узяти для себе уроки на майбутнє; або як покарати партнера за те що трапилося, як помститися йому/їй,

4. Складність ситуації розлучення призводить також до необхідності обговорення пов'язаних із ним специфічних проблем: як поділити майно, як контактувати зі спільними друзями, що і як говорити дітям і т. д.

Пошуки причин зради або охолодження подружніх стосунків

Проблема формулювання відповідальності клієнта за те що відбувається є основним завданням консультанта в більшості зазначених вище випадків. Але особливо це актуально тоді, коли той хто звернувся в консультацію, хоче повернути партнера. Робочою формулою психолога в такій ситуації може бути твердження: "Якщо ви хочете, щоб партнер до вас повернувся, ви повинні зрозуміти, що ви самі конкретно таке робили, через що він/вона залишив вас".

Звичайно, настанова на прийняття провини й відповідальності за все, що трапилося, нелегко дається клієнтам. Крім того, почасти в подібних ситуаціях є інша особа, на яку можна звалити провину - це вона/він звабила мого чоловіка/дружину. Часто клієнт із задоволенням і зловтіхою розповідає при цьому "іншому", як підступно він/вона поводиться, які негативні наслідки стосунків із ним/нею - він знову почав пити, у неї знову неприємності на роботі і т. д. Консультантові необхідно вислухати розповідь, для того щоб розібратися в ситуації, але клієнтові із самого початку необхідно дати зрозуміти, що те, що трапилося не випадковість, а знак того, що у стосунках чоловіка й жінки дійсно було щось не так, що послужило поштовхом до погіршення або розриву стосунків.

Для того щоб розібратися в цьому, консультантові, як і в більшості інших випадків звертання, варто почати з розпитування про те, як узагалі складалися стосунки у родині, чи виникали колись, суперечки й конфлікти, коли й у зв'язку з чим це траплялося і т. д. Виходячи зі змісту вищенаведеного у нашій книзі очевидні і подальші кроки в цьому напрямку - конкретизація виявлених розбіжностей, формулювання разом із клієнтом, як і чим він сприяв руйнуванню стосунків, а потім конструювання разом із ним можливого позитивного варіанта поведінки в таких ситуаціях.

Налагодження стосунків із партнером можна уявити як процес, що складається з декількох етапів.

Насамперед, клієнтові необхідно припинити будь-які негативні витівки і випади проти партнера, що, на жаль, надзвичайно часто зустрічаються в подібних ситуаціях. У числі таких негативних проявів - стеження за партнером, перебірливі телефонні дзвінки, спроби зустрітися й поговорити з підступною/-им/ розлучницею/ком/, пояснити, що її/його вчинок недопустимий - зруйнована родина і т. д. Очевидно, що така поведінка не може сприяти досягненню заповітної мети - поверненню партнера. І щоб переконати клієнта в цьому, буває дещо питань типу: "Як ви думаєте, яке враження в результаті своїх дій ви справите на партнера, чи можливо вам реально домогтися повернення його/її чи ні?".

На жаль, почасти негативні дії клієнта мають по-справжньому неадекватний і руйнівний характер. Такі, наприклад, спроби як нацькувати на зрадника родичів, друзів, дітей, що, за задумом клієнта, повинні довести йому/їй, як неправильно він/вона поводиться. У цьому випадку психологові варто поговорити про те, що дана проблема - це проблема двох, інші люди не лише не можуть серйозно вплинути на ситуацію, навпаки, широкий розголос і залучення до конфлікту інших можуть лише викликати роздратування й злість партнера. До того ж опора на інших - це завжди свідчення слабкості самого клієнта, що навряд чи буде сприяти його/її привабливості в очах людини, яка залишила сім'ю.

Варіанти поведінки, що зустрічаються тут, дещо різні. Як приклад украй деструктивної поведінки наведемо випадок, що є безсумнівним надбанням епохи застою, але в той же час наочно демонструє, наскільки людина може втратити розум у випадку зради партнера.

Зняття негативних моментів у взаємодії з партнером - лише перший крок. Наступний етап - налагодження стосунків хоча б на якомусь, нехай спочатку чисто "дипломатичному", рівні.

У дійсності зрада, охолодження - це лише крок до припинення стосунків, перервати їх у принципі дещо важко, особливо коли з ними пов'язана значна частина життя, а людина, яка залишається, викликає не лише ненависть і досаду, але і спогади про приємні хвилини в минулому, як і раніше приваблює якимись своїми особистісними якостями й рисами. Саме ця "тривалість", труднощі ухвалення рішення про остаточний розрив для багатьох авторів, є проблемою розлучення, яка послужила підставою говорити про це не як про факт, а як про процес, що складається з безлічі різних стадій, у ході якого охолодження чергуються з прагненням до близькості (Альошина Ю. Е., 1981; Levinger G., 1979). Це в кінцевому рахунку і забезпечує "шанси" клієнта.

Звичайно, для того щоб хтось із подружжя повернувся або перервав нові стосунків, клієнт повинен насамперед набратися терпіння. Навіть якщо він/вона схильний до цього, рішення повинно дозріти, щоб утілитися в дії. Часто перед клієнтом, який зрозумів і прийняв неправомірність своєї колишньої позиції стосовно партнера і готовий до змін у стосунках, стоїть дещо серйозна проблема: як зробити так, щоб про це довідався і партнер. Адже часто в момент приходу в консультацію контакти клієнта з чоловіком дещо обмежені, і навіть якщо чоловік і жінка продовжують жити разом, зазвичай, вони мало позитивно взаємодіють між собою.

Вирішення цієї проблеми багато в чому залежить від активності самого клієнта. Мабуть, вдалий варіант - довірлива розмова між партнером і клієнтом, ініціатором якої повинен стати останній. Ціль такої розмови - розповідь про те, як він тепер оцінює спільне життя й стосунки, у чому бачить свою провину. Велике значення в такій розмові може мати розповідь про власні почуття й переживання клієнта, про те, як він любить і чекає чоловіка, як готовий на відновлення стосунків і т. д.

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Які особливості психоконсультування у випадках переживання розлучення з партнером?

2. Як здійснюються пошуки причин зради або охолодження подружніх стосунків?