Регіональна економіка - Качан Є.П. - Господарство району

Є складним комплексом, в якому переважає важка промисловість. Регіон виробляє близько 1/4 промислової продукції України, в тому числі 15 % електроенергії, 65 — палива, 43 — продукції чорної металургії, 13 — машинобудування, 24 % — цементу тощо.

Провідна галузь господарства району — вугільна промисловість, яка видобуває близько 90 % українського вугілля. В останні роки спостерігається скорочення видобутку вугілля, що пов'язано зі складними умовами залягання і малою потужністю пластів, погіршенням стану шахтного фонду, недостатніми капіталовкладеннями, неефективним управлінням галуззю.

На основі місцевого палива в регіоні сформувалась потужна теплоенергетика. Тут працюють такі великі електростанції, як Вуглегірська, Зуївська, Луганська, Старобешівська, Курахівська та ін., які виробляють майже 30 млрд кВт * год електроенергії в рік.

Традиційно регіон є другим в Україні (після Придніпров'я) за обсягами виробництва чорних металів. Найбільші підприємства галузі знаходяться в Маріуполі, Алчевську, Харцизьку, Макіївці, Луганську, Алмазному, Донецьку, Краматорську. З чорною металургією пов'язане коксохімічне виробництво в Горлівці, Авдіївці, Макіївці, Алчевську, Стаханові, а також виробництво вогнетривів (Часів Яр, Дружківка, Новотроїцьк, Костянтинівна, Микитівна та ін.).

Кольорова металургія регіону представлена виробництвом цинку та свинцю в Костянтинівні, алюмінієвих сплавів — у Свердловську, прокату міді та алюмінію із брухту — в Артемівську. Потужності цих виробництв невеликі.

Машинобудування району має високий рівень спеціалізації. Більшість підприємств виробляють устаткування для гірничої промисловості, металургії. Найбільші центри важкого машинобудування — Маріуполь, Краматорськ, Дружківка, Горлівка, Ясинувата, Антрацит, Харцизьк, Слов'янськ, Донецьк.

Важливе місце посідає і виробництво устаткування для залізниць. В Луганську тепловозобудівний завод випускає тепловози, електровози, електрички, дизель-поїзди, трамваї. Підприємства галузі розташовані також в Авдіївці, Стаханові (вагонобудівні заводи), Донецьку.

Устаткування для хімічної промисловості продукують у Слов'янську, Сніжному, Кремінній.

Більшість підприємств машинобудування регіону унікальні, як, наприклад, виробництво кранів у Краматорську чи виготовлення побутових холодильників і морозильних камер у Донецьку.

У районі сконцентровано 1 /3 потужностей хімічної та нафтохімічної промисловості країни. У Лисичанську знаходиться найбільше нафтопереробне підприємство України. Крім того, тут є потужне підприємство з виробництва соди. Содовий завод діє також у Слов'янську. В Сєвєродонецьку підприємство ВО "Азот" виготовляє азотні добрива, кислоти, полімери. В Рубіжному знаходиться найбільше в Європі підприємство з виготовлення барвників. Потужними підприємствами галузі є також ВАТ "Стирол" (Горлівка), Костянтинівський хімічний завод, Донецький завод хімічних реактивів.

Для потреб регіону розвинулась потужна промисловість будівельних матеріалів. Основними центрами виробництва цієї продукції є Амвросіївна, Краматорськ, Єнакієве (цемент), Костянтинівна, Дружківка, Луганськ, Лисичанськ, Алчевськ, Рубіжне.

Легка промисловість району за обсягами виробництва займає передові позиції в державі. Виділяються текстильна (Донецьк, Луганськ, Лисичанськ), швейна, взуттєва (Луганськ) галузі.

Харчова промисловість покликана забезпечити значні потреби району у продуктах харчування. Особливо добре розвинуті виробництво борошна (14 % українського виробництва цієї продукції), хліба, хлібобулочних виробів (19 %). У 2000 р, в Донецьку почало працювати нове сучасне олійно-жирове підприємство фірми "Каргілл" потужністю понад 300 тис т соняшнику на рік. Це вивело регіон на перше місце в Україні за виробництвом соняшникової олії — 528 тис т в рік або 19 % від його виробництва в країні.

