Риторика - Олійник О.Б. - Мудрість від мудрих

1. Уявні монологи і діалоги.

2. Розвиток змісту монологу.

3. Вдосконалення навиків усної мови.

4. Охарактеризуйте прийоми для залучення і утримання уваги

Завдання. Тренінги. Ігри

• За одним із розділів плану напишіть тези, маючи на увазі, що вони - тільки для вас, автора, доповідача, а не для інших. Тези мають бути зручні для вас як для доповідача. У них можуть бути скорочені слова, умовні позначення, а також ті дані, в точному запам'ятовуванні яких ви не упевнені.

Досвідчені оратори зазвичай подібні "опори" зображають на картках невеликого формату з виразною нумерацією.

Потренуйтеся в імпровізації з опорою на план. При цьому майте на увазі, що імпровізація потребує "розгону", потрібно активізуватися, захопитися (не втрачаючи контролю над собою).

• "Збери колекцію "фотокарток" - близької людини"

Мета гри — навчитися відстежувати "паттерни" близьких людей і враховувати стан людини при спілкуванні.

Хід гри. Підготовча частина: пояснення викладачем поняття "паттерни" - специфічні зміни, що повторюються, в позі тіла, рухах голови, рук, ніг, в м'язах і забарвленні особи, в ритмі дихання, темпі та тембрі голосу, зумовлені внутрішнім станом людини [англ. pattern - зразок, зразок, модель] (наприклад, переминається з ноги на ногу, насторожує слух, блідніє; висновок: нервує). Паттерни у різних людей різні, їх треба відстежити: "робити миттєві знімки" і відправляти їх в пам'ять, а потім відбирати паттерни.

Порівняйте колір шкіри щік і лоба. Де більше рожевого? Порівняйте трикутник у куточках очей з напівкругами попід очима. Дуже швидко ви почнете помічати, що шкіра людини має різні відтінки сірого, зеленого, жовтого та лавандового кольорів.

Придивіться: якому внутрішньому стану людини відповідає той або інший колір її шкіри? Навчаючись фіксації змін у м'язах особи, пам'ятайте, що це емоційна напруга і розслаблення відбивається в дрібних м'язах. Ці зміни особливо помітні в зовнішніх куточках очей, навколо рота і на лінії щелепи. Зверніть увагу: ніс іноді стає "гострішим". Коли? Що це означає? Глибина складки між очима або вище на лобі може теж означати внутрішні зміни.

Щоб навчитися фіксувати зміни в нижній губі, корисно подивитися на обличчя партнера по спілкуванню і зібрати хорошу колекцію "фотокарток". Нижню губу важко, майже неможливо контролювати свідомо. Зібравши "фотокартки", ви отримаєте сигнали прямо з підсвідомості співбесідника. Розрізняючи патерни, зверніть увагу на повторення, відмінності, схожість і явні зміни в розмірі, формі губ, рухах, жорсткості, кольорі, вологості та припухлості.

Навчитися фіксувати зміни в диханні важче: але і це можливо. Якщо ви не можете уповити руху дихання, необхідно звернути увагу на верхню лінію плечей, яка піднімається і опускається. Зверніть увагу на те, що люди дихають верхньою або середньою частинами грудей, животом на лінії талії і черевною порожниною.

Розрізняючи паттерн и, відмітьте, що людина може дихати швидко, середньо, поволі, з паузами та різним ритмом. Зміна дихання у людей різна; але один факт характерний для всіх людей: зміна ритму дихання означає, що в людині "щось відбувається".

Мудрість від мудрих

МИХАЙЛО СПЕРАНСЬКИЙ

Правила вищого красномовства (фрагменти)

Основою красномовства... є пристрасті. Сильне почуття і жваве уявлення для оратора необхідні абсолютно. І у зв'язку з тим, що ці дари залежать від природи, то, власне кажучи, ораторів стільки ж народжується, як і поетів.

... Красномовство є дар потрясати? душу, переживати в них свої пристрасті і віддавати їм образ своїх понять. Першим наслідком цього визначення є те, що, власне кажучи, навчати красномовства неможливо, бо не можна навчити мати пишну уяву й сильний розум. Але можна навчати, як користуватися цим божественним даром; можна навчати... яким способом це дорогоцінне каміння, чисте породження природи, очищати від їхньої кори, примножувати шліфуванням їхнє сяяння. І ось, що, власне, називається риторикою.

