На початку XXI століття у пресі з'явилося багато публікацій, присвячених інформаційно-психологічним технологіям. Серед таких технологій особливу небезпеку становлять системи прихованого інформаційного впливу, основним об'єктом нападу яких є психіка людини.
Тема маніпулювання свідомістю вийшла за межі наукових досліджень і розширила рамки публічної дискусії, потрапивши в поле уваги засобів масової інформації (ЗМІ).
Вихід цього питання на рівень широкої публічної дискусії, тим більше у ЗМІ, вимагає чіткої визначеності суті феномену маніпулювання, технологій його організації та результатів інформаційного впливу.
Донедавна головним об'єктом інформаційного впливу на людину вважалася її свідомість. При цьому стверджувалося, що "вагомі ефекти" сприйматимуться свідомістю тоді й тільки тоді, коли вони можуть бути критично нею осмислені, пройти через фільтр оперативної пам'яті, а потім відкластися у "сховищі" пам'яті (підсвідомості). Прямий доступ у цьому випадку до "сховища" категорично закритий. Підсвідомість розглядалася швидше як щось міфічне, ефемерне, в усякому разі, як щось спляче, неактивне, не здатне впливати на "здорові думки" та вчинки особи.
Утім, останні дослідження нейрофізіологів показують, що оперативна пам'ять, яка формує наш "здоровий глузд", - це лише мала частина "сумарної пам'яті", якою володіє людина. Головний її резерв і "сховище" - наша підсвідомість. У підсвідомості міститься 70-90 % обсягу пам'яті (всіх знань). Звідси такий величезний інтерес учених до розкриття "резервних можливостей" людини шляхом прямого впливу на її підсвідомість.
Пошуки вчених стимулюються також і прикладною стороною цієї теми. Усвідомлення ключової ролі людини-оператора у функціонуванні комплексу "людина - машина", включаючи комплекс "людина - влада", мотивує проведення активних досліджень у сфері інформаційних впливів на підсвідомість операторів у процесі виконання функціональних завдань.
У контексті збройної боротьби за цим не тільки стоїть важливе завдання суттєвого підвищення ефективності людино-машинних комплексів, але й убачається глобальна можливість переходу від відкритого збройного протиборства армій до методів прихованої війни. Цей напрям пов'язують із такими прийомами інформаційного впливу на ключових операторів (осіб, котрі ухвалюють рішення), які мають на меті забезпечити контроль і потрібну форму поведінки протилежної сторони, не знищуючи при цьому її ресурси та особовий склад. Це досягається здебільшого через здійснення впливу на керівництво противника аж до маніпулювання його волею й свідомістю.
Наслідки, до яких можуть призвести такі пошуки, наразі важко оцінити повною мірою. Це можуть бути проривні напрями в пришвидшенні розумової діяльності людини, підвищенні ефективності навчання та виховання, появі принципово нових методів лікування тощо. З іншого боку, з'являється можливість створення новітніх засобів збройної боротьби на базі систем прихованих інформаційних впливів, спрямованих на пряме маніпулювання підсвідомістю людини.
Подібні форми впливу вже використовувались у практиці численних релігійних культів і сект типу "Біле братство", "АУМ Сенріке". Громадянам, залученим до тоталітарних за своєю спрямованістю сект, за допомогою спеціальних інформаційно-сугестивних методів прищеплюється рабська покірність, ворожість до національної духовної культури та звичаїв, сімейних і батьківських обов'язків.
Корекція підсвідомої сфери психіки відбувається постійно внаслідок інтенсивного інформаційного потоку. Яскравим прикладом цього слугує формування "рекламного мислення" значної частини суспільства, особливо дітей. Нав'язлива реклама викликає роздратування, але все-таки залишається в пам'яті у формі підсвідомих автоматизмів. Завдяки впливу повторюваної однієї й тієї ж рекламної або пропагандистської фрази у психіці формується стійкий автоматизм, який так чи інакше починає впливати на потреби, вчинки та поведінку. Саме в цьому Й полягає одне із завдань пропаганди та реклами - вплив на підсвідомість - "кодування" з метою формування потенційного споживача, клієнта, прибічника тощо. І цей ефект "кодування" виникає незалежно від того, чи людина сприймає цю інформацію у "свідомому" стані, тобто зберігаючи можливість критичного до неї ставлення.
