Фінансовий облік за міжнародними та національними стандартами - Жолнер І.В. - II. Метод середньозваженої с/в

І. Метод конкретної ідентифікації

II. Метод середньозваженої с/в

III. Метод FIFO

IV. Метод LIFO

Проведемо порівняльний аналіз при системі постійного списання, за умов, що прибуток складе 70 000 грн, а дані згрупуємо в табл. 5.8.

Таблиця 5.8. ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

В умовах зростання цін на запаси формула FIFO забезпечує найбільш низьку собівартість продажу, наслідком чого буде найбільший прибуток. Водночас оцінка запасів у балансі за формулою FIFO найбільш наближена до їх фактичної собівартості.

Середньозважена собівартість продажу забезпечує більш рівну величину прибутку, зазнає меншого впливу коливання закупівельних цін. Водночас ця формула потребує складніших розрахунків, і в умовах зростання цін собівартість запасів на кінець звітного періоду звичайно є нижчою за ринкову вартість.

При застосуванні формули LIFO маємо найвищу собівартість продажу, але найменший прибуток. В умовах інфляції ця формула найкращим чином сприяє відповідності витрат і доходів у Звіті про прибутки та збитки.

З іншого боку, використання формули LIFO призводить до завищення собівартості запасів у балансі та дає можливість маніпулювати показником звітного прибутку залежно від часу придбання запасів.

Тому в 2003 році формулу LIFO було вилучено з МСБО 2.

Ті самі методи розглянемо при періодичні системі обліку.

Методи визначення оцінки собівартості запасів, такі як метод стандартних витрат або метод роздрібних цін, можуть використовуватися для зручності, якщо результати приблизно дорівнюють собівартості. Стандартні витрати враховують нормативні рівні використання основних та допоміжних матеріалів, праці, а також економічної і виробничої потужності. Вони регулярно аналізуються і, в разі необхідності, переглядаються у світлі поточних умов.

II. Система періодичного списання

І. Метод конкретної ідентифікації

II. Метод середньозваженої с/в

III. Метод FIFO

IV. Метод LIFO

Метод стандартних (нормативних) витрат. Стандартні витрати (Standard Costs) - це заплановані витрати на виробництво одиниці продукції (послуг), які базуються на нормативах використання матеріалів, праці, а також економічної та виробничої потужності. Зазвичай стандартні витрати широко використовують у практиці управління для встановлення цін, контролю та оцінки діяльності.

Типові кореспонденція обліку запасів за стандартними цінами відображено в табл. 5.9.

Таблиця 5.9. ОБЛІК ЗАПАСІВ ЗА СТАНДАРТАМИ ЦІНАМИ

Метод роздрібних цін (Retail Method) звичайно застосовують підприємства роздрібної торгівлі в умовах великої кількості одиниць товарів, що швидко змінюються і забезпечують однакову норму прибутку та для яких неможливо використати інші методи визначення собівартості. За цього методу собівартість запасів визначається шляхом зменшення їх вартості на відповідний відсоток, який розраховується як співвідношення собівартості та роздрібної ціни наявних запасів. При цьому слід враховувати запаси, які було оцінено нижче первісної ціни реалізації.

На практиці підприємства роздрібної торгівлі досить часто використовують середній відсоток валового прибутку, який визначається для кожного підрозділу. Для забезпеченні точно оцінки запасів при застосуванні методу роздрібних цін слід періодично проводити інвентаризацію запасів.

Приклад.

Дані запасів по певні групі TOB "Писанка", що займається роздрібною торгівлею за звітний рік наступні: С/в Роздрібна ціна Залишки запасів на початок періоду, тис грн 9000 14 800

Закупки запасів протягом періоду, тис. грн. 6500 10 600

Разом 15 500 25 400

Реалізовано запасів протягом періоду, тис. грн 21 200

Залишки запасів на кінець періоду, тис. грн 4200

Виходячи з даних розрахуємо співвідношення собівартості та роздрібної ціни, що дорівнює 61 % = (15 500 / 25 400) o 100.

Розрахований відсоток застосуємо до залишку запасів на кінець періоду за роздрібними цінами: 2562 = 4200 o 0,61

Виходячи з проведених вище розрахунків визначимо собівартість реалізованих товарів 12 938 = 15 500 - 2562

Запаси, які було реалізовано відображуються у складі витрат того звітного періоду в якому визнається дохід від реалізації запасів.

При застосуванні системи постійного обліку реалізовані запаси відображають у Звіті про прибутки та збитки за статтею "Собівартість продажу" (Див. Додаток).

Собівартість продажу продукції включає:

o виробничу собівартість реалізованої готової продукції;

o нерозподілені виробничі накладні витрати;

o наднормативні виробничі витрати запасів.

У системі періодичного обліку запасів собівартість продажу наводиться шляхом відображення операційних витрат за елементами разом із величиною зміни запасів протягом звітного періоду.