Сугестивні технології маніпулятивного впливу - Петрик В.М. - 7.4. Принципи сугестивної лінгвістики в інтернетній комунікації

Сугестивна лінгвістика - наука, що вивчає феномен сугестії як комплексну психолінгвістичну проблему, поєднуючи давні знання й сучасні методи, традиційний і нетрадиційний підходи. Складність відносин між суб'єктом й об'єктом вивчення динамічної сугестивної лінгвістики (особистість - текст - тексти міфів, що становлять пересічні міфологічні поля особистості й суспільства) зумовлює комплексний, міждисциплінарний підхід цієї науки: вивчення лінгвістичних аспектів сугестії неможливо без виходу за межі мовознавства. Принципи сугестивної лінгвістики такі:

1. Мова може розглядатися в цілому як явище сугестивне (сугестивна система). Іншими словами, усі компоненти мови потенційно сугестивні.

2. Сугестивна лінгвістика - міждисциплінарна наука на стику філології й психології. Тому, крім опису власне мови, тут ураховуються фізіологічні реакції реципієнтів.

3. Форма втілення сугестивності мови - дискурс.

4. Дискурс може бути вербальним і невербальним (жести, міміка тощо), тобто його можна розглядати як знакову систему, що включає в себе "пучок мов". Отже, компоненти дискурсу - це знакові компоненти, засоби сугестії.

5. Сугестивна лінгвістика має динамічну природу: вивчає процеси впливу (дискурси створюються, а не відтворюються).

6. Мовна сугестія імовірнісна за своєю природою. Будь-які сугестивні компоненти розділяють знакові властивості двобічності.

7. Правомірно розглядати процес спрямованого впливу в традиціях теорії комунікації.

Приклади лінгвістичних прийомів сугестії в інтернеті такі: o конкретність та образність ключових слів у дискурсах офіційних і неофіційних інтернетівських ресурсів і посиланнях пошукових систем. Постійно повторювані ключові слова програмують постійних відвідувачів. Використання слів, зміст яких конкретний, що можна легко подумки уявити, істотно підвищує ефект навіювання. Навпаки, абстрактні поняття різко знижують силу навіювання. Так, в інтернетних посиланнях автори новин намагаються використати ключові слова, які навіть у випадку непрочитання самого тексту програмували б читача в потрібному напрямі. Аналіз ключових слів у посиланнях пошукової системи "Яндекс" демонструє два напрями сугестивного впливу на аудиторію в ситуації присвоєння Бандері звання Національного героя України президентом В.Ющенком: "Две территории Украины оспаривают присвоение звания Национального героя Степану Бандере"; "Президент Украины "героизировал" Степана Бандеру"; "Правозащитники в Чехии одобряют присвоение Бандере звания Героя"; "Бессмертный считает невозможным лишить Бандеру звания Герой Украины" - "Националисты по указу Ющенко стали борцами за независимость" "Ющенко хочет стать вторым Бан-дерой" "Ющенко признал воинов УПА, УНР, ЗУНР и Карпатской Сечи борцами за независимость" "Для Зюганова Ющенко хуже Бандеры и Мазепы" "Одесситы лишат Бандеру звания героя и публично осудят Ющенко"

o емоційне перенасичення тексту - велика кількість яскравих прикметників, порівнянь, метафор й інших образних засобів, що підміняють фактичний матеріал;

o використання риторичних запитань, котрі підштовхують читача до потрібних відповідей: "Чи хочете, щоб уряд і далі вас обманював?", "Невже Ви зможете промовчати?";

o приховування джерел інформації, використання невизначених конструкцій типу "як говорять деякі експерти", "за даними останніх опитувань й ін.";

o уживання наказових конструкцій, що особливо дієво для посттоталітарного співтовариства: "Голосуйте за...! Не дозволяйте себе обманювати!";

o звернення до базових для того або іншого співтовариства концептів і наповнення їх новим змістом (із передвиборних гасел, найбільш цитованих у мережі, - "Вона - це Україна!"),*

o використання лінгвістичних структур єдності, довіри: "Разом - ми сила! Ми не можемо мовчати! Твій голос потрібний...";

o експлуатація ідеї "кола своїх", навмисне включення до нього відвідувачів мережевого ресурсу;

o використання евфемізмів, що актуалізує роботу підсвідомості споживача інформації й формує необхідний маніпулятору образ;

o активне звертання до антропоцентричних словотвірних моделей: уведення в текст новотворів, що називають осіб. Так, у мережі відбулося опитування експертів на тему: "Кого можна уважати політичним лідером 2009 року". Експерти вживали такі назви політичних лідерів - "політичний лузер", "політичний мачо", "жінка з косою";

