Регіональна економіка - Качан Є.П. - Господарство

Придніпровський район належить до найрозвинутіших індустріальних регіонів країни. Галузями спеціалізації господарства є металургія, гірничодобувна промисловість, машинобудування, енергетика, агропромисловий комплекс. Важливу роль в економіці України відіграють хімічна і легка промисловість району (рис. 13.3).

Гірничорудна промисловість представлена видобутком залізних, марганцевих і поліметалічних руд, кам'яного вугілля, будівельних матеріалів.

Залізна руда видобувається, в основному, у Криворізькому басейні, на базі якого працює чотири гірничо-збагачувальних комбінати. Видобуток залізної руди ведеться також у Бєлозерському родовищі, щоправда, в менших обсягах. Видобута руда задовольняє потреби чорної металургії України і в значних обсягах експортується до Словаччини, Чехії, Польщі.

Марганцеву руду видобувають в Нікополі і Токмаку відкритим і шахтним способами. Україна є одним з найбільших експортерів феромарганцю на світовий ринок, конкуруючи тільки з ПАР.

Жовті Води — найбільший центр видобутку урану в Україні. Поряд готується до експлуатації родовище золота. Його видобування дозволить зберегти і забезпечити роботою кадри, вивільнені у зв'язку зі скороченням видобутку урану.

Зростає роль Дніпропетровської області у вугледобуванні (Західний Донбас), найперспективнішої з погляду умов залягання вугілля і потужності пластів.

Основою господарського комплексу району є розвинена енергетика. Вона представлена потужними Запорізькою, Криворізькою, Придніпровською, Дніпродзержинською ТЕС, двома великими гідроелектростанціями (Дніпрогес-1 і Дніпрогес-2), найбільшою в Україні Запорізькою АЕС. Місто Енергодар — найбільший центр енергетики в Україні. У Придніпров'ї виробляється біля 65 млрд кВт • год електроенергії (33 % українського виробництва).

Рис. 13.3. Придніпровський економічний район

На основі місцевих запасів залізної руди та кам'яного вугілля Донбасу в районі сформувався потужний металургійний комплекс. Тут сконцентровано понад половину обсягів виробництва продукції української чорної металургії. Найбільші центри галузі — Кривий Ріг, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Новомосковськ, Нікополь, де виплавляють 46 % українського прокату та 70 % сталевих труб.

Кольорова металургія представлена алюмінієвим та титаномагнієвим комбінатами у Запоріжжі, які є найбільшим центром галузі в Україні.

Машинобудування району поступається за вартістю валової продукції чорній металургії. Проте за обсягами виробництва машин і устаткування Придніпров'я посідає провідні позиції в Україні. Структура машинобудування надзвичайно складна.

Важке машинобудування спеціалізується на виробництві металургійного устаткування (Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Марганець, Запоріжжя), підйомно-транспортних машин (Нікополь, Верхньодніпровськ, Бердянськ).

Транспортне машинобудування представлене випуском автомобілів (Запоріжжя — 70 % виробництва в країні), тролейбусів і трамваїв (Дніпропетровськ).

Сільськогосподарське машинобудування розвивається у Дніпропетровську, Запоріжжі, Павлограді, Бердянську, Нікополі.

У Дніпропетровську та Павлограді знаходяться підприємства ВО "Південмаш", основною продукцією якого є ракетоносії. Це — найбільше підприємство такого профілю у світі. Запорізький завод "Мотор-Січ" є одним з найпотужніших у світі за випуском авіадвигунів.

Розвинене в районі і виробництво побутової електротехніки, електроніки (Дніпропетровськ, Запоріжжя, Мелітополь).

Важливою ланкою господарства регіону є хімічна промисловість, яка розвинулась у комплексі з коксохімічним виробництвом (Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя). Крім того, у Дніпропетровську діє шинний комбінат, а в Бердянську, Запоріжжі і Дніпропетровську розвинута нафтохімія, лакофарбова промисловість.

Промисловість будівельних матеріалів використовує як природну сировину (граніти, глину, пісок), так і відходи металургійної промисловості.

Найбільшими центрами виробництва будівельних матеріалів є Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Павлоград, Нікополь.

Легка промисловість має широку географію в районі, однак потреб населення ще не задовольняє.

