Релігієзнавство - Кислюк К.В. - 8.3. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ВІРОВЧЕННЯ ІСЛАМУ. КОРАН

Основні положення віровчення ісламу викладені у Священній книзі — Корані (араб. аль-Куран — читання, точніше, декламація вголос підготовленого тексту, подібно до словосполучень "читати лекцію", "читати вірші", "читати нотацію").

Коран

За мусульманським переказом, Коран зберігався на небесах біля престолу Аллаха, а його зміст було повідано засновнику ісламу в його одкровеннях.

Насправді, позаяк зміст Корану мав виняткове релігійне і законодавче значення для мусульманської громади, його було укладено впродовж кількох десятиліть після смерті Пророка Мухаммада на основі його проповідей. Відомо дві основні редакції Корану.

• Перша редакція була складена за часів одного з наступників Пророка - Омара(634—644). Протягом кількох років були зібрані і звірені записи, що робилися особистим секретарем Мухаммада (посланник Аллаха так і лишався все життя неписьменним) та іншими наближеними до Пророка особами. Були записані також розповіді сучасників Мухаммада, тих, хто запам’ятав і зберігу своїй пам’яті все побачене і почуте від Пророка.

• Друга, остаточна редакція була здійснена при халіфі (букв, заступник Пророка) Османі (644-656). Для цього були відібрані всі записи "одкровень Аллаха", що знаходилися в руках приватних осіб. Звіривши конфісковані тексти з першою редакцією Корана, прийнявши або спростувавши той або інший запис, укладачі Корану знищили всі оригінали. Замість цього нова редакція тексту Корану, переписана в чотирьох примірниках, була розіслана в найважливіші центри Халіфату — Мекку, Дамаск, Куфу і Басру. Надалі в текст вносилися в основному технічні виправлення.

Найдавніші списки Корану, що збереглися до нашого часу, датуються VII—VIII ст. Один з таких списків зберігається всередині мусульманської святині — Кааби.

Текст Корана написаний римованою прозою і складається з 114 сур (глав) і більш 6200 віршів — айатів, що дорівнює, для порівняння, приблизно І/3 обсягу Нового Заповіту. За змістом Священна книга мусульман схожа на Священні Писання багатьох народів, крім віро-навчальних настанов і культових розпоряджень, вона регламентує сімейні, май нові та інші відносини.

Разом з тим, має Коран і свої особливості. На відміну, скажімо, від Біблії, у ньому практично не помітно слідів наступної редакційно-літературної обробки. Сури за невеликим винятком розташовані не одна за одною, а за довжиною: довші - ближче до початку, коротші — ближче до кінця. Кожна сура неодмінно починається ритуальною фразою "Бісмаллах!" — "В ім’я всемилостивого, всемилосердного Бога". Для зручності користування текстом Корану кожна сура має власну назву — як правило, за найбільш значимим словом або фразою. Відкривається Коран сурою "Фатіха" ("Відкриваюча"), яка містить найкоротші формулювання основних ідей ісламу і складає основу мусульманської молитви:

Хвала Аллаху, що Володар світів,

Милостивий та милосердний тільки Він один...

Друга сура має 286 айатів, третя — 200 і т.д. Останні сури налічують усього по кілька айатів. Таке компонування Корану можна пояснити тим, що його укладачі не зважилися вносити в пророчі одкровення Корану порядок, що не походив би від самого Пророка. Сам Пророк,не маючи систематичної ос віти, до кінця життя так і не подбав про це.

Хоча в сурах помітне прагнення не відхилятися від основної теми, вони містять багато суперечностей. Те саме повторюється багаторазово в різних сурах. Розпорядження і заборони чергуються з погрозами пекла й прославлянням могутності Аллаха - це й не дивно, адже відкривалися вони Пророку в різний час і за різних цілком конкретних обставин. У результаті подальшої тлумачної практики в Корані було виявлено 225 суперечностей у 40 сурах (приблизно 1/3 загального тексту). Деякі айати навіть вважаються офіційно скасованими, причому й обґрунтування інституту "скасованих айатів" шукають знову ж таки у Корані (2:100). Це теж являє собою одну з найцікавіших особливостей Священного Писання мусульман (див. текст8.1).

Нарешті, мусульманські богослови вбачають перевагу Корану в тому, що він написаний живою розмовною мовою — "мовою арабською, ясною" (26:195), тоді як священні тексти інших релігій використовували особливі літературні мови, наприклад, індуїсти — санскрит. Зрозуміла мова Корану заохочує простих мусульман здобувати освіту, щоб мати можливість звертатися до текстів своєї Священної книги і шукати в них відповіді як на мотиви своїх учинків, так і на принципові питання життя всього арабського суспільства.

Описание: Сторінки Корану

Сторінки Корану

Аналогом Священного Переказу в ісламі є Суна (араб, звичай, приклад). С^на — це збірка священних переказів (хадисіє) прожиття, чудеса та повчання Пророка Мухаммада. Вона була в основному складена в IX ст. мусульманськими богословами. Дотепер не всі мусульмани визнають авторитет Суни, а ті, хто її вшановує, запевняють: якщо Суна може обійтися без Корану, то Коран не може обійтися без Суни.

В Корані чітко названі основні положення мусульманського віровчення і перераховані п’ять "стовпів" культової практики ісламу (2:285; 4:135). З погляду ісламських богословів, мусульманином цілком може вважатися той, хто наділі доводить свою покірність Творцеві, дотримуючись основних обрядово-культових розпоряджень. Однак тільки людина, яка виконує всі п’ять "стовпів" культової практики ісламу через щиру віру в Аллаха, його посланників та ін., є справжнім віруючим. Цікаве підтвердження цьому знаходимо в Корані, що рекомендує новонаверненим мусульманам не запевняти, буцімто вони увірували, а казати тільки: "Ми скорилися!" (49:14).

Помітний пріоритет релігійного культу легко пояснюється у світлі особливостей виникнення ісламу. Він формувався у не дуже розвинутому суспільстві (разом з тим, сприяючи швидкому піднесенню цього суспільства у всіх сферах життя). Хіба можна було пояснити неосвіченому кочівнику складні богословські догмати, на зразок тон кошів співвідношень між усіма членами християнської Трійці? Звичайно, ні. Замість цього можна було переконати його, що "немає ніякого Бога, крім Аллаха, а Мухаммад — Посланець Аллаха", і примусити за відповідним сигналом кілька разів на день робити цьому Богові ритуальні поклоніння і коритися його представникові на землі.


Коран
Віровчення ісламу
8.4. "СТОВПИ" КУЛЬТОВОЇ ПРАКТИКИ ІСЛАМУ. ШАРІАТ
1. Проголошення першого і найважливішого положення символу віри
2. Ритуальна молитва
3. Піст
4. Милостиня
5. Паломництво
8.5. ОСОБЛИВОСТІ РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ. ОСНОВНІ ТЕЧІЇ В ІСЛАМІ
Іслам в Україні
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2018
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru