Психологія праці - Баклицький І.О. - Вимоги до хімічних факторів робочого середовища

На життєдіяльність працівника великий вплив має газовий склад повітря. Здебільшого досліджують дві групи факторів: зміну звичного складу повітря (кисню і вуглекислого газу) і його домішки як результат роботи техніки.

Якщо розглядати газовий склад повітря, то сприятливими вважають умови: кисень - 19-20 %, вуглекислий газ близько 1 %. Допустимі значення, при яких не відбувається відчутне зниження працездатності: кисень 19—18 %' вуглекислий газ — 1-2 %. Зниження вмісту кисню до 16 % і підвищення вуглекислого газу до 3 % недопустиме і може призвести до небажаних наслідків.

Домішки в повітрі з'являються в наслідок потрапляння в робоче середовище порохових газів, відпрацьованих газів двигунів, продуктів випаровування, мастил, підгоряння й випаровування різних синтетичних матеріалів й ін.

Промислова пилюка — поняття, яке визначає фізичний стан речовини — поділ на дрібні частинки.

Найважливіший засіб боротьби з несприятливим впливом на людину хімічних факторів — дотримання гранично допустимих концентрацій їх у виробничих приміщеннях. Гранично допустимими вважають такі максимальні концентрації шкідливих речовин, які при щоденній роботі не можуть спричинити хворобу працівників або пошкодити їх стан здоров'я. Такими концентраціями вважаються, наприклад, для аніона 20 мг/м³, аніліну 3 мг/м³, ацетону 200 мг/м³, бензолу 5 мг/м³, бензину 100 мг/м³, сірчаної кислоти 1 мг/м³ й ін.

Гранично допустимі концентрації — обов'язкові санітарні нормативи, які призначені для проектування виробничих будівель, технологічних процесів, обладнання та вентиляції, а також для проведення попереджуючого і поточного санітарного нагляду у виробничих умовах, оцінювання ефективності оздоровчих заходів [2; 3; 5; 7; 8; 16].

Ключові поняття теми

Ергатична система, робочий пост, профсередовище, фізичне середовище, хімічне середовище, соціальне середовище, суб'єкт праці, професійно значимі властивості, індивідуально-психологічні властивості, актуалізовані функціональні етапи, система відносин суб'єкта праці, психологічні властивості, активність, поведінка, діяльність, предмет праці, засоби праці, мета праці, завдання праці, знаряддя праці, організаційне середовище системи.

Формалізована структура змісту теми

Психологічна функція праці — специфічна людська форма активності, яка спрямована на задоволення її різноманітних потреб.

Психологічна характеристика праці — свідоме передбачення соціально цінного результату, усвідомлення обов'язковості досягнення соціально фіксованої мети, свідомий вибір, застосування, удосконалення або створення знарядь, засобів діяльності, усвідомлення міжособистісних виробничих залежностей, відносин.

Психологічна характеристика суб'єкта праці — професійно значимі властивості, система психічних регуляторів (образ об'єкта, образ суб'єкта, образ суб'єктивно-об'єктивних і суб'єктивно-суб'єктивних відносин).

Професійне середовище — фізичне середовище, хімічне середовище, соціальне середовище.

Запитання для самостійного опрацювання

1. Чим зумовлена ефективність ергатичної системи?

2. Що характеризує поведінку суб'єкта праці як специфічну форму людської активності?

3. Що характеризує працю як специфічну форму людської активності?

4. Які основні компоненти трудової діяльності працівника?

5. Як забезпечується контроль за процесом виконання трудової діяльності?

6. Якою є послідовність етапів формування трудових навичок?

7. Що є показником досконалості трудових навичків?

8. Характерні ознаки праці як різновиду діяльності?

9. Що означає для людини процес оволодіння трудовою діяльністю?

Альтернативно-тестові завдання для самоконтролю

1. Чи можна стверджувати, що різні види діяльності — це продукти суспільного буття людини?

2. Чи можлива трудова діяльність без чіткого уявлення про її мету?

