Регіональна економіка - Качан Є.П. - 13.1. Столичний економічний район

Вивчення просторових аспектів розвитку господарства країни є необхідною умовою соціально-економічного розвитку, ефективного територіального управління та прогнозування. Розгляд особливостей розвитку регіонів України здійснено в розрізі економічних районів, при виокремленні яких враховувались не тільки пропорції територіальні та населення, а й, в першу чергу, виробнича спеціалізація та традиції господарювання (див. табл. 13.1).

13.1. Столичний економічний район

Столичний економічний район знаходиться у північній частині України, в басейні Дніпра. До його складу входять Київська (з м. Київ), Житомирська та Чернігівська області. Це найпотужніший економічний район, частка якого у ВВП країни становить 24,8 % (табл. 13.1).

Особливість його розташування полягає в тому, що тут знаходиться столиця України місто Київ. До нього сходяться залізниці" автомагістралі, річкові та повітряні шляхи, що позитивно впливає на соціально-економічний розвиток регіону. Наявність

Таблиця 13.1. Територія, населення та ВРП економічних районів України

спільного кордону з Російською Федерацією та Білоруссю сприяє розширенню взаємозв'язків району з цими країнами.

Природні умови і ресурси

Столичний район належить до регіонів України з невисоким природно-ресурсним потенціалом. У його структурі переважають земельні (60 %), водні та лісові ресурси. Серед мінеральних — нерудні корисні копалини, насамперед будівельні матеріали, що найширше представлені покладами гранітів, лабрадоритів і габро, запаси яких становлять відповідно 92 і 94 % від усіх покладів цього цінного каменю в Україні. Вони знаходяться, в основному, на виходах Українського кристалічного щита, особливо в Житомирській області.

На території району зосереджено майже 1/4 запасів гнейсів України, виявлено унікальні родовища мармуру, коштовного каміння (гірського кришталю, гранату, топазу, аметисту, опалу, берилу та ін.).

На Житомирщині знаходиться одна з найбільших каолінових провінцій у країні (каоліни використовують у фармацевтичній промисловості, для виготовлення косметичних засобів, порцеляново-фаянсових виробів, паперу).

З рудних корисних копалин промислове значення мають ільменіти (титанові руди) Іршанського родовища (Житомирська обл.).

Із паливних ресурсів найважливішою є нафта. Найбільші її родовища (Прилуцьке, Леляківське, Гнідинцівське) знаходяться у південно-східній частині району. Буре вугілля видобувається в західній частині (Коростишівське родовище). На Поліссі залягають найбільші в Україні поклади торфу.

Клімат району помірно континентальний, з достатньою кількістю опадів, теплим літом і порівняно м'якою зимою. Агрокліматичні ресурси району сприятливі для сільськогосподарського виробництва. За агрокліматичними відмінностями всю територію району можна поділити на дві частини: північну (поліську) — вологу, помірно теплу і південну (лісостепову) — помірно зволожену, теплу.

Ґрунти в межах району досить різноманітні, з невисоким вмістом гумусу.

У структурі земельного фонду переважають сільськогосподарські угіддя (13 % угідь України). Для району характерний дещо нижчий від середнього по Україні рівень розораності сільськогосподарських угідь, що пояснюється значною заболоченістю місцевості.

Одне з основних багатств району — ліси. Лісистість території становить 26 %. За їх площею та запасами деревини Столичний район посідає перше місце в Україні.

Значною різноманітністю характеризуються водні ресурси району. Його територією протікає 594 річки довжиною понад 10 км. Усі вони належать до басейну Дніпра. Ріки відіграють важливу роль у господарстві. На їх берегах розміщено більшість населених пунктів, а їх воду використовують в енергетиці. Дніпро, Прип'ять, Десна мають неабияке значення для судноплавства.

Сприятливі кліматичні умови, поєднання різних рослинних угруповань, наявність численних водних об'єктів, а також джерел мінеральних вод (Миронівка, Біла Церква, Березань, Овруч, Верхівня), велика кількість культурно-історичних пам'яток визначають роль Столичного району як важливого рекреаційного регіону. Однак використання рекреаційного потенціалу району сильно обмежене в результаті радіоактивного забруднення території після аварії на Чорнобильській АЕС.