Психологія праці - Баклицький І.О. - 6.4. Використання професіограм у виробничій і психологічній практиці

Перелічимо найважливіші випадки застосування розроблених для спеціальних цілей професіограм.

Професіограми, які спрямовані на оптимізацію праці, привертають увагу до підвищеного виробничого навантаження, несприятливих виробничих умов, нераціональної організації виробництва та праці, незручного обладнання робочого місця і машин, до моментів, які відволікають від роботи, до шкідливих дій виробничого середовища й випадків.

Професіограми, які використовують під час консультування, з питань розміщення кадрів і психологічного відбору працівників мають перелік особливостей роботи і вимог до стану психіки, здібностей, особливостей і спрямованості особистості. У цих професіограмах повинні бути відображені такі характеристики праці, які позитивно або негативно впливають на психіку людини й ефективність роботи.

Професіограми для організації професіонального навчання показують, від яких саме здібностей, особливостей і вміння залежить успіх й ефективність навчання або тренажу. Одночасно професіограми повинні виявити ті методи, форми і стани практичного та теоретичного навчання, які надзвичайно складні й вимагають раціоналізації, враховують загальний рівень підготовки і нейропсихічних можливостей слухачів виробничих курсів.

Професіограми для підвищення рівня безпеки праці зосереджені на недоліках і прорахунках, які є в забезпеченні техніки безпеки та гігієни праці. В цих професіограмах треба зазначити специфічні психологічні функції, процеси, здібності й особливості, які потрібні для безпечного використання роботи на відповідальних і особливо важких ділянках (ці якості й особливості доцільно виявляти і розвивати за допомогою професійної підготовки).

Професіограми для оптимізацїі організації праці та кооперації мають перелік об'єктивних і суб'єктивних факторів, які впливають на мотивацію праці або стосунки між людьми і можуть ускладнити обставини на робочому місці або у виробничому колективі (наприклад, недисциплінованість, конфлікти серед персоналу).

Професіограми, які використовують під час нормування й оцінки праці, повинні класифікувати також види і міру нейропсихічного навантаження, які характеризують відповідальність і небезпечність роботи, охоплюють весь комплекс труднощів, що пов'язані з її виконанням.

Досвід застосування комплексних і особливо спеціальних професіограм підтверджує важливу роль професіографіі в діяльності психолога на підприємствах, фірмах, установах.

Психологічні професіограми є не тільки висхідним матеріалом для експертиз і консультацій, які отримують у промислового психолога керівники або ведучі інженерно-технічні працівники організації, а як методичний матеріал, що допомагає вирішити виробничі, економічні та соціальні проблеми на підприємствах й організаціях [6].

Ключові поняття теми

Професіографія, професіограма, психограма, методика психологічної професіографії, критерії оцінки, оцінка, професійні вимоги, рівняння успішності, структурограма, прогнозування успішності, психологічний портрет, номограма.

Формалізована структура змісту теми

Запитання для самостійного опрацювання

1. Які основні ознаки професіографіі?

2. Що таке "професіограма"?

3. Яка структура професіограми?

4. Які Ви знаєте методи вивчення професійної діяльності?

5. З якою метою використовують професіограми?

6. Що таке "психограма"?

7. Яка структура психограми?

8. Що таке "структурограма"?

9. Які основні цілі психологічного професіографування?

10. Як співвідносяться між собою структурограма й індивідуальна структурограма? Чи тотожні ці поняття?

11. Що таке "номограма"?

12. Назвіть складові частини рівняння успішності діяльності?

13. Дайте визначення таким поняттям: "професія", "трудовий пост",

Альтернативно-тестові завдання для самоконтролю

1. Чи згідні Ви з твердженням, що між поняттями "професіограма" та "психограма" принципової різниці немає?

2. Чи можна розуміти спрямованість працівника як виявлення усіх притаманних йому спонукань?

3. Чи згідні Ви з твердженням, що використання тестів дає змогу знизити вартість підготовки персоналу на 30—40 % за рахунок відбору осіб найпридатніших для виконання відповідних виробничих функцій?

4. Чи можна вважати достатнім твердження, що реалізація програми профвідбору дає змогу досягти підвищення продуктивності праці від 11 до 28%?

5. Чи можна стверджувати, що більшість нещасних випадків на виробництві відбувається з вини працівника?

6. Чи достатнім є твердження, що успішність функціонування системи "людина — машина" здебільшого залежить від людського фактора?

Завдання та проблемні ситуації

1. За якими зовнішніми ознаками (виявленнями) працівника можна судити про рівень його професійного розвитку та професійної самосвідомості?

2. У чому виявляється джерело помилок в ерготичній системі "людина — праця — професійне середовище"?

3. Як можна психологічно обґрунтувати твердження, що інтерес виникає водночас, і як важливий мотив праці, і як засіб підвищення її ефективності?

4. Аналізуючи потреби працівника, чи можна зробити висновок про рівень його індивідуальної свідомості?

5. Чи стан фрустрації є закономірним наслідком завищених домагань працівника?

6. У чому може виявитися негативна та позитивна роль професійних установок у житті працівника? Чи є змога формувати їх цілеспрямовано? Як саме?

Література

1. Дмитриева М. А и др. Психология труда и инженерная психология / Под ред. А. А. Крылова. — Л.: ЛГУ, 1979.

2. Климов Е.А. Образ мира в разнотипных профессиях. — М." 1995. 8. Кулагин Б. В. Основы профессиональной психодиагностики. — Л,:

Медицина, 1984.

4. Методология обследования по инженерной психологии и психологии труда. — Л.: ЛГУ, 1974. — Ч. 1.

5. Психология. Словарь / Под общ. ред. А. В. Перовского, М. Г. Яро-шевского. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Политиздат, 1990.

6. Психология труда. — М.: Профиздат, 1979.

7. Рабочая книга практического психолога. — М., 1996.

8. РайгородскийД.Я. Практическая психодиагностика. — Самара- Вах-рах, 1998.

9. Уманский Л. И. Психология организаторской деятельности руководителя. — М.: Просвещение, 1980.

10. Шевандрин Н.И. Психодиагностика, коррекция и развитие личности. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998.