Зрозуміло, наскільки широкими стають можливості навіювання особі за умов уведення інформації безпосередньо в підсвідому сферу психіки. Останнім часом ведуться роботи зі створення нових засобів управління станом психічного та фізичного здоров'я і поведінкою людини, в тому числі на підсвідомому рівні. Нові технічні засоби за допомогою спеціального оброблення носіїв інформації (магнітні плівки, комп'ютерні дискети, лазерні диски, канали радіо та телебачення) дають можливість уводити в пам'ять людини неусвідомлену інформацію, яка в подальшому формуватиме спонукання, поведінку, смаки тощо. Ні факту, ні змісту такого впливу людина визначити не може. Неусвідомлена інформація залишається в пам'яті та сприймається як своя власна. Сьогодні, як ніколи раніше, стало реальним управління самопочуттям, поведінкою, настроєм і всім світоглядом через інформаційний вплив на підсвідомому рівні.
Сучасний розвиток науки й техніки набув такого рівня, коли створена реальна можливість масового поширення новітніх технологій, що дають змогу застосовувати засоби та методи для прямого й непрямого впливу на нервову систему людини з метою зміни її функціонування. Потенційно виникає велика соціальна небезпека застосування технологій штучної зміни поведінкових реакцій людини, впливу на свободу її волевиявлення, а також на стан здоров'я особи, груп і різних прошарків населення.
Вплив на психічну сферу людини можливий не лише під час безпосереднього контакту з об'єктом, але й дистанційно. Уже сьогодні створені засоби впливу в акустичному гучномовному й інфразвуковому діапазоні, світловому видимому, інфрачервоному та ультрафіолетовому діапазонах, радіодіапазоні. Проводяться роботи зі створення комп'ютерних "вірусів", які, заражаючи комп'ютерні програми, призводитимуть до зміни роботи комп'ютера й користувача шляхом впливу на нервову систему та психіку останнього. На сьогодні немає достатніх гарантій захисту людини від загроз, пов'язаних із порушенням безпеки її психічного стану І здоров'я неусві-домленими інформаційними впливами, включаючи штучне вироблення психічної залежності; маніпулювання суспільною свідомістю з використанням спеціальних засобів впливу.
Методи прихованого впливу на поведінку людини вже використовують злочинні угруповання, створюючи розгалужені мережі клубів типу "Спейс" у багатьох державах, у тому числі в Україні. На членів цих клубів здійснюється спланований вплив із застосуванням навіювання, гучної музики та прийомів, що звужують свідомість і створюють стресові ситуації. Після такої обробки люди втрачають здатність розсудливо мислити й сліпо виконують чужу волю.
Нові комунікаційні технології багатократно збільшили можливості деструктивного інформаційного впливу на великі групи людей. Виникає необхідність в організації інформаційно-психологічної безпеки, під якою варто розуміти стан захищеності психіки людини від деструктивного інформаційного впливу (впровадження руйнівної та іншої шкідливої інформації у свідомість або підсвідомість), що призводить до неадекватного сприйняття дійсності, порушення прав і життєво важливих інтересів особи.
Об'єктами захисту інформаційно-психологічної сфери людини є психічне благополуччя останньої та інформаційно-психологічного середовища, що забезпечують діяльність, сприяють гармонійному розвитку особи та реалізації ЇЇ конституційних прав і свобод. А це потребує чіткої законодавчої бази, яка б регулювала створення та застосування технологій впливу на психіку, здоров'я й поведінку особи, механізмів захисту від них і механізмів контролю й нейтралізації зазначених впливів.
1.1. Походження й еволюція феномену "маніпуляція"
1.2. Основні поняття маніпулятивного впливу
РОЗДІЛ 2. Сутність та зміст сугестивних технологій маніпулятивного впливу
2.1. Історичні й наукові особливості сугестивних явищ
2.2. Поняття та напрями реалізації сугестивних технологій
РОЗДІЛ 3. Сучасні технологи нейролінгвістичного програмування
3.1. Сутність нейролінгвістичного програмування й особливості його використання
3.2. Базові пресупозиції нейролінгвістичного програмування
3.3. Збирання інформації. Репрезентативні системи