Історія релігії в Україні - Колодний А. М. - 2. ЄВАНГЕЛЬСЬКІ КОНФЕСІЇ: БАПТИЗМ, П'ЯТДЕСЯТНИЦТВО

БАПТИСТИ. Євангельсько-баптистський рух в XIX — на початку ХХст.

Нова хвиля протестантизму в Україні пов'язана з появою тут в XIX ст. баптизму, який поширювався поряд з такими течіями, як меннонітство, євангелізм, адвентизм та ін.

Для освоєння багатих земель півдня України царський уряд в кінці XVIII ст. запросив німецьких переселенців. За німцями на ці землі почали переселятися греки, болгари, румуни та ін. У Причорномор'я переміщалося (або й тікало від поміщиків) і українське населення. Сприяла переселенню іноземних колоністів та обставина, що указом Катерини II від 1787 р. та іншими царськими маніфестами і іменними указами їм було надано різні пільги: наділення великими земельними володіннями, надання свободи віросповідання, звільнення від військової служби, різних податків, виділення довготривалих позик. Серед переселенців були представники різних віросповідань — в основному менноніти, а також лютерани і реформати.

В результаті освоєння північного Причорномор'я, де створювалися крупні маєтки і невеликі фільварки, коло Олексан-дівська (нині М.Запоріжжя) та на річці Молочній утворилася велика кількість меннонітських колоній. Тоді на півдні України організувалися Й інші протестантські поселення.

Велику роль у поширенні протестантських ідей, зокрема так званого пієтизму, відіграли динамічні проповідники, які прибули з Вюртемберга (центр пієтистів на півдні Німеччини). Основну увагу вони звертали на реальності особистого звернення до Бога і почуття духовної близькості з ним. Керівні діячі пієтизму організували Російське біблійне товариство, яке багато зробило як для перекладу Біблії російською мовою, так і для її пропаганди серед населення. Особливі заслуги в цьому плані книгонош, серед яких було чимало відомих у майбутньому діячів баптистсько-євангельського руху.

Штундизм — предтеча баптизму в Україні

У 1824 р. до Херсонської губернії для роботи серед німецьких колоністів прибув реформатський пастор Йоган Бонекем-пер. З реформатів, котрі жили в колоніях Рорбах і Вормс, недалеко від Одеси, він організував парафію. Ставши пастором, Бонекемпер всіляко підтримував проведення і так званих біблійних годин (штунден — від нім. die Stunde), тобто зібрань віруючих, які, на доповнення до церковних, проводилися по домівках віруючих. Під час цих годин велося поглиблене вивчення Біблії, розглядалися різноманітні питання духовного життя. Релігійні громади, що одержали назву штундистських, згодом виникли в багатьох інших поселеннях колоністів Херсонської, Таврійської та Катеринославської губерній. Оскільки в цих місцях жили й українські селяни, вони не могли не потрапити під вплив протестантів.

Перші штундистські громади з числа українців виникли в селах Основа та Гнатівка Одеського повіту Херсонської губернії, де хрещення в кінці 1861 — на початку 1862 pp. прийняли селяни Федір Онищенко й Михайло Ратушний. На початку 60-х років громади штундистів виникли також у селі Карлівка і містечку Любомирка Єлизаветградського повіту (нині Кіровоградська обл.), де першими штундистами стали Трифон Хлистун, Юхим Цимбал та Іван Рябошапка. Цікаво зазначити, що протягом певного часу штундисти відвідували й православну церкву. Вони дотримувалися православних обрядів, особливо пов'язаних із шлюбом і похованням померлих. У багатьох штундистів вдома ще були ікони.

Одним із центрів релігійного пробудження в ті роки став і Таращанський повіт Київської губернії. У 1868 р. перші проповідники штундизму появилися в с.Плоскому. Трохи пізніше в селах Чаплинка і Косяківка активну місіонерську діяльність розгорнув Герасим Балабан, який повернувся із заробітків у Херсонській губернії. Вже до середини 70-х років штундизм поширився у Звенигородському і Сквирському повітах, у містечку Боярці, в передмісті Києва Деміївці. У 1878 р. "Киевские епархиальные известия" повідомляли, що "в Київській губернії є села, де не залишилося жодного православного, всі перейшли в штундизм".

Новий релігійний рух відобразив суперечності капіталістичного розвитку і насамперед процес розорення та обезземелення селян. Послідовники штундизму особливі надії покладали на одержання землі. В недалекому майбутньому, говорили вони, "начальство свою землю від православних поміщиків повідбере і нас усіх наділить землею. І тоді вже нам, всьому простолюду, яке тільки вступить у святі штунди і анабаптисти, буде велике добро, свобода на все і розкіш".

Штундисти в Україні й стали предтечею перших баптистських громад, хоча неправильно було б вважати, що перші автоматично перетворилися на других. Чимало штундистів виявилися незадоволеними вчинками баптизму в таких питаннях, як водне хрещення, пресвітерство й хлібопереломлення. Внаслідок цього частина штундистів відособилася, утворилося ряд самостійних груп. Найголовніші з них — це так звані младоштундисти (мальованці). Та вони не здобули собі багатьох прихильників.

БАПТИСТИ. Євангельсько-баптистський рух в XIX — на початку ХХст.
Штундизм — предтеча баптизму в Україні
Соціально-політичні й духовно-моральні передумови виникнення та поширення баптизму в Україні
Виникнення й організаційне об'єднання євангельсько-баптистських громад на півдні України
Церква євангельських християн-баптистів у роки радянської влади
Розкол у баптизмі: виникнення Ради церков ЄХБ
Зростання й активізація баптизму в Україні
П'ЯТДЕСЯТНИЦТВО.
Особливості п'ятдесятництва
Активне поширення п'ятдесятництва в Україні
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2018
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru