Регіональна економіка - Качан Є.П. - Населення

У Столичному економічному районі проживає 15 % населення України (див. табл. 13.1). Це давнозаселена територія, колиска українського народу. Але чисельність населення в останні роки поступово скорочується внаслідок погіршення демографічної ситуації, особливо в сільській місцевості: коефіцієнт природного приросту тут найнижчий в Україні. Від'ємними є також показники природного приросту міського населення, хоча вони дещо вищі, ніж в цілому в Україні. Найгірша ситуація в Чернігівській області, яка за показниками природного приросту (-10,5 %о) займає останнє місце в Україні.

На території району мешкають представники понад 100 національностей. Переважна більшість з них (82 %) — українці. Представники етнічних меншин живуть переважно в міських поселеннях, найбільше серед них — росіян, білорусів, поляків, євреїв. Росіяни становлять значну кількість населення обласних центрів, білоруси — прикордонних з Білоруссю територій, поляки — південно-західної частини Житомирщини.

Населення розміщене на території району нерівномірно. Його середня щільність — 76 осіб/км2, що відповідає середньоукраїнському показнику. Найменша щільність населення — в Чернігівській обл. (41 особи/км2), найвища — в Київській обл. (155 осіб/км2).

Більшість населення району (58 %) проживає у міських поселеннях. Найвищий показник урбанізації — в Київській області (82 %), цьому сприяє наявність на її території міста Києва

(2785 тис. жителів станом на 1 січня 2010 р.). Навколо Києва формується міська агломерація, яка охоплює крім ядра ряд міст-супутників (Бровари, Бориспіль, Біла Церква, Васильків, Боярка, Фастів та ін.).

Сільське населення проживає у різних за людністю населених пунктах. Вони переважно невеликі (до 300 осіб) у північній (лісовій) частині району і середні та великі (500—1500 осіб) у південній (лісостеповій) частині. Значні зміни в розселення внесло відселення людей з територій, що зазнали найбільшого радіаційного забруднення після Чорнобильської аварії.

Значну частину населення району (64 %) становить економічно активне населення, що дещо вище загальноукраїнського показника. Воно відзначається високим рівнем професійної та освітньої підготовки, особливо у містах. На сьогодні рівень зайнятості населення невисокий (64 %). Рівень безробіття найвищий у Житомирській області (3,0 %). В Києві він майже відсутній (0,4 %). Більшість трудових ресурсів зайнято в соціальній сфері.

Господарство району

Становить індустріально-аграрний комплекс, що спеціалізується в обробній промисловості, зокрема машинобудуванні, легкій, хімічній і харчовій промисловості, у багатогалузевому сільському господарстві. В останні роки чільне місце в структурі ВРП посідає соціальна сфера.

У регіоні виробляється 18,5 % промислової продукції країни (з них в Києві — 12,7 %). У галузевій структурі промисловості виділяється машинобудування, продукція якого охоплює понад 1/4 промислової продукції району. Представлені практично всі види машинобудування — від важкого до точного (рис. 13.1). Найширшою є географія сільськогосподарського машинобудування (Київ, Біла Церква, Ніжин, Прилуки, Житомир, Ірпінь, Овруч та ін.). Верстатобудування розвинене в Києві, Житомирі. У районі працюють одні з найпотужніших в Україні підприємства точного машинобудування, з виробництва радіо- та електроприладів, електроустаткування, радіоелектроніки (Київ, Чернігів, Житомир, Коростишів, Васильків, Біла Церква). Найбільший центр транспортного машинобудування — Київ (суднобудування, авіабудування, автомобілебудування, випуск мотоциклів, велосипедів тощо).

Левка промисловість району виділяється текстильною, швейною, взуттєвою галузями. Лляна промисловість орієнтується на місцеву сировину, тому основні підприємства знаходяться в поліській частині району. Найбільшим підприємством галузі є Житомирський льонокомбінат. У бавовняній промисловості перева-

Рис. 13.1. Столичний економічний район

жають невеликі ткацькі підприємства в Києві, Коростишеві, Острі, Прилуках, Новгороді-Сіверському.

Столичний район посідає перше місце в країні за виробництвом вовняних тканин (80 % ). Вовняна промисловість представлена камвольно-суконним комбінатом та фабрикою первинної переробки вовни в Чернігові, суконними фабриками в Березані, Богуславі, Коростишеві.

Шовкова промисловість зосереджена в місті Києві. Хоча найбільші трикотажні об'єднання знаходяться у столиці, географія трикотажних підприємств в районі досить широка: Біла Церква, Бровари (дитячий трикотаж), Житомир (панчішні вироби), Бердичів (рукавиці), Радомишль та ін. На район припадає близько 42 % шкіряно-взуттєвої продукції в Україні, її виробляють у Житомирі, Києві, Прилуках, Бердичеві, Чернігові, Білій Церкві.

