Психологія сексуальності - Діденко С.В. - 7. Сексуальні розлади та їх терапія

Особлива соціальна і психологічна значущість сексуальної функції обумовлює вразливість психіки до найменшого, навіть випадкового, прояву розладу. Пов'язані із сексуальними травмами афективні переживання є дуже гострими, надцінні уявлення про неминучість або непереборність сексуальних розладів формуються легко, тому будь-які порушення в сексуальній сфері відчутно позначаються на особистісних особливостях, поведінці людини.

7.1. Сутність сексуальних розладів

Сексуальні розлади спостерігаються при різних психоневрологічних, соматичних захворюваннях і за їх відсутності. В одних людей вони проявляються як окремий симптом (захворювання), у інших - як сукупність патологічних ознак, що взаємодоповнюються, погіршуючи загальний стан хворого.

Сексуальні розлади - хворобливі зміни, що впливають на отримання статевого задоволення обома сексуальними партнерами (чоловіком і жінкою), їх плодючість (здатність до зачаття та відтворення потомства).

За статистичними даними, від сексуальних розладів страждають 20-75% жінок, 7-59% чоловіків. Така розбіжність показників залежить від фахівців, які реєструють різні прояви сексуальних порушень. У США гінекологи реєструють сексуальні розлади у 14%, психіатри - у 77%. Функціональну основу мають 60-80% від загальної кількості виявлених розладів, 15-30% обумовлені органічним фоном.

Сексуальні розлади виникають у 55% алкоголіків, 85% наркоманів, ЗО-50% хворих з порушенням системи кровообігу, 70% хворих з неврологічною патологією, 90% хворих з патологією органів сечостатевої системи, 60% хворих на цукровий діабет, 80% хворих з різними гормональними патологіями. Доповнивши ці показники випадками сексуальних розладів, які тимчасово виникають у процесі лікування різних захворювань як побічні дії ліків, а також унаслідок перевтоми і перенапруги, можна зробити висновок, що більша частина населення має сексуальні проблеми.

Останнім часом дедалі більше пацієнтів із сексуальними розладами звертається за професійною допомогою до лікарів та психологів. Це пов'язано з тим, що сексуальність перестає бути закритою темою. Однак лібералізація статевої свідомості породжує і певні проблеми. Збільшення обсягу знань про сексуальність нерідко зумовлює формування хибних стереотипів, надмірних очікувань щодо себе і партнера. Наслідком цього є психологічний тиск очікування успіху, страх невідповідності, які спричинюють функціональні порушення у сексуальній сфері, а страх перед симптомом породжує симптом.

Доступна для всіх література, яка негативно описує фатальні наслідки сексуальних ексцесів, мастурбації тощо, провокує ятрогенію (захворювання, що виникло внаслідок неправильного тлумачення слів лікаря, прочитаного тексту), доводить багатьох людей до сексуальної іпохондрії (пригнічений настрій, навіюваність, піддатливість нав'язливим ідеям). Усе це породжує тривогу, побоювання, стурбованість, невпевненість у своїх силах, очікування лиха, спрямовує мислення на хворобу, вселяє* страх перед нею і смертю.

За даними Г. Васильченка, психічні чинники статевої дезадаптації встановлено у 46% хворих. Більшість із них особливо вразливі, схильні до сексуальних розладів молоді люди 21-ЗО років і чоловіки старше 50 років, які не бажають змиритися із зниженням статевих можливостей.

7.2. Причини виникнення сексуальних розладів

Серед причин сексуальних розладів розрізняють: фактори, що впливають на фізіологічний стан організму, вікові фактори, психологічні, соціокультурні і психопатологічні.