Психологія - Трофімов Ю.Л. - 5.З.1. Інформаційна основа діяльності

Виконання людиною будь-якої діяльності (ціннісно-орієнтаційної, пізнавальної, професійної) неможливе без її інформаційного забезпечення, інформаційної основи. Інформаційною основою діяльності (ІОД) є сукупність інформації, що характеризує предметні та суб'єктивні умови діяльності відповідно до вектора "Ціль-результат" (В. Д. Шадриков, 1982). Ефективність діяльності, особливо професійної, здебільшого визначається адекватністю, точністю та повнотою ІОД.

5.З.1. Інформаційна основа діяльності

В інформаційних процесах, які розгортаються при виконанні предметно-практичних, знаково-розумових дій, нове лійкових актів, тісно переплітаються два інформаційні плани: 1) актуальний, що включає інформацію різної модальності, яка надходить через сенсорні канали і відображає об'єктивні характеристики предмета, знарядь та умов діяльності; 2) потенційний, що включає індивідуальний, у тому числі професійний, досвід і становить тезаурус суб'єкта; актуалізується під час оцінки ситуації та прийняття рішення щодо стратегій, тактик виконання дій як складових діяльності, поведінки.

Основними формами ІОД є образ і знак. Найпоширенішим у психології є тлумачення образу (відчуття, сприймання) як своєрідної копії об'єкта, як результату "пізнання суб'єктом об'єкта, впорядкованість елементів якого відповідає впорядкованості властивостей, зв'язків і відношень об'єкта-оригіналу, тобто в образі так чи інакше відображається об'єкт-оригінал" (В. Д. Шадриков, 1982). Психологічні дослідження виявили "пристрасність", тобто суб'єктивність образів - відчуттів, сприймання, уявлення, їх залежність від діяльності, виконуваної особистістю, її потреб, мотивів, установок, почуттів, інтересів. Якщо образ - це "копія" об'єкта, то знак - його умовний замісник. Знаком можуть виступати предмет, явище або дія, якщо вони використовуються як умовні замісники "об'єкта - оригіналу". Знак як носій інформації є ефективним знаряддям пізнання. Він породжується і функціонує в процесі людської діяльності Знаки забезпечують взаємодію (спілкування), зумовлену потребами й цілями спільної діяльності.

М. В. Гамезо, Б. Ф. Ломов, В. Ф. Рубахін вважають, що знаряддєва функція знаків стосується всіх основних сторін людської психіки: когнітивної, комунікативної й регулятивної. До понять, похідних від поняття "знак" або безпосередньо з ним пов'язаних, вони відносять поняття "мова", "код", "модель", "символ". Мова як знакова система забезпечує згортання (редукцію), збереження та відтворення інформації. Інформація може бути інтерпретована кількома мовами. Основною є природна мова, на засадах якої створюються штучні мови (метамови); кількість цих мов збільшується відповідно до зростання знань про світ, розвитку й ускладнення людської діяльності.

Освоєння діяльності, зокрема професійної, - це й освоєння професійної мови, і професіоналізація індивідуального досвіду. Код - система знаків, прийнята в даному випадку для певних цілей. Кодування в різних видах професійної діяльності, а відповідно і код, який вибирається, завжди мають ураховувати специфіку змісту та умов розв'язання задачі з використанням коду, наприклад, "секретність передачі та складність декодування для "сторонніх", тобто тих, хто не посвячений у систему коду - в одному випадку, швидкість сприйняття і однозначність розуміння - в другому, можливість застосування для передачі інформації наявних технічних засобів - у третьому, модальність сприймання - в четвертому" (М. В. Гамезо, Б. Ф. Ломов, В. Ф. Рубахін, 1977). Перекодування - це перехід з однієї системи знаків в іншу.

Модель у найзатишнішому вигляді визначається як система об'єктів або знаків, у яких відтворюються деякі суттєві властивості системи-оригіналу. Наявність часткової подібності (гомоморфізм) дає змогу використовувати модель як замісника або представника системи, що вивчається. Відносна простота моделі робить таку заміну особливо наочною. Створення спрощених моделей системи - дієвий засіб перевірки істинності й повноти теоретичних уявлень у різних галузях знання.

Символ розглядається як різновид знака. Відмінність символу від знака полягає в тому, що: 1) при наближенні до однозначності простежується більша конструктивність знака; 2) чим більша багатозначність символу, тим він змістовніший.

Досліджуючи переробку знакової інформації в системі "людина-машина", М. К. Тутушкіна розглядає немовні знаки як такі, що заміщають предмети Й виконують певну інформаційну функцію. Автор виділяє основні властивості заміщувальних знаків:

1) заміщувальні знаки похідні від мовних, насичені їхнім значенням;

2) заміщувальні знаки виникають у процесі спілкування на основі договору, вони конвенційні за походженням і несуть у собі інформацію через те, що сторони, які спілкуються, однаково розуміють ці знаки;

3) довільність та умовність вибору заміщувальних знаків на договірних засадах створюють можливість їх планомірного й свідомого оновлення та зміни, що неможливо в мові;

4) в заміщувальних знаках помітний досить рухливий зв'язок між знаком і заміщуваним предметом, що сприяє виникненню на їх базі великої кількості знакових систем;

5) зв'язок між знаком і предметом у даній знаковій системі однозначний, тобто для відповідного значення добирається тільки один знак, тоді як словам здебільшого притаманна багатозначність;

6) зв'язок між знаком і предметом різноманітний у сенсі їх зовнішньої схожості; в заміщувальних знаках можлива різна міра схожості з предметом (від наочності до повної абстракції);

7) знакам властиві компактність і лаконічність форми; можливий перехід від одно- до багатовимірних знаків;

8) деякі системи знаків мають інтернаціональний характер, що робить їх зрозумілими для людей, які розмовляють різними мовами.

Інформаційний аналіз діяльності, виконаний Б. Ф. Ломовим, В. Д. Шадриковим, дав цим авторам підстави виділити такі основні його аспекти:

1) психофізичний - вивчення фізичних характеристик сигналів як носіїв важливої для діяльності інформації; здійснюється оцінка сигналу щодо модальності, положення в сенсорному полі, просторової характеристики (форма, кутові розміри), інтенсивності, тривалості, яскравості, контрастності, освітленості, відношення до фону (прямий і зворотний контрасти), забарвленості, динамічних характеристик (частота мигання, швидкість руху); способу одержання інформації: за допомогою приладів (інструментальні сигнали) або безпосереднім відображенням параметрів керованого процесу (не інструментальні сигнали);

2) оцінювальний - вимірювання кількості інформації, яку людина здатна сприйняти, зберегти й переробити за одиницю часу; превалюють методи оцінки ймовірнісних характеристик сигналу, не розраховані на семантичну оцінку інформації, що надходить;

3) психологічний - вивчення механізмів прийому, зберігання й переробки інформації, реалізації її у виконавських діях.

Фізичні характеристики об'єктів, які сприймає людина у вигляді "знаків-символів" (у тому числі заміщувальних) через технічні засоби індикації (відображення інформації) в різних системах "людина-машина" (соціотехнічних системах), створюють інформаційну модель стану об'єкта діяльності, системи регулювання. Інформаційні моделі є основою для обробки інформації та прийняття рішення.