Одна з провідних галузей промисловості — харчова. Тут виробляється 16 % продовольчих товарів України, в тому числі 9 % цукру, 15 % консервної продукції. Район посідає перше місце в країні за обсягами виробництва м'ясної та молочної продукції. Хмелефабрика в Житомирі переробляє 75 % хмелю України. Для району характерний високий рівень концентрації підприємств харчової промисловості.

Значну роль відіграє хімічна промисловість, особливо виробництво синтетичних волокон (Чернігів, Київ, Житомир). На місцевій сировині працює Гнідинцівський завод зі стабілізації нафти та виробництва зріджених газів. Найбільші центри хімічних виробництв у районі — Київ, Чернігів, Біла Церква, Житомир, Ніжин, Коростень.

Наявність значної кількості будівельної сировини і потужного споживача зумовлює розвиток промисловості будівельних матеріалів (тут виробляються майже всі їх види). Однією з найстаріших у районі і в Україні є порцеляново-фаянсова промисловість. Вона утворює спеціалізований галузевий кущ, до складу якого входять Баранівський, Городницький, Довбиський, Олевський, Коростенський порцелянові заводи, Кам'янодрібський фаянсовий завод, Житомирський завод лабораторного скла та ряд склозаводів.

У Столичному економічному районі спостерігається найінтенсивніше в Україні житлове будівництво. У 2009 р. введено в експлуатацію 1822 м2 житла, з них 948 тис. м2 — у Києві. Виконані будівельні роботи становлять 28 % всього обсягу будівництва в Україні.

Сільське господарство району характеризується високою продуктивністю. Частка виробленої в сільському господарстві продукції становить 15 % від загальноукраїнського показника. Провідна галузь — рослинництво. В його структурі переважають зернові культури — озима пшениця, ячмінь, жито, овес, гречка, зернобобові. З технічних культур — льон і цукровий буряк (врожайність останнього найвища в Україні). Значними є також плантації цикорію і хмелю. У 2009 р. в регіоні зібрано 4,0 млн т картоплі, що становить 20 % її валових зборів в країні.

Тваринництво району спеціалізується на скотарстві, свинарстві, птахівництві. Найкраще вони розвинені в Київській області, яка посідає перше місце в країні за обсягами виробництва м'яса, в тому числі м'яса птиці, а також яєць і молока.

У районі заготовляють майже 5 млн т деревини, що становить 30 % заготівлі лісу в Україні.

Транспортна мережа району має чітку радіально-кільцеву форму з центром у Києві. Провідним за обсягами товаро- і пасажироперевезень в районі є автомобільний транспорт На нього припадає 2/3 усіх вантажоперевезень. Значну роль відіграє залізничний транспорт. Основні залізниці перетинають район у широтному напрямі. Великі залізничні вузли — Київ, Фастів, Ніжин, Бердичів, Чернігів, Житомир, Миронівка.

Помітне місце у структурі вантажоперевезень належить трубопровідному транспорту. Через територію району проходять нафтопроводи "Дружба" та Гнідинці Кременчук, газопроводи Шебелинка — Київ, Уренгой — Ужгород тощо. Густою є також мережа внутрішніх газопроводів.

Значна кількість населення України послуговується аеропортами Києва. З аеропорту Бориспіль здійснюється більшість міжнародних пасажироперевезень.

У містах району розвинений міський транспорт, особливо електричний. У Києві найбільші за протяжністю в країні метрополітен (59 км) та лінії швидкісного трамвая. В усіх обласних центрах функціонує тролейбусний транспорт.

Столичний район характеризується нерівномірним розвитком окремих територій. Рівень економічного розвитку Київської області та міста Києва — один із найвищих у країні, а Чернігівської і Житомирської областей — низький. Обсяги ВРП Києва в 10 разів перевищують ВРП Чернігівської області. На Київ припадає біля 4,5 % промислового виробництва країни. Це — важливий центр фундаментальних наукових досліджень, освіти і культури. Тут працюють понад 50 науково-дослідних установ, 52 вищих навчальних заклади, 35 театрів, 32 музеї. Київ сплачує до бюджету країни більше, ніж будь-який інший регіон. У місті знаходяться центральні офіси адміністративних, управлінських, фінансових установ країни. Притягальна сила столиці сприятливо позначається на розвитку всього регіону лиш частково. Відбувається вимивання людських ресурсів з периферійних територій.

У районі сконцентрований величезний науковий потенціал. Тут працює в різних наукових і дослідницьких установах більше половини кандидатів і докторів наук України.