Ми помічаємо, що й сама річ при певному думок розташуванні діє на нас сильніше, а при іншому - слабше... Таким-то способом попередній стан душі сприяє чи шкодить дійсному враженню. Ви хочете вирвати із слухачів сльози - схиліть серце їхнє поступово до суму, приготуйте їх до цього і не робіть їм раптових переломів. І ось в чому лежить справжнє підґрунтя вступу. Воно є вступом чи приготуванням душі до тих понять, які оратор хоче їй навіяти, або до тих пристрастей, які в ній він хоче збудити, звідти самі собою випливають усі правила для вступу.

1. Він повинен бути простим, бо мудрувати у підготуванні не є пояснювати свої поняття, але затемнюючи їх, не є вводити слухача в матерію, або тягти його туди силою... слід перш за все познайомитися із Своїми слухачами, привчити їх слідувати за собою.

2. Горацій сміється над цими пишними і багатообіцяючими вступами... Справді, зробити досить пишний початок — це зобов'язатися показати щось потім ще більше. Але взагалі помічено, що примусити багато чого від себе чекати є вірний спосіб упасти.

Але слід наважитися зневажати дурних або відмовитися від похвал освічених. Люди із етичним смаком знаходять свої красоти як у простому, так і у величезному. Кидайте риси легкі, вводьте поняття ясно, пропонуйте їх стилем плинним, ступайте іноді по квітах, але завжди оглядайтесь, чи іде за вами ваш слухач.

Докази, говорить Роллен, у слові є те саме, що й кістки й жили у тілі. Округлість, білизна, жвавість членів становить красу тіла, але не силу й твердість. Але слід визначити точніше роди доказів і показати, який із них найбільш властивий церковному слову. Філософи помітили (визначили), що, власне кажучи, одна може бути у світі істин. Усі інші є лише її гілки, вони всі прикріплені до одного спільного кореня.

Спускаючись поступово, дійти до цього кореня значить довести істину. Такою є природа істин взагалі...

Отже, моральні істини можуть бути доведені двояко: 1) розв'язанням їх на загальний початок істини; 2) приведенням їх до почуття.

Отже, доводити моральну істину у прововіді значить відкрити ті стосунки, якими вона з'єднується з нашим серцем, значить знайти такі таємні нитки, якими вони з ним зв'язуються. Ясно, що потрясіння, яке дається нам, передасться серцю і створить те, що, власне, й називається пристрастю. І ось джерело пристрасного у слові... слід знати природу пристрастей, їх хід і їхню мову...

1. Усі докази, занадто тонкі й метафізичні, є порочні (зіпсуті) в істинному красномовстві.

2. Докази, занадто звичайні, є порочними (зіпсутими) в істинному красномовстві... Справа хорошого оратора — повернути предметам власну їх важливість і красу.

3. Необхідно, щоб один доказ не тільки не зашкодив іншому, але і підгримував його.

Під пристрасним у слові я розумію ті місця, де серце оратора промовляє серцю слухачів, де уява запалюється уявою, захоплення породжується захопленням.. Оратор повинен бути сам пронизаний тією пристрастю, коли хоче її породити у слухачів. "Плач сам, якщо хочеш, щоб я плакав",- говорить Горацій. Душа, спокійна зовсім, інакше дивиться на предмети, інакше мислить, інакше звертається, інакше говорить, ніж душа, яка збурена пристрастю. Читай, роздумуй, роздрібнюй, розсікай на частини кращі місця, вивчи всі правила, але, якщо пристрасть у тобі не дихає, ніколи слово твоє не оживиться, ніколи не запалиш уяви твоїх слухачів, і твій холодний ентузіазм зобразить більшу розумову несамовитість, ніж пристрасть. Це тому, що щирий хід пристрастей може пізнати одне тільки серце і що вони особливу свою мають мову, якої не навчаються, але отримують разом із ними від природи...

Отже, я розрізняю головні частини у нашому плані: частину логічну, або філософську, в якій оратор повинен говорити розумові, і частину красномовства, в якій він повинен говорити пристрасті.