Харчова промисловість за вартістю валової продукції посідає третє місце після металургії і машинобудування. Найбільш розвинені олійна, м'ясна, борошномельно-круп'яна галузі. В 2009 р. тут вироблено 573 тис. т олії (20 % виробництва в Україні), 14,8 тис. т сирів (6 %), 51,6 тис. т ковбасних виробів (19 %) тощо.

Сільське господарство розвивається у сприятливих агрокліматичних умовах, при добрій забезпеченості земельними ресурсами. У районі виробляється 20 % пшениці, 25 % кукурудзи, 28 % соняшнику, 11 % м'яса від загальноукраїнського. Майже 1/3 земельних угідь знаходиться у користуванні господарств населення, проте, великі господарства залишаються основними виробниками як продовольчих, так і технічних культур.

Придніпровський економічний район виділяється не тільки потужним виробництвом, а й розвинутою науковою базою. Такі наукові заклади, як Національна гірнича академія, державна металургійна академія, технологічний університет залізничного транспорту, Дніпропетровський і Запорізький державні університети, хіміко-технологічний університет, відомі не тільки в Україні, а й за кордоном.

Регіон виділяється розвитком не тільки освітньої, а й оздоровчої інфраструктури. Забезпеченість населення лікарняними ліжками значно вища за середньоукраїнський показник. Проте велика мережа освітніх і оздоровчих закладів потребує значних витрат на їх якісне функціонування. Водночас в загальній кількості інвестицій, що відбуваються в регіоні, лише менше 3 % спрямовуються саме в ці сфери (понад 75 % у промисловість і транспорт).

Доволі значний і рекреаційний комплекс району, який включає 53 санаторії та будинки відпочинку. Вони розміщені, в основному, на узбережжі Азовського моря та біля Дніпра. Однак рекреаційні ресурси регіону зазнають інтенсивного забруднення підприємствами важкої промисловості, особливо металургійними, які використовують застарілі технології і недостатньо оснащені очисним устаткуванням. З цієї причини міста Запоріжжя і Кривий Ріг є одними з найбільш забруднених територій. Характерно, що Придніпров'я, яке потерпає від надмірного техногенного навантаження, має найменшу серед регіонів площу земель природно-заповідного фонду (всього 3,8 тис. га, що знаходяться в Дніпропетровській обл.).

Значно погіршують стан довкілля у регіоні гігантські викиди шкідливих речовин в атмосферу, за обсягами яких (972,9 тис. т)

Придніпров'я поступається тільки Донбасу. їх кількість в розрахунку на 1 км2 втричі перевищує середні показники по країні. Переважна більшість викидів здійснюється зі стаціонарних джерел забруднення (в основному підприємств важкої промисловості).

Транспортний комплекс району представлений усіма видами транспорту. Провідну роль у вантажоперевезеннях відіграє залізничний транспорт. В районі — одна з найвищих у країні густота залізниць. Найбільшими залізничними вузлами регіону є Дніпропетровськ, Запоріжжя, П'ятихатки, Синельникове, Апостолове.

Значна щільність автомобільних шляхів дає змогу здійснювати як внутрішні, так і транзитні перевезення. Помітну роль відіграє морський транспорт. З порту Бердянськ здійснюються каботажні та зовнішні перевезення.

Великий потенціал у річкового транспорту регіону. Однак портові потужності Запоріжжя і Дніпропетровська використовуються недостатньо.

Трубопроводами здійснюється забезпечення району нафтою та газом. Слід зазначити, що транспортний комплекс швидко розвивається. В нього спрямовано 1/4 всіх інвестицій в регіоні.

Зовнішні зв'язки. Обсяги експорту з регіону сягнули у 2009 р. 7916,1 млн дол. США, що становить 20 % від загальноукраїнського, і майже вдвоє перевищували імпорт. У товарній структурі експорту переважають чорні і кольорові метали та продукція машинобудування. В імпорті превалює паливо, за споживанням якого (особливого природного газу) район теж виділяється в Україні. Це зумовлено надзвичайною енергоємністю виробництва.

Пріоритети розвитку:

— реструктуризація господарства та зменшення енергоємності виробництва;

— оптимізація гірничорудної промисловості з огляду на засади сталого розвитку;

— посилення комплексних заходів стосовно раціонального ресурсовикористання і ресурсозбереження та поліпшення стану навколишнього середовища;

— пріоритетний розвиток галузей машинобудування (у тому числі військового спрямування) та агропромислового комплексу.