3. Чи завжди людська діяльність опосередковується суспільним досвідом?

4. Чи відповідає наведена послідовність компонентів трудової діяльності реальній логіці її розгортання: актуалізація потреби усвідомлення мети, формування програми дії, визначення способу дії, реальне виконання та корегування дії?

5. Чи правильно зазначено послідовність формування навички: демонстрація дії, пояснення її елементів, способи використання дії, багаторазове повторення дії — виправлення, корегування, автоматизація?

6. Чи можна стверджувати, що принципова відмінність між різними видами діяльності полягає в характері її результатів?

Завдання та проблемні ситуації

1. У наведених прикладах визначте, що належить до руху, а що до трудової дії:

а) щоб зупинити машину, водій зменшує швидкість, відключає щеплення і натискає на педаль гальма;

б) щоб зменшити швидкість, водій менше газує і натискає на педаль гальма.

2. В яких прикладах йдеться про вміння, навички, звички:

а) недосвідчений кранівник послідовно переміщує вантаж, працюючи по черзі кожним важелем. Вантаж рухається начебто стрибками і по ламаній лінії, зупиняючись і змінюючи напрям руху;

б) людина, яка опанувала грамоту, швидко, не витрачаючи часу на визначення типу речення, безпомилково ставить розділові знаки;

в) переходячи вулицю зі світлофором, людина кидає погляд на нього навіть тоді, коли руху транспорту немає.

3. Яка звичка техніки та діяльності виявляється в описаній нижче ситуації?

Вивчення життя людей похилого віку та довгожителів свідчить про те, що активний зв'язок з навколишнім середовищем, посилена праця сприяють збереженню життєвого тонусу особистості впродовж багатьох років. Якщо людина з тих чи інших причин припиняє професійну, громадську діяльність, звільняється від будь-яких обов'язків і виконання пов'язаних з ними функцій, то це призводить до занепаду сил, прискорює старіння і спричиняє глибокі зміни в структурі особистості.

4. Які об'єктивні та суб'єктивні чинники сприяють продуктивності формування трудових навичок?

5. У чому виявляється і чим характеризується втома та перевтома? Як можна зменшити їх?

Література

1. Деркач А.А., Кузьмина Н. В. Акмеология: пути достижения вершин профессионализма. — М.: РАУ, 1993.

2. Дмитриева М. А, Крылов А. А., Нафтульев А. Я. Психология труда и инженерная психология. — Л.: ЛГУ, 1979.

8. Климов Е.А. Введение в психологию труда. — М.: МГУ, 1988.

4. Климов Е. А Образ мира в разнотипичных профессиях: Учебное пособие. — М.: МГУ, 1996.

5. Кононкин О. А. Психологические механизмы регуляции деятельности. — М.: Наука, 1980.

6. Мерлин B.C. Очерки интегрального исследования индивидуальности. — М.: Педагогика, 1986.

7. Методология исследования по инженерной психологии и психологии труда. — Ч. 1. — Л.: ЛГУ, 1974; Ч. Z. — Л.: ЛҐУ, 1975.

8. Основи загальної психології / За ред. акад. АПН України, проф. С. Д. Максименка. — К.: НПЦ Перспектива, 1998.

9. Практикум по инженерной психологии и психологии труда. — Л.: ЛГУ, 1983.

10. Справочник по инженерной психологии / Под ред. Б. Ф. Ломова. — М.: Машиностроение, 1982.

11. Хаккер В. Инженерная психология и психология труда. — М., 1985.

12. Хьелл Л., Зиглер Д. Теория личности (Основные положения исследования и применения). — СПб.: Питер Ком, 1998.

13. Чебихиева В. В. Психология трудового общения. — М., 1969.

14. Шадриков В. Д. Проблема антмогенеза профессиональной деятельности. — М., 1982.

15. Шадриков В. Д. Психология производственного обучения (системный подход). — Ярославль, 1976.

16. Шадриков В. Д. Системный подход в психологии производственного обучения: Автореф. докт. дис. — Ярославль, 1976.