Регіональна економіка - Зінь Е.А. - 2.3. Міграція населення як складний соціальний процес

Під впливом соціально-економічних факторів чисельність трудового населення змінюється. Велика роль і вплив на ці процеси завдає міграція населення, яка викликається потребою працевлаштування.

Міграція — це об'єктивний процес, який характеризується зміною постійного місця проживання окремих людей. На стан міграції впливають різноманітні фактори: стан економічного середовища, природні умови, наявність економічних зв'язків даного регіону з іншими, розвиток міжнародних зв'язків, сімейні зв'язки та інші. Міграція приводить до перерозподілу трудових ресурсів між територіями та галузями народного господарства. У всіх випадках міжтериторіальна рухливість не може бути позитивною, якщо її розміри не відповідають потребам розвитку народного господарства.

Вивчаючи стан міграції протягом певного періоду, вивчають основні тенденції, закономірності та вплив на зміну кількості населення. Міграційні процеси залежать від конкретних політичних та економічних процесів, що відбуваються в країні.

Узагальнення вітчизняного досвіду дозволяє виділити такі найбільш характерні періоди історії та відповідні ознаки міграції: • період індустріалізації, що вплинув на розміри і напрями міграції, коли значна частина населення із сіл переселилася у міста, з одних регіонів в інші. В результаті індустріалізації економіки, будівництва, введення в дію нових потужностей у різних галузях народного господарства виникла потреба у трудових ресурсах. Міське населення не могло задовольнити ці потреби, тому виникла внутрішньорегіональна та міжрегіональна міграція, що стало причиною збільшення чисельності міського населення. Ці процеси супроводжувалися працевлаштуванням людей на новому місці роботи, вирішувалась житлова проблема в результаті розширення будівництва житлового фонду, здійснювалось навчання трудового населення новим професіям, підвищувалась кваліфікація працівників різних галузей економіки;

• період перебудови економічних відносин, ринкова трансформація суспільства, впровадження різних форм власності, коли змінюється характер та інтенсивність внітрішньорегіональної та міжрегіональної міграції. В цей період міграція із сіл в міста зменшується, а в деяких випадках набирає зворотного напрямку. Залишається міграція населення працездатного віку в м. Київ незважаючи на існуючі обмеження у працевлаштуванні та труднощі у забезпечені житлом;

• період міждержавних міграційних процесів, коли значна кількість населення спрямовується в інші країни для тимчасового чи постійного проживання.

В залежності від характеру переміщення населення розрізняють міжрегіональну та міждержавну міграцію. Міжрегіональна міграція відображає переміщення населення із однієї області (району) в іншу, переміщення в системі "місто-село". Одним із напрямків такого виду міграції — це сезонна міграція на літній період для виконання сільськогосподарських робіт.

Міждержавна міграція характеризує переміщення населення з України в інші держави і навпаки.

Враховуючи, що міграційні процеси складаються з потоків вибуття та потоків прибуття населення за певний період, доцільно визначати сальдо міграції, тобто різницю між кількістю людей, що прибули на певну територію, та кількістю тих, що виїхали. Крім цього, доцільно використовувати такий показник, як коефіцієнт міграції (відповідно міжрегіональної — kмр та міждержавної — kмд)9 який визначається як кількість прибувшого населення (або кількість осіб, що виїхало) на 1000 чоловік населення. Відповідно до цього коефіцієнт із знаком

"плюс" характеризує приріст населення, із знаком "мінус" — зменшення кількості населення.

Стан міграційних процесів в регіонах України характеризується даними (табл. 2.8). Наведені дані свідчать про наявність процесів скорочення кількості населення на території всіх регіонів України за винятком Криму та м. Києва в результаті міжрегіональної міграції, а також скорочення чисельності населення (за винятком Криму) в результаті міждержавної міграції.

Таблиця 2.8

Коефіцієнти міжрегіональної та міждержавної міграції в 2002 р.

Міждержавна міграція являє собою двосторонній процес, охоплює як експорт власної робочої сили, так й імпорт зарубіжної.

Протягом останніх років активно розвивалися міждержавні міграційні процеси експортного змісту і, таким чином, Україна увійшла як учасник до міжнародного ринку праці, який характерний наявністю таких тенденцій, як демократизація трудових відносин, вимоги до відтворення робочої сили, підвищення рівня умов життя і праці людей, розвиток та вдосконалення особистостей на основі загальнолюдських цінностей.

Наведені дані не можуть в повній мірі характеризувати масштаби трудової міждержавної міграції. До статистичної звітності не увійшли дані трудових мігрантів, які працюють за кордоном нелегально, виїжджають за кордон за приватними запрошеннями, а також ті, що виїжджають на сезонні роботи або здійснюють ділові поїздки за кордон. Особливо значна кількість людей, що виїжджають за кордон на тимчасові роботи з Карпатського регіону (Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської і Чернівецької областей).

Міждержавна міграція — зовсім нове для України явище, має характерні особливості, породжені внутрішніми та зовнішніми причинами. Характерною ознакою цього явища є трудова міграція, що являє собою форму розвитку ринку праці, формується економічними інтересами людей. Дозволяє знайти нові можливості для реалізації творчого потенціалу кожної людини, для використання юридичної свободи змінювати місце проживання.

До причин, що визвали масову міждержавну міграцію громадян України належать такі:

• наявність економічної нестабільності в країні та невизначеність шляхів стабілізації економічних та соціальних процесів;

• поява та зростання безробіття;

• відсутність перспектив ефективного використання надбаних професійних знань та навичок, практичного досвіду;

• різниця в оплаті праці та умовах життя в Україні та країнах Європи та Америки;

• відсутність правового захисту інтелектуальної власності, гуманітарні мотиви тощо.

Ринкові трансформації привели до зменшення чисельності працюючих у наукомістких галузях економіки, в галузях машинобудівельного комплексу, легкої та переробної промисловості. Одночасно здійснюється професійна декваліфікація кадрів в результаті того, що більшість працівників змушена змінювати професію, перейти в сферу торговельно-посередницької діяльності, в сферу обслуговування. Частина звільнених з роботи працівників змушені шукати можливостей для працевлаштування за кордоном.

Тенденція у сфері міждержавної міграції ускладнюється тим, що серед бажаючих виїхати за кордон значна кількість (до 30%) молоді віком до ЗО років, а також найбільш освічені, ділові люди. "Відплив умів", втрата цінних людських ресурсів — надзвичайно негативне явище у сфері міждержавної міграції. Держава не може стримати виїзд висококваліфікованих наукових кадрів за кордон. Потрібна нова загальнодержавна політика, яка б створила умови для таких людей для праці та творчості.

Виїзд населення активного репродуктивного віку за кордон також негативно впливає на шлюбність і народжуваність, що позначається на відтворенні населення країни, на формування її трудового потенціалу.

Позитивною стороною міграції є те, що існує імпорт робочої сили, в Україну приїжджають іноземні фахівці, бізнесмени, комерсанти, конструктори, технологи, програмісти, які сприяють впровадженню у виробництво нових технологій, створенню спільних підприємств, відкриттю філіалів іноземних підприємств та фірм. Позитивні приклади залучення іноземних фахівців спостерігаються на території Степового регіону, особливо у Миколаївській, Запорізькій та Херсонській областях, де з їх допомогою створена значна кількість сільськогосподарських підприємств по виробництву нових видів продукції.

Загально оцінюючи нинішню міграційну ситуацію необхідно відмітити, що вона не відповідає національним інтересам України.

Для покращення загального міграційного стану необхідна розробка та реалізація нової стратегії міграційної політики перш за все у сфері зовнішньої та внутрішньої трудової міграції. Посилити державне регулювання міграції, зокрема трудової міграції населення, з метою сприяння вільному переміщенню робочої сили шляхом захищеності зовнішніх трудових мігрантів, інформування населення про вільні робочі місця та умови їх працевлаштування в інших країнах, надання професійної та мовної підготовки потенційним зовнішнім трудовим мігрантам з одночасним посиленням боротьби з нелегальною іміграцією.

Контрольні запитання та завдання для самоперевірки

1. Які показники використовують для дослідження демографічної характеристики регіону?

2. Яка особливість розміщення населення на територію регіонів?

3. Виконайте оцінку стану густоти населення на територіях окремих регіонів та областей України?

4. Яка кількість населення проживає в містах та селах на територіях окремих регіонів?

5. Розкрийте сутність процесів природного відродження населення.

6. Розкрийте причини скорочення природного приросту населення.

7. Які напрями покращення демографічної ситуації на території окремих регіонів та областей?

8. Які напрями покращення демографічної ситуації в сільських місцевостях?

9. Дайте визначення поняття "трудові ресурси".

10. Які показники використовують для оцінки стану трудових ресурсів?

11. Які фактори впливають на формування кількісного складу трудових ресурсів?

12. Назвіть показники, які використовуються для оцінки стану незайнятості населення.

13. Який стан безробітного населення на території окремих регіонів?

14. В чому причина безробіття як соціальної проблеми?

15. Розкрийте сутність напрямів державного впливу на зростання рівня зайнятості населення.

16. Що таке міграція населення?

17. Дайте оцінку стану міграційних процесів в регіонах України?

18. Які причини виникнення міжрегіональної та міждержавної міграції?

19. В чому полягають позитивні та негативні сторони міграції?