Географія промислових комплексів - Іщук С.І. - Криворізький промисловий вузол

Займає проміжне місце між промисловістю і будівництвом. Він охоплює виробництво бетонних і залізобетонних виробів, цементу, цегли та інших будівельних матеріалів, що використовуються у будівельній індустрії. Особливо виокремлюється виробництво залізобетонних конструкцій у всіх великих промислових вузлах.

У районі розвинена хімічна промисловість, окремі галузі якої мають важливе міжрайонне значення (виробництво азотних добрив, автомобільних шин, лаків і фарб). На основі кам'яного вугілля Західного Донбасу (Павлоградський район) і Дніпровського буровугільного басейну розпочато формування первинної (видобувної) стадії вуглеенергохімічного циклу. У великих містах розвинені галузі легкої промисловості (текстильна, швейна, трикотажна і взуттєва). Район виробляє з надлишком продукцію харчової промисловості, що надходить у міжрайонний обмін.

У територіальній структурі промисловості району провідна роль належить Дніпропетровсько-Дніпродзержинській промисловій агломерації та промисловим вузлам.

Дніпропетровсько-Дніпродзержинська промислова агломерація

Сформувалася на основі поєднання і територіальної наближеності промислових підприємств чотирьох центральних міст (Дніпропетровська, Дніпродзержинськ, Підгородне і Новомосковськ), а також багатьох периферійних міст і містечок (Верхньодніпровськ, Синельникове, Солоне, Кринички). Провідне місце тут посідають цикли виробництв чорної металургії, машинобудування та індустріально-будівельних галузей. Розвинута також електроенергетика, хімія, легка і харчова галузі.

Організуючим центром (ядром) промислової агломерації є Дніпропетровськ (1065 тис. осіб). Тут зосереджені найбільші металургійні, трубопрокатні заводи, підприємства з випуску металургійного устаткування, верстатів, приладів, комбайнів для збирання буряків, шинний завод, підприємства лакофарбового виробництва, легкої і харчової промисловостей.

Другий важливий промисловий центр - Дніпродзержинськ (256 тис. осіб). У промисловому комплексі міста розвиваються такі галузі, як чорна металургія, хімія і коксохімія, машинобудування, промисловість будівельних матеріалів. Велику роль у розвитку промисловості відіграє Дніпродзержинська ГЕС на Дніпрі.

Центром металургійного виробництва став Новомосковськ, який спеціалізується на випуску труб великого діаметра для нафтової та газової промисловостей.

Криворізький промисловий вузол

Об'єднує підприємства Кривого Рогу (669 тис. осіб) і навколишніх міст та поселень міського типу. Провідна галузь вузла - залізорудна промисловість. Руда видобувається підземним і відкритим способами. Частина рудної сировини (залізисті кварцити) спрямовується на гірничозбагачувальні комбінати, яких нараховується п'ять. Після збагачення вміст заліза в руді підвищується з 32-35 до 60-63 %.

Провідне підприємство цього промислового вузла - Криворізький металургійний завод. Велике значення у промисловому вузлі мають такі галузі, як машинобудування (устаткування для гірничодобувної промисловості), коксохімія, цементна промисловість. Доповнює комплекс вузла унікальний суриковий завод, який випускає сурикову фарбу на базі переробки місцевих руд - червоних залізняків.

Для повнішого використання трудових ресурсів вузла тут розвиваються трудомісткі галузі, у тому числі легка (шерстепрядильна фабрика) і харчова, на підприємствах яких зайняті переважно жінки.

Нікопольський промисловий вузол

Сформувався на основі одного з найбільших у світі басейнів з видобутку марганцевих руд. Переважна їх більшість видобувається відкритим способом. Марганцеві руди використовують на металургійних підприємствах Придніпровського і Донецького районів, а також експортуються. Важливу роль у вузлі відіграють такі виробництва: прокатне (Південнотрубний завод), феросплавне, чавуноливарне, машинобудівне. Всі вони зосереджені у Нікополі. Комплекс промислового вузла доповнюють підприємства з ремонту гірничорудного устаткування, легкої та харчової промисловостей.

До складу вузла входять міста Нікополь, Марганець і Орджонікідзе, а також багато поселень міського типу.

Запорізький промисловий вузол

Почав створюватись у 20-х роках минулого століття на базі гідроелектростанції Дніпрогес у Запоріжжі (815 тис. осіб). У ньому домінують енерговиробничі цикли: чорних і кольорових металів (виплавка чавуну, сталі, прокату, виробництво коксу, титану, алюмінію, магнію), машинобудівний, індустріально-будівельний, а також агропромисловий. Найпотужніші підприємства металургії - "Запоріжсталь" і "Дніпроспецсталь", феросплавний, титаномагнієвий комбінати; машинобудування - трансформаторний, електроапаратний і автомобільний (Автозаз). Нині, крім Дніпрогес-1 і Дніпрогес-2, діє потужна Запорізька теплова електростанція і найпотужніша в Україні атомна (Енергодар). У вузлі розвинені також галузі з обслуговування населення: взуттєва, швейна, кондитерська та ін.

На території Запорізької області сформувались промислові центри, які поступово переростають у вузли. Це місто Мелітополь - центр машинобудування і харчової промисловості; місто Бердянськ - кабельне виробництво (завод "Азовкабель"), сільськогосподарське машинобудування, порт і курорт на Азовському морі; місто Токмак - дизелебудівний завод.

На території Кіровоградської області, яка входить до складу Придніпровського промислового району, рівень розвитку промисловості значно нижчий, ніж у Дніпропетровський і Запорізькій. У структурі промисловості майже 45 % припадає на харчові галузі (цукрова, олійно-жирова, м'ясна, кондитерська, борошномельна, спиртова). Головним напрямом машинобудування є виробництво сільськогосподарських машин і устаткування (Кіровоград, Олександрія). Розробляється графітове родовище (Завальське), поклади нікелевих руд (Побузьке); здійснюється обробка видобутої сировини; працює завод чистих металів (Світловодськ).

Сформувались Кіровоградський і Олександрійський промислові вузли. Провідними галузями спеціалізації у Кіровоградському вузлі є сільськогосподарське машинобудування і харчова промисловість, а в Олександрійському - видобуток бурого вугілля і машинобудування.