На солеварні Артемівська і Слов'янська припадає 3/4 українського видобутку кам'яної солі. У той же час рівню потреб району не відповідають обсяги виробництва м'ясної та молочної промисловості.

Розвитку сільського господарства району сприяють агрокліматичні умови, наявність значної кількості сільськогосподарських угідь. Тут вирощують зернові культури, соняшник, овочі, кормові культури. Сільське господарство району виробляє 10 % зерна, 15 % соняшнику, 10% овочів в Україні. Особливістю є значне поширення приміського типу сільського господарства.

Тваринництво району спеціалізується на скотарстві, свинарстві й птахівництві. Проте обсяги його розвитку не відповідають можливостям, більшу частину потреб у м'ясі і молоці район задовольняє завезенням з інших регіонів.

Має сприятливі умови, однак не набуло значного розвитку рибальство в Азовському морі.

Транспорт, За обсягами вантажоперевезень район посідає перше місце у країні. Тут — найгустіша мережа залізниць, якими перевозиться найбільша частина вантажів у регіоні. Найбільші залізничні вузли — Дебальцеве, Ясинувата, Красний Лиман, Іловайськ, Попасна, Луганськ, Донецьк. Значна мережа й автомобільних шляхів (загальна протяжність майже 14 тис. км).

Територією району проходять нафтопроводи Грозний — Лисичанськ — Кременчук та Самара — Слов'янськ, газопроводи Оренбург — Ужгород та Ставрополь — Москва, декілька потужних продуктопроводів.

Маріуполь є найбільшим портом на Азовському морі.

Поряд з потужним виробничим потенціалом район має добре розвинутий науковий. Особливими напрямами наукових досліджень є нові технології в металургійній та вугільній промисловості, машинобудуванні та енергетиці, а також дослідження в галузях фізики, математики, охорони здоров'я та довкілля. Донецьк як регіональний науково-освітній центр за кількістю наукових та освітніх установ поступається тільки Києву та Харкову, а за розвитком культурно-мистецьких закладів — тільки столиці.

Потужний потенціал регіону визначає і значні його позиції в міжнародній торгівлі. Частка Донецького економічного району в експорті України в 2009 р. становила 28,3 %, або біля 11219 млн дол. США, а в імпорті — 5,9 %. Основною експортною продукцією є вироби чорної металургії (52 % загального експорту), хімічної промисловості. Машини і устаткування становлять не більше 6 % експорту. Вивозиться продукція в більше як 100 країн, проте основним торговим партнером залишається Росія (25 % зовнішньоторговельного обороту району).

Завдяки функціонуванню ВЕЗ "Донецьк" і "Азов" значно зросли інвестиції в економіку регіону (в 2009 р. на 18 % порівняно з 2008 р.). Проте обсяги інвестицій значно менші від потреб оновлення гігантського виробництва і навіть в розрахунку на одного жителя поступаються середнім показникам по країні. Основна частина інвестицій спрямована в промисловість, а рівень інвестування освіти і охорони здоров'я найнижчий в Україні (менше 1 % від усіх інвестицій).

Пріоритети розвитку

Й надалі галузями спеціалізації району залишаться вугільна, хімічна, машинобудівна. Відповідно регіональна економічна політика повинна спрямовуватись на підвищення ефективності та конкурентоспроможності цих галузей через їх реструктуризацію та технічне переоснащення.

Гострота соціальних проблем у регіоні вимагає заходів, спрямованих на підвищення зайнятості населення, розвитку соціальної інфраструктури, зростання ролі соціального сектору. Особливої уваги потребує соціально-економічна ситуація в населених пунктах, пов'язаних з вугільною промисловістю (шахтарських містечках).

Надмірне технологічне навантаження на територію, пов'язане з високою концентрацією т. зв. "брудних виробництв", робить пріоритетом і природоохоронні заходи комплексного характеру, тобто такі, які спрямовуватимуться не тільки на ліквідацію наслідків, а й на запобігання їм.