Психологія сексуальності - Діденко С.В. - 3.5. Нейрогуморальна регуляція статевої функції

У чоловіків і жінок функція статевих залоз перебуває під контролем нейрогуморальної регуляції, яка забезпечує узгодження нейрональних (лат. nervus - нерв) і гуморальних (лат. humor - рідина) явищ (виділення певних рідин на нервові подразники). Однією з обов'язкових умов їх функціонування є нормальна діяльність мозкового придатку (гіпофіза). Секреція та викидання гормонів у кров відбуваються під контролем спеціальних центрів, які знаходяться в гіпоталамусі. Статеве життя людини також залежить від кори головного мозку.

Нервова регуляція статевої функції. Здійснюється вона статевими центрами, які знаходяться в поперекових і крижових сегментах спинного мозку, гіпоталамусі та корі головного мозку. Ці центри безпосередньо (гуморально) та опосередковано (волокнами вегетативної нервової системи) з'єднані зі статевими органами, ендокринними залозами та між собою. До статевого дозрівання основним активним центром нервової регуляції є спинний мозок (крижові сегменти). Із початком активного функціонування передньої долі гіпофіза та гормонопродукувальних клітин статевих залоз включається решта нервових центрів (поперекові сегменти спинного мозку, середній мозок і кора головного мозку). Однак якщо через порушення функціонування гіпофіз виявляється нездатним виробляти гонадотропні гормони, що стимулюють статеві органи, внаслідок чого не починають функціонувати і досконаліші нервові центри, не настає статевий розвиток.

Регуляторна функція статевих центрів, які знаходяться в крижових сегментах спинного мозку, здійснюється за типом безумовних рефлексів; центрів у поперекових сегментах спинного мозку і в середньому мозку - безумовно-умовних; коркових центрів - умовних.

Ендокринна регуляція статевої функції. Специфічна ендокринна регуляція функцій статевих органів забезпечується гіпофізарно-гонадною системою. Гіпофіз виділяє гонадотропні гормони, під дією яких у статевих залозах продукуються статеві гормони. Від них залежить чутливість статевих Центрів, розвиток і збудливість статевих органів. Зорові, слухові, нюхові, тактильні сигнали проходять через кору головного мозку і трансформуються в гіпоталамусі, викликаючи синтез його гормонів, які потрапляють у гіпофіз і стимулюють продукування інших гормонів. Гормони виділяються безпосередньо в кров'яне русло і з потоком крові переносяться в тканини, на які вони діють.

Найважливішим гормоном, що впливає на статеві функції людини, є тестостерон. Його ще називають чоловічим статевим гормоном, хоч у значно меншій кількості є і в жінок. В організмі здорового чоловіка виробляється 6 - 8 мг тестостерону на добу (більше 95% виробляють яєчка, решту - наднирники). У яєчках і наднирниках жінки виробляється його щодоби приблизно 0,5 мг.

Тестостерон є головним біологічним фактором, що детермінує статевий потяг у чоловіків і жінок. Недостатня його кількість призводить до зниження статевої активності, а надлишок - посилює статевий потяг. У чоловіків надто низький рівень тестостерону може утруднювати досягнення та підтримання ерекції; у жінок - спричинює зниження статевого потягу. Даних про те, що загалом інтерес жінок до сексу нижчий порівняно з чоловіками через меншу кількість тестостерону в їхній крові не зафіксовано. Існує думка, що поріг чутливості чоловіків І ЖІНОК до його дії різний, причому жінки чутливіші до меншої його кількості в крові.

Естрогени (грец. oistros - пристрасть і genos - народження) (переважно естрадіол), які ще називають жіночими статевими гормонами, є і в чоловіків. У жінок вони виробляються в яєчниках, у чоловіків - у яєчках. Жіночому організму вони необхідні для підтримання в нормальному стані слизової оболонки піхви і вироблення вагі-нального секрету. Естрогени сприяють також збереженню структури та функцій молочних залоз жінки, пружності її піхви. Однак вони не суттєво впливають на інтерес, який жінка виявляє до сексу, і на її сексуальні можливості, бо хірургічне видалення яєчників не знижує сексуального потягу жінок та їх сексуальної активності. Функція естрогенів у чоловіків ще недостатньо вивчена. Проте надто високий їх рівень у чоловіків різко знижує сексуальну активність, може спричинити утруднення ерекції, збільшення молочних залоз.

І в чоловіків, і в жінок також є прогестерон (лат. pro - префікс, що означає того, хто діє в інтересах когось, чогось, і gestatio - вагітність) - гормон, близький за своєю структурою до естрогенів й андрогенів. Припускають, що високий його рівень інгібіційно впливає на статеву активність людини, стримує її.

Отже, нейрогуморальна регуляція статевої функції забезпечується діяльністю глибинних структур мозку й ендокринної системи, що формують вираження статевого потягу і збудження всіх відділів нервової системи, які впливають на статеве життя.