Психологія сексуальності - Діденко С.В. - Психопатологічні фактори сексуальних розладів

Сексуальні розлади значною мірою залежать від віху людини. Так, у 25-річних чоловіків переважають функціональні розлади еякуляції (передчасне або раннє сім'явиверження), у 25-35-річних - функціональні розлади ерекції, а після 35 років - порушення ерекції, частіше органічного характеру, і зниження лібідо.

У молодих жінок сексуальні розлади розвиваються переважно за типом функціональних і проявляються в порушенні комплексу сексуальної готовності (первинна аноргазмія і вагінізм). У 40-45-річних жінок переважає вторинна аноргазмія як наслідок сексуального незадоволення. Після 45 років сексуальні розлади пов'язані з фазою біологічного старіння і віковими психічними реакціями. Статева холодність спостерігається у жінок усіх вікових груп.

Чоловіки з віком стають у міжособистісних взаєминах емоційнішими, жінки - енергійнішими, агресивнішими, вимогливіше оцінюють партнерів.

У літніх людей статеві розлади часто пов'язані з проявами прихованої депресії. Загалом чим кращі умови життя, медичне обслуговування та багатша культура літніх людей, тим вища їхня середня сексуальна активність, тим успішніше їхнє сексуальне життя.

Психологічні фактори сексуальних розладів

У сексуальному житті людини психологічні фактори відіграють особливу роль. Різноманітні прояви почуттів (настрій, тривога, афекти, стреси), здатність до саморегуляції, вразливість щодо зовнішніх емоційних впливів - усе це позначається на статевій функції індивіда, часто спричинює сексуальні розлади. Найчастіше їх зумовлюють такі чинники:

1) сімейні (відсутність належного виховання або неправильне виховання в сім'ї; наслідки невдалого шлюбу батьків; втрата одного або обох батьків у віці до 6 років; домінування в сім'ї матері або авторитаризм і деспотизм батька; ранні дитячі конфлікти та фрустрації);

2) особистісні (низька самооцінка, сексуальні загальмованість і пригніченість; невротичний та психопатичний типи особистості; психічна закомплексованість; порушення сексуальної автоідентифікації; професійні фрустрації у чоловіків; психопатологія);

3) порушення психосексуального розвитку (репресивна сексуальна мораль у сім'ї; психосексуальна травма - інцест, зґвалтування; онаністичний комплекс; дуже рання або пізня сексуальна ініціація; гомосексуальна або девіантна ініціація, гомосексуальні або девіантні тенденції; невирішені комплекси Едіпа та Електри; пригнічення однолітками; примітивні та вульгаризовані сексуальні уявлення; патологічні сексуальні ініціації, особливо при груповому сексі);

4) фобічні (попереджувальна фобія сексуальної невдачі, що виникає в осіб, які не мають сексуальних проблем, однак постійно очікують їх, думаючи, що статеве щастя скоро припинеться; фобія сексуального успіху, характерна для осіб з вираженими песимістичними рисами характеру, яким бракує віри навіть у можливість досягнення сексуального успіху, а досягнення його породжує фобію, що це не матиме позитивного результату).

Сексуальні фобії можуть спричинити різні форми сексуальних розладів, призводити до нетипової сексуальної поведінки. Наприклад, невдачі у спілкуванні з представниками протилежної статі можуть спровокувати гомосексуальну тенденцію, девіантну поведінку, навіть сексуальний злочин.

Соціокультурні фактори сексуальних розладів

Повноцінне життя індивіда можливе за взаємодоповнення, взаємозбагачення соціальних (забезпечення життя, відтворення фізичних сил) і культурних (засвоєння, продукування, передавання наступним поколінням культурних цінностей) його складових.

Сукупність соціокультурних факторів виникнення сексуальних розладів утворюють:

1) особливості розвитку і буття цивілізації (війни, соціально-політичні кризи, забезпеченість населення продуктами харчування, етнічна, расова, релігійна терпимість тощо);

2) особливості норм культури (система поглядів на роль і значення сексу в житті людини);

3) поширення контрацепції (запобігає вагітності, створює передумови для нормального сексуального життя, водночас може спричинити побічний вплив на сексуальне життя і взаємини партнерів - фобію, що партнерка або партнер може завдяки цьому зраджувати);

4) популяризація сексологічних знань (збільшення кількості інформації про сексуальне життя та його патологічні прояви може психічно травмувати особистість, завищувати її вимоги до партнера);

5) зіткнення суперечливих поглядів та моделей поведінки (змішані шлюби, належність партнерів до різних соціальних груп, різне віросповідання);

6)мода на нав'язливе намагання "дублювати" статеву поведінку персонажів кінофільмів тощо;

7) стереотипи поведінки і сексуальні міфи (помилкові погляди на нормальне сексуальне життя і нормальні сексуальні прояви);

8) виховання (проблеми із вибором статевої ролі). Домінування в житті індивіда чужих соціокультурних

концепцій, моделей, зразків руйнує його цілісність, позначається на емоційній сфері, нерідко вносить дисгармонію і в статеве життя.

Психопатологічні фактори сексуальних розладів

Сексуальні відхилення можуть бути наслідком або одним із симптомів психічного захворювання. Наприклад, депресія на фоні психічного розладу приблизно у 70% випадків спричинює зниження рівня лібідо; від імпотенції страждають 23% чоловіків з проявами депресії. Маніакальні особи схильні до проявів гіперсексуальності. Секс є важливим фактором або причиною розвитку істерії, а сексуальні розлади - одним із її симптомів.