Психологія праці - Баклицький І.О. - Етапи психологічної професіографіі.

Перший етап. Ознайомлення з особливостями трудової діяльності. Професіографічний, отже, на підставі спостережень, вивчення документів, акцентування і бесіди зі спеціалістами.

Другий етап. Виділення операцій. Складання схем, які характеризують інформаційну структуру операції. Орієнтовна кількісна характеристика деяких особливостей операції.

Третій етап. Детальний аналіз операції з виділенням складових її психофізіологічних елементів. Складання алгоритму операції в різних формах (опис, кінематичний графік тощо).

Четвертий етап. Проведення психофізіологічних досліджень трудового процесу. Експериментальна оцінка окремих елементів процесу.

П'ятий етап. Експериментальна оцінка рівнів розвитку професійно-важливих якостей. Визначення нижнього порогу розвитку здібностей, нижче якого людина є професійно непридатною.

Шостий етап. Узагальнення матеріалу та підготовка рекомендацій, які спрямовані на підвищення ефективності праці, підбір і правильне розміщення кадрів на виробничій ділянці.

Психограма. Психофізіологічні функції й аналізаторні системи, які перебувають під постійним навантаженням і які мають найбільшу важливість для забезпечення процесу роботи. Пороги відчуттів (абсолютні та диференційні).

Характеристика динаміки введення в роботу різних аналізаторів, їх взаємодія, міра напруженості в різні періоди часу. Характеристика їхньої необхідної лабільності (рухливості).

Просторове сприймання та способи його організації. Найважливіші характеристики уваги та способи її організації.

Характеристика параметрів швидкості, точності, координаційної складності операцій, які виконують. Темп діяльності, стійкість моторних відповідей при довготривалому їх повторенні.

Переважаючий вид установки в цій діяльності (установки на швидкість, точність, надійність, безпеку).

Швидкість формування та переробки навичок. Міцність психомоторних навичок.

Особливості зберігання інформації. Обсяг і характер матеріалу для запам'ятовування. Вимоги до пам'яті (довготривалої, короткотривалої, оперативної).

Характеристика відповідних способів переробки інформації, прийняття рішень. Вимоги до широти та чіткості асоціативної швидкості розумових операцій, продуктивності мислення, його гнучкості та критичності.

Вимоги до надійності в роботі: а) допустимі кількісні відхилення від заданого значення; б) допустимі коливання часу виконання дій. Характеристика типових помилок у роботі:

1. За кількісною ознакою.

2. За якісною ознакою.

3. За мотивацією (у результаті негативного ставлення до роботи, яку виконують, при позитивній мотивації).

4. У міру усвідомленості.

5. Залежно від інформаційного навантаження (у результаті надмірного обсягу або швидкості надходження інформації, недовантаження, монотонності в роботі, шумів відсутності шумів).

6. Залежно від функціонального стану спеціаліста (якщо нормальний стан організму, в результаті втоми, дії факторів середовища, емоційного впливу, або патологічного процесу).

Наявність і частота ситуацій, які спричиняють емоційну напругу, вимагають великих вольових зусиль, більшої відповідальності (ситуації, які різко змінюються, вимагають роботи в умовах дефіциту або збитковості часу інформації, робота в умовах загрози життю). Вимоги до емоційної стійкості.

Вимоги до вольових якостей і рис характеру (сміливість, рішучість, наполегливість, самоволодіння, кмітливість, впевненість у власних силах).

Особливості професійного спілкування і вимоги до комунікативних рис особистості.

Отже, на підставі аналізу психологічної складності важливих елементів професії, які вивчають або представляють:

а) психологічні якості, які мають вирішальне значення;

б) необхідні та бажані якості;

в) небажані психічні якості;

г) психічні якості, які несумісні з професійною діяльністю, яку вивчають; ґ) комплекс різних психічних елементів, що визначають успіх діяльності, яку вивчають.

Потім формують вимоги до психічних якостей працівника. Ці вимоги можна поділяти за двома критеріями (бажані й байдужі) або за трьома — п'ятьма критеріями, наприклад:

+++ бажана висока міра розвитку якості;

++ задовольняють середні дані;

+ байдуже;

— частково небажані;

- - небажані;

- - - несумісні з професією.

У заключній частині розглядають можливості виховання та компенсації психофізіологічних якостей, які важливі для успішної професійної діяльності у відповідній галузі та дають рекомендації з безконфліктної переорієнтації особистості для випадку непоборного протиріччя між позитивною мотивацією до діяльності та невідповідністю властивостей індивіда її вимогам.

Описові характеристики професії бажано доповнити кількісними оцінками елементів професійної діяльності. Наприклад, за кордоном розповсюдження отримав запитальник PAQ (Position Analysis Questionnaire), який призначений для оцінки 182 елементів професійної діяльності. Елементи ділять на шість категорій (у дужках наведено приклади): вид інформації, яка подається, (друкований текст), процес її опрацювання (кодування), робочі дії (робота на пульті керування), взаємодія з іншими працівниками (мовний обмін), умови праці (рівень шуму), інші характеристики професійної діяльності (відповідальність за безпеку інших учасників виробництва). Вираженість елементів у конкретній професії оцінюють експерти за допомогою оцінюючих шкал (рейтинг), в основу яких покладено різні критерії, значимість для досягнення мети діяльності, час який затрачують, ймовірність (стосовно безпеки), міра використання, характерність елементів для професії, спеціальні шкали для оцінки елементів. Оцінюють декілька експертів.

Є й інші підходи. Наприклад, Е. Мак Кортік й інші автори (1957) застосували факторний аналіз для виділення типових професійних вимог. 4 тис. професій оцінювали за 44 оцінюючими шкалами (бальні оцінки від 2 до 9 градацій). Оцінювали показники, які відображають різні аспекти професійної діяльності: необхідну підготовку; значимість психомоторних, інтелектуальних факторів, особливості фізичного розвитку, динамічних характеристик діяльності, спілкування з людьми, типові психофізіологічні стани; особливості переробки інформації; зацікавлення, які реалізують у діяльності, несприятливі санітарно-гігієнічні умови праці. Потім проводили факторний аналіз із повертанням (кутове рішення). У результаті виділили ряд факторів професійних вимог: освіта, професійна підготовка і розумовий розвиток; здатність до точних прецизійних операцій; швидкість і спритність; естетичне сприймання, здатність до ручної праці; комунікабельність, важкість праці. Для кожного фактора знайшли рівняння регресії для обчислення оцінок за чотирма показниками, які мають найбільші факторні навантаження. Для кожної з 4 тис. професій обчислили оцінки за виявленими факторами. Для кожного фактора визначали два рівні оцінок (один із них — трьома рівнями). Професійні вимоги окремих професій визначали поєднанням факторних оцінок, які розподіляли порівну. За допомогою ЕОМ комбінації професійних вимог, характерних для різних професій, сортували на групи, що збігаються, і одержали 115 паттернів, які охоплювали різну кількість критеріїв (у 33 паттернах містилося 88 % професій). Це один із можливих підходів до класифікацій професій.

Для класифікації професій використовують також методи кластерного аналізу й інші математичні алгоритми (зокрема, методи розпізнавання образів). Мірою схожості професій може бути коефіцієнт: