Психологія праці - Баклицький І.О. - Мнемонічні властивості.

Важливу ділянку індивідуальних особливостей становить мовна характеристика людини (висота голосу, тембр, спектр). Мова й мовлення — поняття не тотожні. Мова — специфічний людський засіб спілкування, становить систему знаків, які функціонують у ролі засобів спілкування. Мовлення — це процес використання працівником мови для спілкування. Залежно від віку, характеру діяльності, середовища мовлення працівник набуває певних особливостей, незважаючи на те, що люди говорять однією мовою. Мовлення одного працівника образне, яскраве, виразне, переконливе, іншого — навпаки, обмежене, бідне, сухе, малозрозуміле. У цьому виявляється відмінність у володінні мовою. Кожному працівнику властивий індивідуальний стиль мовлення, відмінний в артикуляції звуків, інтонуванні, логічній виразності. Мовлення виступає як діяльність, набуваючи вигляду мовних дій, які є складовими елементами цілеспрямованої трудової діяльності, тобто засобом чи знаряддям спілкувань між працівниками [4].

Увага.

Серед властивостей, які характеризують людину як суб'єкт, варто виділити особливості уваги. Професійно значимі властивості уваги — інтенсивність, стійкість, швидкість, широта розподілу — є різними у різних видах діяльності.

Уся характеристика уваги тією чи іншою мірою визначається типологічними особливостями нервової системи і тому мало змінюється. Швидкість переключення уваги залежить від рухливості нервових процесів.

Стійкість уваги визначається силою процесу збудження. Сила нервової системи є основним фактором, який зумовлює можливість довготривалої зосередженості. Особам із слабким збудливим процесом (у певних рівних умовах) важче ніж "сильним" справлятися з професіональними завданнями, які вимагають довготривалої зосередженості уваги, постійного спостереження.

Виконуючи дії, які вимагають розподілу уваги між багатьма об'єктами, міра її концентрації на відповідних об'єктах з часом змінюється залежно від того, якого значення надають цьому об'єкту в певний проміжок часу. Створення оптимальної схеми розподілу уваги допускає врахування цього значення і динаміки.

Опанувавши новий вид діяльності або займаючись цією ж діяльністю у нових умовах, завжди відбувається перебудова системи організації й уваги.

Поряд з формуванням аттенційних навиків відбувається й інтелектуалізація уваги, опосередкування її актів мисленєвих й мнемонічними властивостями, введення уваги в систему професійного досвіду та відносин особистості [3].

Мнемонічні властивості.

Для успішної трудової діяльності потрібні різні мнемічні властивості: обсяг пам'яті, швидкість запам'ятовування, міцність збереження засвоєного матеріалу, точність і швидкість відтворення, готовність пам'яті до швидкого відтворення матеріалу в потрібний момент. Професійна пам'ять може оперувати зоровими образами, слуховими (радисти, гідроакустики, музиканти), руховими (акробати, наладчики апаратури), дотиковими (брокери, лікарі), нюховими та смаковими (працівники харчової та парфумерної промисловості). Це може бути пам'ять на обличчя (адміністратори, провідники, педагоги), графічний і цифровий матеріал. Змістом професійної пам'яті можуть бути художні образи, слова, поняття, ідеї.

Суттєва роль у розвитку професійної пам'яті в міцності збереження, у точності відтворення матеріалу належить мотивації. Йдеться про мнеміч-ну спрямованість (мотивація у вузькому значенні), ставлення до праці, до своєї спеціальності та до власних професійних завдань.

Отже, один із способів удосконалення професійної пам'яті полягає у формуванні відповідних мотивів й установок.

Другий спосіб, досить давній, полягає у використанні різних мнеміч-них прийомів. Наприклад, вивчаючи курс нервових хвороб, студент повинен запам'ятати два терміни: міоз (звуження зіниці) й мідріаз (розширення зіниці). Студенти плутають ці терміни до того моменту, доки викладач не зауважить, що слово "міоз" коротше, а "мідріоз" довше.

Значення мнемічних прийомів досить незначне. Організація матеріалу на підставі суттєвих ознак, тобто за змістом, значно ефективніша. Метод організації матеріалу дає змогу людині оперувати великою кількістю інформації, економно використовуючи пам'ять. Ця організація відбувається за допомогою логічного розчленування матеріалу, порівнюючи, групуючи,

визначаючи звуки з раніше накопичених знань. Отже, пам'ять функціонує в тісній взаємодії з процесами мислення, а мнемічні властивості отримують опору в мислиннєвих властивостях особистості.

Імажинітивні властивості.
Орієнтувальне планування.
Організаційне планування.
4.3. Домінуючий емоційний фон й особистісні характеристики працівника
Структура свідомості.
4.4. Статево-вікова мінливість суб'єкта праці
Рівень діяння.
Рівень дій.
Рівень макроелементів дії.
Рівень мікроелементів дії.
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru