Регіональна економіка - Качан Є.П. - Поняття про спеціальні економічні зони (СЕЗ)

Поняття про спеціальні економічні зони (СЕЗ)

Під СЕЗ (БЕЗ) розуміють виділені у межах країни території, для яких створено спеціальний економічний режим функціонування: пільгові митні тарифи, спрощена процедура експортно-імпортних операцій, пільговий режим оподаткування (для національних та іноземних юридичних і фізичних осіб), вільний обмін конвертованої валюти, державні гарантії від конфіскації іноземної власності та ін. В Україні щодо кожної СЕЗ приймається окремий закон.

Мета створення СЕЗ — залучення іноземних та внутрішніх інвестицій, прискорення темпів економічного зростання, освоєння нових технологій, насичення внутрішнього ринку високоякісними товарами, організація експортних виробництв, сприяння розвитку відсталих регіонів, забезпечення більшої зайнятості населення, спільна підготовка фахівців та ін.

У світі є понад 40 видів різних СЕЗ. Найголовніші з них такі:

— промислововиробничі зони, у т. ч. експортні й експортозамінні, імпортні та імпортозамінні;

— парки технологічного розвитку (технопарки, технополіси, інноваційні центри та інкубатори);

— сервісні зони (зони банківських і страхових послуг, офшорні);

— туристичні зони (рекреаційні);

— зони вільної торгівлі (вільні митні, вільні порти, транзитні);

— комплексні (багатофункціональні: торговельно-виробничі, науково-промислові, зони вільного підприємництва) тощо.

Більшість СЕЗ виконує змішані функції. За розмірами СЕЗ поділяються на великі, середні й малі, або міні-зони (локальні, точкові).

СЕЗ мають багатовікову історію: від вільних міст (Венеція, Генуя, Брюгге) і Ганзейського союзу Середньовіччя до найсучасніших технопарків СІНА і Японії, цілих держав — експортних, рекреаційних і офшорних зон (острівні та інші невеликі країни). СЕЗ наявні практично в усіх країнах світу, їх кількість досягає сотень. Найстаріші сучасні СЕЗ були створені в Нью-Йорку, Бостоні, Філадельфії. За їх допомогою багато раніше відсталих країн світу значно поліпшили свій економічний розвиток або увійшли до високорозвинених країн (Південна Корея, Китай, Сінгапур та ін.).

В Україні створена необхідна законодавча база для формування СЕЗ, є й інші сприятливі умови (транзитне розташування країни, вихід до Чорного моря, відносно високий науково-технічний потенціал, наявність рекреаційних та інших ресурсів). Перша СЕЗ "Сиваш" почала діяти у 1995 р. У наступні роки формувалися або проектувалися такі спеціальні регіони:

— технопарки (Київський — "Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка", "Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона", 1999 р.; Харківський інститут монокристалів, 1999 р.; проект "Керчтехнополіс");

— комплексні (виробничі, торговельні, транзитні, рекреаційні тощо) СЕЗ Причорноморського регіону в рамках Міжнародної інвестиційної програми "Єврагейт" (Євразійські ворота) і проектів Парламентської Асамблеї Чорноморського економічного співробітництва (ПАЧЕС) (міжнародні проекти "Портово-промислові комплекси”, "Курортно-рекреаційні зони", "Природні ресурси моря", "Приморські міста Чорномор'я") та ін.;

— транзитні СЕЗ у рамках загальної європейської транспортної політики (створення пріоритетних транспортних коридорів, у т. ч. за програмою ЄС ТРАСЕКА відновлення стародавнього "шовкового шляху"), проголошеної в 1991 р. у Празі, та ін.;

— єврорегіони (створювалися за допомогою ЄС для підняття рівнів розвитку відсталих регіонів): Карпатський міжнародний регіон (1993 р.; Угорщина, Польща, Україна, Словаччина); "Буг" (прикордонні території Волинської області, Люблінського воєводства Польщі, Брестської області Білорусі), "Нижній Дунай" (1997 р.; Одеська область, Молдова, три повіти Румунії);

— науково-виробничі й переважно виробничі СЕЗ: експериментальні зони "Сиваш", "Донецьк", "Азов" (м. Маріуполь) і зони спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій і Луганській областях, "Славутич" (зона Чорнобильської АЕС); "Яворів", "Закарпаття", у містах Шостка, Харків, Керч, Нововолинськ, у Житомирській області тощо;

— туристично-рекреаційні СЕЗ — "Курортополіс Трускавець", в АР Крим та ін.

Формування СЕЗ в Україні не дало значного ефекту, що зумовлено не тільки незначним терміном їх функціонування, а й невеликою їх привабливістю для іноземного капіталу внаслідок нестабільності країни, корумпованості влади та ін. Тому формування СЕЗ в Україні зазнало критики з боку МВФ та ЄС. Це призвело спочатку до призупинення термінів їх відкриття, а згодом влада зовсім відмовилася від їх створення, хоча в окремих регіонах спостерігалися деякі позитивні зрушення, зокрема в Нововолинську, Ковелі, частково в Закарпатті. Отже, в Україні ситуація з СЕЗ залишається невизначеною, що потребує більш досконалого вивчення усіх переваг і недоліків функціонування СЕЗ.