o активізація оказіональних конструкцій, звернення до основ лінгво-пластики, що передбачає ставлення до слова як до фізичного тіла, яке може стискатися, розширюватися, розчленовуватися й зливатися з іншими словами; і як до біологічної особи, живої й життєздатної, мінливої, спроможної саморозвиватися. Лінгвопластика дозволяє звести до абсурду мовлення офіційних осіб, політичних і громадських діячів; висловити ставлення до ситуації й дати їй імпліцитну оцінку. Цей прийом особливо часто використовують на гумористичних й опозиційно налаштованих інтернетних ресурсах;

o міміка, жестикуляція замінені в інтернеткомунікації певним чином дібраними фотографіями, малюнками, смайлами тощо. Якщо візуальний ряд підкріплює зміст переданої інформації, це також сприяє підвищенню сили навіювання: немовні компоненти спілкування менше піддаються осмисленому контролю. їхнє "розшифрування" здійснюється ніби неусвідомлено, просто "ні з чого" виникає певне емоційне ставлення.

Прикладами дискурсів, у яких використовуються прийоми сугестивної лінгвістики, є блоги політичних лідерів. Ю.Тимошенко першою з українських політиків серйозно поставилася до роботи з інтернетною аудиторією: прийшла в політичний інтернет; її сайт діяв і діє за всіма правилами піартехнологій. Напередодні останніх президентських виборів Ю.Тимошенко почала вести блог, що відкривається таким привітанням:

Вітаю всіх на моєму блозі. Давайте спілкуватися! ЗО серп. 2009 р., 22:35. Це я - Юлія Тимошенко. Сьогодні я починаю свій блог.

Вважається, що Рузвельт переміг на президентських виборах завдяки радіо, Кеннеді - завдяки телебаченню, Обама - завдяки Інтернету...

Я не буду намагатися повторити інтернетподвиг Обами. Я буду спілкуватися з вами, буду намагатися аналізувати ваші поради, вашу критику, зауваження. Для мене не таємниця, що серед інтернетного співтовариства в мене багато й прихильників, і опонентів. І це добре... Для мене дуже важливо чути ваш голос...

На цьому блозі не буде відверто політичних тем. Майже не буде. Можливо, це єдиний інтернетний ресурс, де прізвище Тимошенко буде поза політикою.

Для того, щоб ми могли вільно спілкуватися з вами, я хочу поговорити про правила й принципи, які визначають роботу мого блога:

1. Це мій персональний блог. Усе, що отут сказано, - це мої особисті слова й думки. Я буду чесною з вами. На мій погляд, блог повинен бути "живим", тільки тоді буде працювати.

2. Цензури на блозі не буде. Однак нецензурна лайка й коментарі, які не мають відношення до обговорюваних тем, будуть безжалісно видалятися.

3. Зрозуміло, що я не в змозі спілкуватися щодня. Однак я буду намагатися хоча б кілька разів на тиждень поговорити з вами. Давайте також домовимося, що ми ніколи не будемо обговорювати теми блога на моїх офіційних прес-конференціях і брифінгах.

Цей блог, як ви бачите, ще "вогкуватий". Це моя провина, тому що немає часу на фотосесії. Але обіцяю, що незабаром отут з'являться й цікаві фотографії, і нові рубрики.

От і все. Спасибі. Давайте спілкуватися!

У цьому дискурсі активно експлуатується ідея "кола своїх": я буду спілкуватися з вами, буду намагатися аналізувати ваші поради, вашу критику, зауваження; для мене дуже важливо чути ваш голос; давайте домовимося; давайте спілкуватися! Таким чином, відвідувачі блога запрошуються в співавтори, формується "своя територія" для лідера і його прихильників та свої норми комунікації: "Однак я буду намагатися хоча б кілька разів на тиждень поговорити з вами. Давайте також домовимося, що ми ніколи не будемо обговорювати теми блога на моїх офіційних прес-конференціях і брифінгах". Дискурс повністю побудований на лінгвістичних конструкціях спільності й довіри: для мене важливо чути ваш голос; ми могли вільно спілкуватися з вами; я буду чесною з вами; давайте спілкуватися, давайте домовимося тощо. Автор використовує наказові конструкції (давайте спілкуватися, давайте домовимося), що може бути розцінене як заклик до комунікації. Використання самоіронії (я не буду намагатися повторити інтернетподвиг Обами) - завжди сильний лінгвістичний хід, особливо притаманний жіночому стилю спілкування, викликає почуття емпатії й формує прихильне ставлення до мовця. Текст блога підтримується візуальним рядом (отут з'являться й цікаві фотографії, і нові рубрики), що підсилює сугестивний вплив та викликає симпатію до людини, яка відкрито демонструє фрагменти свого життя. І нарешті, у цьому дискурсі простежується формування когнітивно-лінгвістичної опозиції "свої - чужі": "для мене не таємниця, що серед інтернетного співтовариства в мене багато й прихильників, і опонентів". Якщо раніше сайт Ю.Тимошенко був представлений тільки двома мовами - українською й англійською, зараз інформацію на всіх її інтернетних ресурсах можна прочитати ще й російською, що також є свідченням розширення "кола своїх".