Що відбувається, коли ви виходите за межі вашої зони комфорту - за допомогою фізичних дій, розумових зусиль або духовних пошуків? Виникає стрес.
Стрес - це емоційний стан, зумовлений несподіваною та напруженою ситуацією. Стресові стани виникають, коли необхідно самостійно швидко прийняти рішення, миттєво відреагувати на небезпеку або діяти в ситуації, що несподівано змінилася.
У динаміці стресового реагування Г. Сельє бачить три фази.
- Реакція тривоги - стан підвищеного психологічного дискомфорту, переживання з приводу подій, які мають відбутися, стан невпевненості у своїх діях, самонавіювання негативних думок. Людина сприймає щось незвичне, не може собі його пояснити, і це викликає занепокоєння. А організм відразу готується до захисту, терміново мобілізуючи свої захисні сили та ресурси.
- Фаза адаптації - це період пристосування до нової ситуації, небезпеки, яка виникла. Настає так звана рівновага протидії захисних сил нервової системи і впливів зовнішнього середовища.
- Фаза виснаження - стан, коли надто інтенсивна боротьба, якщо вона затягнулася, приводить до зниження адаптивних можливостей в організмі та його здатності опиратися різним захворюванням і психологічним впливам.
Експериментально доведено, що стрес від фізичних навантажень не є таким страшним і руйнівним, як стрес, зумовлений крахом надій, невдачею, розумовим перевантаженням, невпевненістю в собі.
Стрес містить у собі велику руйнівну силу; він може знищити успіх, любов або навіть саме життя. І все ж, у людей завжди будуть стреси, що відповідають певній ситуації. Необхідно зазначити, що невеличка доза стресу справляє позитивний вплив на нашу психіку, повертає нам молодість і життєві сили, відточує нашу навичку долати побічні ефекти неприємних ситуацій. Справжня проблема полягає в руйнівних наслідках деяких стресів, які називаються дистресами: вони руйнують кар'єру, шлюб, стосунки. Засвідчено: нездатність долати повсякденні стреси є головною причиною захворювань.
Стрес - це не те, що з вами трапилося, а те, як ви все сприймаєте.
Г. Сельє
Причин виникнення стресів багато, але якщо їх узагальнити, то можна назвати три головні.
- Відчуття провини. Відчуття провини, що затаїлося у вашій внутрішній свідомості, часто є вельми руйнівним. Наведемо приклад стресу, зумовленого почуттям провини: ви не кидаєте курити, хоча прекрасно обізнані, наскільки це шкідливо для здоров'я, не тільки вашого, а й ваших близьких або людей, які оточують вас. Відповідно виникає відчуття провини, чи сорому і... ворожості, так, ворожості, саме тому, що ви мусите переживати це відчуття провини, яке іноді навмисне намагаються у вас пробудити ті, хто вас оточує. Воно спричиняє надпотужний стрес, небезпечний для здоров'я навіть більше, ніж шкідливі речовини в сигареті.
- Втрата цінностей. Прикладів тут багато, особливо коли втрата остаточна, коли її неможливо ні відшкодувати, ні компенсувати - втрата коханих, близьких, банкрутство, незастраховані збитки. Втрата репутації, втрата "обличчя" - серйозний стресогенний фактор.
- Ненависть до роботи. Багато людей ненавидять роботу. Вибрана ними професія, кар'єра, до якої вони довгі роки готувалися і яку ще триваліший час реалізували, можуть стати тепер серйозними стресогенними факторами. Річ у тому, що якщо вам щось не подобається, це треба міняти. Ви можете програти в грошах, але здобути здоров'я, щастя і благополуччя. Якщо робити те, що ви ненавидите, то в організмі починають вироблятися руйнівні токсини, внаслідок чого ви починаєте страждати від хронічної перевтоми або захворюєте. Вихід із ситуації, що склалася, простий, але потребує визначеності та рішучості до зміни існуючого стану речей. Вам треба любити все, що ви робите. Або, інакше, робіть те, що ви можете робити з любов'ю, з радістю. Любов до роботи, поповнить запас фізичних і душевних сил, врятує від перевтоми, від хвороби, відомої як "нудьга" (детально див. розд. 7).
Каторга не там. де люди працюють. Вона жахлива не тим, що це важка праця. Каторга там, де удар молота позбавлений сенсу, де праця не поєднує людину з іншими людьми.
А. де Сент-Екзюпері
На думку вчених, захисним засобом, спрямованим на зміну несприятливої або збереження сприятливої ситуації, на противагу дії загрозливих факторів і обставин, здатних викликати численні стреси, є пошукова активність. Що це таке?
Вчені провели дослід на тваринах, щоб виявити, як негативні емоції, які вони стимулювали, впливають на патологічні процеси. З'ясувалося, що ці процеси уповільнюються, якщо навіть тварина відчуває різко негативні емоції. Але це відбувалося тільки тоді, коли вона демонструє активно-оборонну реакцію. Якщо, наприклад, піддослідний пацюк реагував на подразнення електричним струмом агресивно: кусав і дряпав клітку, кидався на експериментатора, пробував утекти, то хворобливі зміни в його організмі уповільнювалися, і, навпаки, якщо пацюк не намагався вирватися, патологічні процеси помітно прискорювалися і навіть спричинювали загибель тварини. Така поведінка отримала назву пасивно-оборонної. Ймовірно, саме вона і є головним фактором, який у підсумку призводить до психосоматичних розладів після стресових ситуацій. Засобом впливу активно-оборонної поведінки на здоров'я людини, як уже зазначалося, і є пошукова активність, яка підвищує стресостійкість. Дефіцит такої активності призводить до стресу та всіх імовірних його наслідків. А взагалі, треба зазначити, що крайності людської натури сходяться: психіці нашій спокій і безтурботність так само потрібні, як і гостра емоційність, як, наприклад пуританство і гіперсексуальність, що підтримують баланс рівноваги на належному рівні.
Наступний вид негативних психічних станів - фрустрація.
Фрустрація - психічний стан, зумовлений об'єктивними (або суб'єктивними, які сприймаються як об'єктивні) труднощами, що виникають на шляху досягнення мети або вирішення завдання. Фрустрація - завжди болісне переживання невдачі або суперечності, яке не піддається вирішенню. Вона супроводжується гамою негативних емоцій: гнівом, роздратуванням, почуттям провини тощо. Фрустрація можлива лише тоді, коли ступінь невдоволення вищий від того, який людина може витримати.
Фрустрації найчастіше піддаються емоційні натури, люди з підвищеною збудливістю, не загартовані в "битвах життя", погано підготовлені до незгод, труднощів, з недостатньо розвиненими вольовими рисами характеру. Вона може виявитися як озлоблення, пригніченість, повна байдужість до оточення, необмежене самобичування.
Невроз - стан, викликаний неможливістю вирішити проблему позитивно й раціонально, який супроводжується виникненням болісних і обтяжливих невдач, незадоволених потреб, неможливістю досягнення життєвих цілей, втратою сенсу життя.
6.4. Воля
Розділ 7. Властивості особистості
Розділ 8. Особистість і спілкування
8.1. Природа спілкування
8.2. Основні характеристики спілкування
8.3. Мова невербального спілкування
8.4. Мова і комунікація
8.5. Психологічні та моральні орієнтації учасників комунікативної взаємодії
Рівні спілкування