Психологія конфлікту - Долинська Л.В. - 1.1. Проблема вивчення конфліктів на сучасному етапі розвитку психології

Історія людської цивілізації насичена різноманітними конфліктами. Одні конфлікти охоплювали цілі континенти, десятки країн та народів, інші затягували великі та малі суспільні спільноти, ще інші відбувалися між окремими людьми. Із найдавніших часів люди намагалися вирішувати суперечності, які виникали між ними, адже завжди мріяли і мріють про безконфліктне суспільство. Навіть виникнення державності можна розглядати як прагнення створити універсальний механізм для попередження та розв'язання конфліктів.

Протягом століть найкращі уми людства створювали теоретичні моделі безконфліктного суспільства, а часом і намагалися втілити їх у реальне життя. Проте, на жаль, все закінчувалося невдало, а самі спроби призводили до виникнення ще жорстокіших зіткнень. І сьогодні конфлікти є невід'ємною частиною нашого повсякденного життя. Не виключено, що XXI століття поставить людство перед складною дилемою: або воно стане століттям конфліктології, або буде останнім в історії цивілізації.

У XX столітті різноманітні конфлікти стали основною причиною загибелі людей. Відбулося дві світові війни, близько 200 великомасштабних воєн, локальні військові конфлікти, терор тоталітарних режимів, боротьба за владу, вбивства, самогубства. За приблизними оцінками вони забрали життя близько 300 мли людей.

Повільно, але невпинно розвивається, удосконалюється та поширюється зброя масового знищення. Проводяться випробування ядерної зброї.

Внутрішньополітична боротьба є одним із вирішальних чинників розвитку більшості держав. Конфлікти в організаціях часто здійснюють визначальний вплив на якість їхньої діяльності. Злагода у сім'ї та лад із самим собою є найважливішими умовами щасливого життя кожної людини.

Усе це свідчить про вирішальну роль конфліктів у житті окремої людини, сім'ї, організації, держави, суспільства та людства загалом.

Отже, проблематика, пов'язана з вивченням конфліктів, є актуальною. Вона охоплює величезну кількість напрямів, до яких належать:

- вивчення закономірностей виникнення та ефективного вирішення конфліктів;

- проведення переговорів та пошук згоди.

Проблемами конфліктів цікавляться не лише професійні психологи та соціологи, а й політики, педагоги, керівники, соціальні працівники - усі, хто у своїй практичній діяльності пов'язаний із проблемами взаємодії людей. Багато в чому цей інтерес зумовлений зростанням напруженості у різних сферах соціальної взаємодії, зростанням потреби людей у практичній допомозі щодо розв'язання конфліктів.

Зазначимо, що ми, на жаль, виявилися не готовими до такої ситуації. Орієнтація на безконфліктний розвиток суспільства робила проблематику конфліктів неперспективною. Це спричинило її фактичне виключення з наукових досліджень. Ще одним наслідком такої орієнтації стало те, що у суспільстві не сформувалися механізми роботи з конфліктами. Не вистачає підготовлених спеціаліст. Водночас робота некомпетентних "фахівців" з подолання конфліктів може лише погіршити ситуацію. Спроби копіювати досвід зарубіжних конфліктологів, особливо у галузі соціальних проблем, виявляються малоефективними. Можливо, тому, що їхні напрацювання не розраховані на універсальне застосування.

Отож, на сучасному етапі розвитку суспільних наук загалом і психології зокрема у нашій країні існує суперечність. З одного боку, усвідомлювана необхідність наукового осмислення та практичної роботи з конфліктами. З іншого боку - ми виявилися не готовими до такої роботи. І ця суперечність стосується насамперед психологів. Адже проблема конфліктів є фундаментальною для психологічної науки. У багатьох теоретичних підходах психологічні конфлікти, їхній характер та зміст стають основою пояснювальних моделей особистості. Суперечності, конфлікти, кризи, які переживає людина, є джерелом розвитку особистості. Вони визначають конструктивний або деструктивний життєвий сценарій особистості.

Не менш важливу роль відіграють конфлікти і у соціальному житті людини: і в інтерперсональних стосунках, і у міжгруповій взаємодії. Таким чином, можна стверджувати, що проблема конфлікту проходить через різні галузі психологічного знання.