Географія промислових комплексів - Іщук С.І. - Хімічна промисловість

Спеціалізується на виробництві мінеральних добрив, сірчаної кислоти та продукції лісохімії. Флагманом галузі в Вінницьке виробниче об'єднання "Хімпром" - одне з найбільших підприємств України з виробництва фосфатних мінеральних добрив, миючих засобів та іншої продукції. Лісохімічний завод працює у Славуті (Хмельницька область).

Розвиток галузей промисловості став можливим завдяки створенню у районі власної енергетики, яка працює на довізному вугіллі, нафтопродуктах і горючому газі. Головними енергетичними об'єктами є Ладижинська теплова електростанція на Вінниччині і Хмельницька АЕС (місто Нетішин). Почала працювати Дністровська ГБС, продовжується будівництво гідроакумулюючої станції в межах цього гідровузла. Енергетичні об'єкти функціонують у єдиній енергосистемі України і пов'язані лініями високої напруги із сусідніми державами.

У територіальній структурі промисловості Подільського району виокремлюються промислові пункти, центри і вузли. Основна частина промислової продукції виробляється у промислових вузлах.

Вінницький промисловий вузол

Найбільше промислове утворення в межах району. До його складу входить власне місто Вінниця (357 тис. осіб) - багатогалузевий промисловий центр, ядро вузла, та інші промислові центри і пункти, розміщені у зоні впливу ядра. Вони пов'язані з ним виробничими, виробничо-технологічними, економічними і трудовими зв'язками. Найбільшими промисловими центрами, що функціонують у системі Вінницького промислового вузла, є Жмеринка і Калинівка. Виділяються також менші промислові центри і пункти промислової та агропромислової орієнтації - Гнівань, Браїлів, Немирів, Літин, Турбів, Липовець, Тиврів, Вороновиця та ін. Усі вони зосереджені у межах зовнішньої зони вузла, яка разом із ядром займає 30 % території Вінницької області. Тут зосереджено майже 2/3 міського населення, виробляється половина промислової продукції Вінниччини.

Спеціалізацію вузла визначають галузі машинобудування, хімічної, харчової, легкої і промисловості будівельних матеріалів. Головні виробничі потужності промисловості зосереджені в ядрі промислового вузла - Вінниці. Тут виробляється 70 % продукції машинобудування, 100 % - виробництва хімічної продукції та електроенергії та значна частина продукції легкої та харчової промисловостей обласного регіону. На Вінницький промисловий вузол припадає 40 % промислового виробництва області. У місті функціонує 70 промислових підприємств, серед яких переважають галузі складного трудомісткого машинобудування (приладобудування, виробництво засобів обчислювальної техніки, електротехнічних виробів). Однак більшість із них протягом 1991- 2003 рр. різко зменшила виробництво продукції, припинила виробництво низки виробів і нині перебуває у складному становищі.

Серед численних галузей харчової промисловості - олійно-жировий комбінат, м'ясокомбінат, консервний і хлібний комбінати, кондитерська фабрика, молочний і пивоварний заводи тощо. Великими підприємствами легкої промисловості є швейна фабрика (головні підприємства швейних об'єднань ім. В. Володарського і "Поділля"), виробниче об'єднання ім. М. Щорса, підприємство виробничо-художнього об'єднання "Вінничанка", шкіргалантерейна фабрика, трикотажна фабрика "Динамо" та ін.

Хмельницький промисловий вузол

Сформувався на основі обласного центру міста Хмельницького (254 тис. осіб) та навколишніх селищ. Переважна більшість промислових підприємств зосереджена у багатофункціональному ядрі вузла - Хмельницькому. Провідними галузями спеціалізації промислового комплексу вузла є машинобудування і харчова промисловість. До найбільших підприємств машинобудування належать виробничі об'єднання "Укрелектроапарат", "Термопластавтомат", завод з випуску ковальсько-пресового устаткування "Техремпресмаш", заводи "Катіон", тракторних агрегатів, "Електронмаш", ливарно-механічний. Харчова промисловість представлена макаронною, кондитерською, м'ясною, молочною, хлібопекарською та іншими галузями.

Розвинені також трикотажна, швейна, взуттєва, шкіргалантерейна та меблева галузі. Функціонують заводи великопанельного будівництва і залізобетонних конструкцій. Загалом у місті зосереджено понад 40 промислових підприємств,

Кам'янець-Подільський промисловий вузол

Розташований у південній частині території області на річці Смотрич (притоці Дністра) за 102 км від Хмельницького. Основні промислові об'єкти функціонують у ядрі вузла - - місті Кам'янець-Подільському (100 тис. осіб). У галузевій структурі промислового вузла переважають машинобудівні підприємства. Зокрема розвинені такі галузі, як приладобудування, кабельне виробництво, сільськогосподарське машинобудування, виробництво дереворізального інструменту, електромеханічних виробів, автоагрегатної техніки. Поширені також галузі харчової промисловості (м'ясна, молочна, цукрова, консервна, тютюнова), легкої (швейна, бавовняна), будівельних матеріалів (цементна, залізобетонна), деревообробної (меблева). Кам'янець-Подільський цементний завод - одне з найбільших підприємств на правобережжі України.

Тернопільський промисловий вузол

Сформувався в центрі адміністративної області - місті Тернополі (228 тис. осіб), що займає вигідне економіко-географічне і транспортне положення між Львовом, Хмельницьким і Вінницею. Головні підприємства зосереджені у ядрі багатофункціонального обласного центру, який спеціалізується на галузях неметаломісткого машинобудування (заводи "Ватра", комбайновий, ремонтно-механічний, експериментально-механічний, авторемонтний). Тут випускають бурякоцукрові комплекси, світильники, пускорегулювальні апарати тощо. Важливими галузями спеціалізації е легка (бавовняний комбінат, виробниче швейне об'єднання, завод штучних шкір, галантерейна фабрика), харчова (цукрова, молочна, м'ясна, хлібопекарська, пивоварна, безалкогольних напоїв). Крім цих основних галузей, розвинені інші: меблева, фарфорова, фармацевтична, будівельна.

У Подільському промисловому районі функціонують різні промислові центри, які входять до складу двох груп: середніх (від 20 до 50 тис. мешканців) і малих (менше 20 тис. осіб). Найбільші з них - Жмеринка, Могилів-Подільський, Козятин, Хмільник (Вінницька область); Нетішин, Старокостянтинів, Славута, Шепетівка (Хмельницька); Бережани, Кременець, Чортків (Тернопільська).

Деякі міські поселення поступово набувають значення промислових вузлів, що проходять етап формування. До них належать: Могилів-Подільський, Ладижинський, Шепетівський промислові центри.