Еристика - Хоменко І.В. - 3.5. Поняття про правдоподібне міркування. Правдоподібна аргументація

Приклад 1 Для прикладу дедуктивної аргументації розглянемо таку задачу.

Задача. Три мудреці вирішували питання, хто з них наймудріший, але так і не змогли порозумітися між собою. Тоді вони звернулися до випадкового перехожого, щоб той допоміг їм визначити істину. У відповідь перехожий дістав із мішка п'ять ковпаків - 3 білих і 2 чорних - і показав їх мудрецям. Після цього перехожий запропонував їм заплющити очі і надягнув на кожного з них по білому ковпаку, а два чорних сховав у мішок. Потім він дозволив мудрецям розплющити очі й загадав їм загадку: "Хто з вас, - сказав він, - першим здогадається, якого кольору ковпак у нього на голові, той і буде наймудрішим.

Довго сиділи мудреці, дивлячись один на одного. Через деякий час один із них вигукнув: "На мені білий ковпак". Як він здогадався?

Рішення. Мудрець міг міркувати так: "Припустимо, що в мене на голові чорний ковпак, тоді другий мудрець, побачивши на мені чорний ковпак, міг би міркувати так: "Якщо у мене на голові чорний ковпак, тоді третій мудрець бачить перед собою два чорних ковпаки, і він повинен був би вже сказати, що на ньому білий ковпак. Але він мовчить. Отже, на мені не чорний, а білий ковпак". Але другий мудрець мовчить і нічого не говорить про колір свого ковпака. Отже, перехожий надягнув на мене не чорний, а білий ковпак".

У наведеній дедуктивній аргументації наймудріший форму міркування "доведення від протилежного" застосовує двічі. Аргументацію можна оцінити як правильну.

У процесах аргументації дедукцію дуже рідко наводять у повному, розгорнутому вигляді. Найчастіше вказують не всі аргументи, а деякі. Загальні твердження, які здаються добре відомими, опускають. Не завжди явно формулюють навіть точку зору. Часто дедукція буває настільки скороченою, що про дійсний хід міркування можна тільки здогадуватися.

У таких випадках якщо ви хочете провести ґрунтовний логічний аналіз аргументації супротивника, насамперед треба відновити аргументацію в повному вигляді: з'ясувати всі аргументи, навіть пропущені, та точку зору. За основу можна взяти вже відомі вам схеми дедуктивних міркувань.

Приклад 2 Одного разу до давньогрецького філософа Сократа прийшов молодий чоловік за порадою. Його цікавило питання: "Чи слід йому одружуватися?". Сократ подивився на нього та відповів: "Одружишся ти чи не одружишся, все одно пошкодуєш!". Довго розмірковував молодий чоловік, щоб з'ясувати, що мав на увазі Сократ. Спробуємо разом з ним відновити аргументацію Сократа. У повному вигляді вона буде такою: "Якщо ти одружишся, то пошкодуєш. Якщо не одружишся, то пошкодуєш. Ти одружишся або не одружишся. Отже, ти пошкодуєш".

Це дедуктивна аргументація, побудована за формою умовно-розділового міркування, а саме - простої конструктивної дилеми. Аргументацію можна оцінити як правильну.

3.5. Поняття про правдоподібне міркування. Правдоподібна аргументація

Правдоподібне міркування - це міркування, в якому зв'язок між засновками та висновком не спирається на логічний закон і в якому істинність засновків не гарантує істинності висновку.

На відміну від дедуктивних міркувань, у яких здійснюють перехід від вірогідного знання до вірогідного, правдоподібні міркування виражають перехід від вірогідного до ймовірнісного знання.

Це означає, що за допомогою правдоподібних міркувань можна обґрунтувати лише певний ступінь ймовірності точки зору. Довести її істинність, спираючись на схеми правдоподібних міркувань, неможливо.

Правдоподібна аргументація - це аргументація, в якій точку зору обґрунтовують або критикують, застосовуючи схеми правдоподібних міркувань.

Розрізняють різні види правдоподібних міркувань. Серед них:

o індуктивні міркування;

o міркування за аналогією.

У зв'язку з цим правдоподібну аргументацію можна будувати або за схемами індуктивних міркувань, або за схемами міркувань за аналогією.