Психологія сексуальності - Діденко С.В. - Збудження

На підставі понад 10 000 лабораторних спостережень за сексуальною активністю 382 жінок та 312 чоловіків В.-Х. Мастерс і В. Джонсон описали сексуальну реакцію людини як цикл, що складається із таких фаз: збудження, плато, оргазм та вивільнення. Він є лише моделлю, оскільки, за словами дослідників, виокремлені фази є досить довільними, не завжди чітко відмежованими одна від одної, сильно варіюють у різних людей або в однією людини у різний час. Крім того, фізіологічні процеси, пов'язані із сексуальною реакцією, є не просто фізичними змінами, відірваними від думок і почуттів, а складовою свідомої участі в сексуальній реакції особистості.

Цикл сексуальної реакції зазвичай розвивається в певній послідовності, однак його схема може змінюватися. Іноді збудження наростає дуже сильно і швидко призводить до оргазму. Воно може наростати і повільно, упродовж кількох годин, унаслідок чого інші частини циклу здаються швидкоплинними. Стадія плато не завжди призводить до оргазму, бо сильне збудження, що характеризує цю фазу, може розвіятися, і людина повертається до початкової стадії циклу, а в разі припинення сексуальної стимуляції можливе навіть повернення до незбудженого стану.

Основою сексуальної реакції людини є два фізіологічних процеси: гіперемія (грец. hyper - надміру і haima - кров) - збільшення приливу крові до статевих органів і молочних залоз (у жінок) і міотонія (грец. myos - м'яз і tonos - напруга) - посилення нервово-м'язової напруги

(накопичення енергії в м'язах, яке охоплює все тіло, а не лише статеві органи).

Сексуальна реакція чоловіків і жінок, попри певні відмінності, дуже подібна, однакова вона у гетеро- і гомосек-суалів.

Збудження

Збудження виникає внаслідок фізичної, психологічної сексуальної стимуляції чи їх поєднання.

Сексуальне збудження - активація складної системи рефлексів, у якій беруть участь статеві органи і нервова система.

Головний мозок, який здійснює в організмі регуляторні функції, отримує електричні та хімічні імпульси від різних органів, що надходять по спинному мозку та периферійних нервових волокнах від можливих джерел збудження (шкіри, статевих органів, молочних залоз). Ці імпульси в ньому інтегруються і фокусуються, перетворюючись на сексуальні думки, образи та відчуття. Сексуальне збудження може бути пов'язане лише з головним мозком, тобто людина збуджується без очевидних фізичних змін в інших частинах тіла. Іноді інтенсивність відчуттів, що виникають у статевих органах, настільки висока, що людина майже перестає сприймати все, що відбувається навколо.

Сексуальне збудження можливе за різних обставин. Воно може бути результатом свідомих дій, поцілунків, обіймів та інших пестощів, читання чи перегляду еротичних матеріалів, а також виникнути і без зовнішніх причин, несподівано, проти волі людини.

Стимуляція статевого збудження

Фактори статевого збудження різноманітні: фізичний контакт (пестощі, обійми), слова (наприклад, заклики до статевої близькості), жести, зорові сигнали (оголеність, відвертий одяг). Його можуть стимулювати фантазія чи реальні життєві ситуації: ритмічні поштовхи авто, що рухається, тертя статевих органів об одяг, обливання їх струменем води тощо. Сексуальне збудження виникає в представників усіх вікових груп - від немовлят до людей похилого віку. Воно може виникати не лише наяву, а й уві сні.

За даними В.-Х. Мастерса, В. Джонсон та Р. Колодні, у чоловіків буває по б-б ерекцій за ніч, кожна з яких триває 5-10 хв. У жінок під час сну відбувається зволоження піхви. Такі реакції виникають рефлекторно і не залежать від змісту сновидінь.