Історія релігій - Лубський В.І. - Неоязичництво

Неоязичництво в Україні представлено багатьма течіями (Рідна Віра, РУНВіра, Ладовіри, Ягновіри, Орантійці тощо), які об'єднані ідеєю відродження дохристиянських вірувань українців. Якщо одні з них організаційно оформлені (мають певну структуру), то інші обмежилися лише обґрунтуванням свого вчення - специфічного язичницького бачення світу. Бога, Людини. Серед нєоязичницьких громад є такі, що поширені не лише в Україні, а й в інших країнах, де компактно проживають українці. Дехто з неоязичників зберіг вірність пантеїзму, інші на основі певної модернізації давньоукраїнського язичництва сповідують монотеїзм - ушанування Даждьбога. Сучасне відродження язичництва тільки підтверджує, що прадавня віра батьків не була абсолютно втрачена з прийняттям християнства а так асимілювалася останнім, що навіть Михайло Грушевський назвав її "народним християнством". Неоязичництво приймає насамперед частина національне орієнтованої інтелігенції, яка вбачає в християнстві чужу для України релігію, а процес відродження релігії прадавніх предків розглядає як домінанту відродження українства. Перетворення нєоязичницьких течій у масове явище є поки що проблематичним.

Рідна Віра. Самостійний напрям в українському неоязичництві - започаткував 1934 р. професор Володимир Шаян - піонер рідновірського відроджувального руху. Вивчаючи етнічну релігію українців, яку вони сповідували перед прийняттям християнства і деякі елементи якої добре збереглися у так званому двовір'ї, В. Шаян у своїй книзі "Віра предків наших" пропонує повернутися до батьківської традиції, до коренів української духовності. Осередком Рідної Віри українців має стати Орден Бога Сонця, головним лицарем якого вважається сам засновник. Максимально зберігаючи прадавню українську обрядовість, Рідна Віра спрямовує своє вчення на вдосконалення людської особистості, піднесення її національної самосвідомості. Рідновірці, як правило, вживають автентичні язичницькі молитви і співи. Найпотужнішою закордонною громадою є Рідновіри при Святині Даждьбожій у Гемілтоні (Канада). Існує декілька десятків громад вірних Рідної Віри в Україні, зокрема в Києві, Харкові, Чернігові, Львові, Одесі та інших містах і селах. Діяльність Київської громади українських язичників "православ'я" базується на книгах "Волховик" (виклад віровчення) та "Правослов; молитви до Рідних Богів", а також обрядовий календар "Коло Свароже".

РУНВіра (Рідна Українська Національна Віра) - одна з форм сучасної релігійності українців. Засновник РУНВіри - Лев Силенко, українець за походженням, що емігрував до Америки. Він вважається посланим самим Богом вчителем і пророком, який, реформуючи політеїстичну дохристиянську віру, запропонував нову монотеїстичну систему поглядів на світ. Українці, як і інші народи, мають своє розуміння Бога, який явлений під ім'ям Даждьбога. Це дає їм можливість поновлювати і вдосконалювати силу свого власного єства. Даждьбог (Датель буття) - це свідомість світу, вічна енергія несвідомого і свідомого буття, свята правда. Основні положення РУНВіри викладені у "Святому писанні" - "Мага Вірі" й катехізисі "Повчання. Пісні. Молитви". Основна культова споруда РУНВіри - Собор святої матері України - збудований поблизу Нью-Йорка (США). Рунвірці не визнають зображення Даждьбога, оскільки він є і Святим Духом, Волею, Правдою, Любов'ю, Милосердям. У РУНВірі відправляються обряди вінчання, освячення дитини, поховання, специфічні молитви і свята. Громади (станиці) є в Америці, Канаді, Великій Британії та інших країнах, де мешкають українці. Послідовники РУНВіри в Україні об'єднані у більш як 30 громад.

Собор Рідної Віри одна з течій українського язичництва,, що виникла в 1944 р. на Вінниччині. Послідовники Собору вважають своїми ідейними попередниками В. Шаяна, М. Шкавритка, Л. Силенка, С.Кокряцького, кожний з яких зробив помітний внесок у творення основ Рідної Віри. Така їхня місія зумовлена тим, що Поділля є серцем України, оскільки саме тут найдовше, аж до 1620 р. князі боронили рідну віру. На березі річки Бог (Південний Буг) містилася головна святиня скитів - Ексамній (Божа дорога). На Поділлі віднайдено Збручанського Святовита, найдавніший символ Даждьбога - Тризуб. Послідовники цієї течії відзначаються толерантністю щодо інших рідновірських громад.