Регіональна економіка - Качан Є.П. - 16.4. Податкова екологічна політика та екологічні інструменти митної політики держави

Становлення і функціонування податкового екологічного механізму полягає в обов'язковому і безповоротному вилученні коштів державою чи місцевими органами влади на користь спеціальних бюджетних рахунків відповідного рівня (державний, місцевий) з метою їх використання на фінансування екологічних проблем. Екологічні податки можуть бути самостійними (передбаченими відповідними статтями), а також знаходитися у складі інших податків і відраховуватися як певна частка від загальної суми податкових платежів. У практиці екологізації податкових систем знайшли своє відображення багато прийомів і методів. Найпоширеніші серед них такі:

— податки на розв'язання глобальних, національних чи місцевих екологічних проблем;

— громадянські екологічні податки;

— транзитні податки на перевезення вантажів через територію країни;

— автомобільний екологічний податок;

— авіаційний транспортний податок;

— екологічні податки на окремі види продукції чи її групи;

— екологічний податок на паливо;

— екологічні податки на сировину;

— комунальний податок.

Вагоме місце у стимулюванні природоохоронної діяльності займає система пільгового екологічного оподаткування. Такі пільги можуть встановлюватися з метою стимулювання екологізації і дематеріалізації виробництва, сприяння розвиткові екологічно орієнтованих дій. Підприємствам і установам можуть надаватися пільги на оподаткування інвестицій, пільги при оподаткуванні прибутку, якщо випускається екологічно чиста продукція, надаватися права на прискорену амортизацію.

Прискорена амортизація — це застосування спеціальних норм амортизації з метою збільшення обсягів амортизаційних фондів. Слід додати, що такі фонди є неоподатковуваною частиною доходу. Застосування такого інструментарію дає змогу підприємствам проводити прискорену модернізацію основних фондів екологічного призначення і сприяє ефективній інноваційній екологічній політиці.

Екологічні інструменти митної політики застосовуються у процесі стягнення обов'язкових платежів при ввезенні товарів на митну територію держави чи їх вивезенні за її межі. Відповідно розрізняють мито імпортне, або ввізне, та мито експортне (вивізне). Застосування таких інструментів полягає у встановленні або звільненні від певних експортно-імпортних мит. В Україні імпортні мита встановлені на ввезення пестицидів, відходів, використаних автомобілів тощо. Натомість зменшуються ставки мита на устаткування екологічного призначення, продукції екологічного призначення, інших груп товарів.

16.5. Система штрафних санкцій за порушення вимог екологічного законодавства

Штрафні санкції — це покарання у грошовій формі як стягнення з винних осіб певної суми. Штрафи матеріально впливають на фізичних і юридичних осіб, які порушили екологічні норми. Проте штрафні санкції не відображають реальної шкоди, завданої довкіллю. Вони, швидше, демонструють реальні можливості суспільства відшкодовувати завдану шкоду, оскільки їх нарахування ґрунтуються на розмірах мінімальних соціальних стандартів у країні. Так, у вітчизняній практиці їх нараховують на базі мінімального розміру заробітної плати і неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У цілому штрафні екологічні санкції можна представити у такому вигляді:

— система міжнародних санкцій за порушення міжнародних договорів у галузі охорони навколишнього середовища, невиконання вимог прийнятих конвенцій і взятих на себе зобов'язань;

— міждержавні відшкодування завданих однією країною збитків навколишньому природному середовищу іншої країни;

— штрафи за недотримання вимог національного екологічного законодавства;

— відшкодування збитків, яких зазнав господарський об'єкт в результаті діяльності іншого господарського об'єкта.