Психологія сексуальності - Діденко С.В. - Особливості збудження чоловіка

Стимулятором статевої функції* крім подразнення ерогенних зон і феромонів, можуть бути ключові подразники - релізери.

Релізери (англ. release - звільнювати) - зорові, слухові, нюхові сигнали та інші подразники, які викликають статеве збудження за механізмом умовно-рефлекторного зв'язку.

Ними є зовнішній вигляд партнера, способи підготовки до статевої близькості, сексуальні спогади, фантазії тощо. Позитивні і негативні умовно-рефлекторні сексуальні подразники дуже індивідуальні, пов'язані з особистим досвідом людини, її уявою, установками. Наприклад, відповідна музика може стимулювати еротичний фон, викликати асоціації з переживаннями певного змісту. Водночас негативні умовно-рефлекторні подразники (наприклад, образливе ставлення жінки до чоловіка) можуть загальмовувати статеву реакцію.

Сила реакції часто залежить від рівня статевої збудливості людини.

Особливості збудження чоловіка

Через кілька секунд після початку сексуальної стимуляції у чоловіка зазвичай настає ерекція статевого члена.

Ерекція (лат. еrectio - випрямляння) - збільшення при сексуальному збудженні статевого члена, набуття ним механічної пружності.

За своєю суттю ерекція є рефлекторно-судинним актом, основним механізмом якого є гіперемія, тобто посилення притоку артеріальної крові в судини статевого члена й уповільнення її відтоку по його венах. В ерегованому статевому члені концентрується в 7-8 разів більше крові, ніж у стані спокою. За рахунок цього виникає розширення та збільшення головки члена, кавернозних (таких, що мають каверни - пустоти) тіл.

Ерекція є найуразливішим феноменом чоловічої сексуальності, який сприймається як символ мужності. Вона найчутливіша до психотравмувальних впливів, що пов'язано з контролювальною функцією центральної нервової системи. Зокрема, чоловік може дійти до фізичного чи/та психологічного стану збудження, але не досягти справжньої ерекції, якщо він чимось стурбований чи стомився.

За сформованим у масовій свідомості стереотипом, ерекція має наставати завжди, причому миттєво, що створює відповідні очікування. А через невідповідність реальності таким очікуванням (збудження настає не так швидко і проявляється не так бурхливо) можуть виникати різноманітні негативні психологічні наслідки.

У фазі збудження також починають розгладжуватися шкірні складки мошонки, а яєчка притягуються до тіла, їх розмір дещо збільшується. У деяких чоловіків можлива и ерекція сосків.

Особливості збудження жінки

Першою ознакою сексуального збудження жінки є любрикація (лат. lubricare - робити слизьким) - зволоження піхви, яке настає через 10-30 секунд після початку сексуальної стимуляції. Це явище також зумовлено гіперемією, тобто приливом крові в судини стінок піхви, що зумовлює просочування вологи крізь її слизову оболонку. Спочатку з'являються окремі краплі секрету, які потім зливаються і змащують всю внутрішню поверхню піхви.

Любрикація зберігається упродовж усієї сексуальної реакції, іноді може тривати й у стані спокою. Буває, що рідина витікає назовні, змочуючи статеві губи й отвір піхви. Це залежить від пози жінки та інших особливостей поведінки партнерів. Наслідком недостатньої зволоженості може бути болючий статевий акт. Консистенція, кількість та запах ватіпального слизу сильно різняться у різних жінок, навіть в однієї жінки в різний час.

Зволоження піхви полегшує введення в неї статевого члена, дає змогу уникнути неприємних відчуттів під час зносин (якщо любрикація з якихось причин недостатня, що викликає відчуття тертя і робить коїтус болісним, доцільно використовувати спеціальні гелі-любриканти). Попри поширену думку, зволоження піхви не є визначальною ознакою сексуального збудження жінки, її готовності до статевого акту.

На стадії збудження у жінки відбуваються й інші фізіологічні зміни: розширення внутрішніх двох третин піхви, піднімання матки, ущільнення та розсування великих статевих губ, збільшення в діаметрі малих статевих губ, а також клітора завдяки приливу крові, ерекція сосків молочних залоз внаслідок скорочення дрібних м'язових волокон. До кінця фази збудження вени на молочних залозах починають виступати сильніше, а самі залози можуть дещо збільшуватися в розмірах.