Регіональна економіка - Манів З.О. - 5.5. Наукове обґрунтування регіонального розміщення продуктивних сил

Ще недавно, коли наукові методи обґрунтування вибору пунктів розміщення виробництва ще не були розроблені, вибір місця для майбутнього підприємства міг виконуватись керівником або відповідним спеціалістом без врахування вигоди всіх зацікавлених сторін: держави, суспільства, товаровиробника. В нинішніх ринкових умовах господарювання розміщення будь-якого об'єкта в регіоні здійснюється на наукових засадах, які передбачають виконання значного обсягу науково-дослідних робіт, що охоплюють аналітичну, прогностичну, концептуальну та прикладні складові. Для цього при обласній державній адміністрації створені комісії з розвитку господарської діяльності і розміщення продуктивних сил. Ці комісії, як правило, очолює один із заступників голови облдержадміністрації, який відає промисловістю і господарською діяльністю в регіоні. До складу комісії входять спеціалісти обласних організацій, які видають технічні умови, здійснюють нагляд і контроль за розвитком і розширенням виробництва. До неї залучаються науковці відповідного напрямку та проектні організації, які розроблятимуть технічну документацію, замовником якої виступає підприємство, фірма або відповідна організація.

З метою наукового обґрунтування регіонального розміщення того чи іншого виробництва вибирається декілька (не менше трьох) варіантів доцільності розміщення його на певній території. На етапі аналізу оцінюється раціональність розміщення виробничого об'єкта, виявляються можливі структурні деформації, галузеві і територіальні диспропорції. Особлива увага приділяється аналізу показників соціально-економічного розвитку території з метою виявлення невикористаних можливостей економічного зростання на основі передбачуваних змін у розміщенні продуктивних сил. Об'єктом наукового дослідження і його оцінки є:

природно-ресурсний потенціал території регіону;

рівень соціально-економічного розвитку даної території;

основні територіально-галузеві пропорції;

стан міжгалузевих територіальних комплексів;

Ш міжрегіональні і зовнішньоекономічні зв'язки;

наявність незайнятого працездатного населення;

фінансовий стан території.

Аналітична інформація є необхідною для виявлення можливих депресивних територій, зон екологічної чи соціальної напруги, що повинне бути враховане при розробленні стратегічних напрямів державної регіональної економічної політики. Ця інформація може бути використана для маркетингових досліджень при вирішенні питань щодо вкладення інвестицій у нові регіональні проекти.

Науково-аналітична інформація дає змогу виявити резерви зростання комплексності регіонального розвитку, його стійкості в ринкових умовах господарювання, виходячи з необхідності раціонального і ефективного використання природних, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Дуже важливе значення має регіональний аналіз соціальних процесів на досліджуваній території, зокрема:

дослідженні причин і обсягів міграційних потоків;

оцінка використання робочої сили в розрізі галузей, розміщених на території регіону;

виявлення специфічних особливостей стану безробіття і потреби в працевлаштуванні;

оцінка рівня життя населення в регіоні.

Аналізуючи економічний стан розвитку регіону, необхідно критично оцінити місце регіону в територіальному поділі праці, досягнутий рівень соціально-економічного розвитку з позиції національних інтересів, визначити раціональні співвідношення між виробництвом і забезпеченням потреб споживачів даною продукцією регіону. Необхідно також оцінити забезпеченість регіону потужностями будівельної та виробничої інфраструктури. Для здійснення такого наукового дослідження розробляється соціальна система індикаторів, кількісні і якісні шкали для вимірювання необхідних показників.

Результати науково-аналітичних досліджень зіставляються з вимогами і потребами перспективного розвитку регіону, При цьому треба враховувати специфіку території регіону, багатонаціональний склад населення, наявність спеціальних (вільних) економічних зон, прикордонне розташування, питому вагу підприємств військово-промислового комплексу, наявність унікальних природних та рекреаційних ресурсів регіону тощо.

Аналітичні наукові дослідження мають також з'ясувати, наскільки освоєна дана територія в господарському плані, чи є відповідні можливості для розміщення нових об'єктів і яких саме галузей, враховуючи екологію навколишнього середовища Ця аналітична наукова інформація має стати основою для визначення оптимальної територіальної структури господарського комплексу, можливих обмежень щодо використання природних ресурсів та оцінки відповідності спеціалізації території і рівня її розвитку ресурсному потенціалу.

Науковий аналіз має визначити схему територій, де не слід розмішувати виробничі об'єкти, обґрунтовуючи можливе їх цільове призначення. Це стосується також територій з високою густотою населення.

За наявності такої науково-аналітичної інформації наступним етапом є вирішення проблем і шляхів формування територіально-виробничих комплексів, які пов'язані з оптимальним розміщенням виробництв різних галузей господарювання. Особливу увагу треба приділити проблемам місцевого забезпечення споживачів товарами, що виробляють галузі, розміщені на території регіону. Разом з тим потрібно звернутись до проблем ефективного використання потенціалу місцевих трудових, організаційних, матеріальних та фінансових ресурсів. Важливо визначити напрями активізації діяльності місцевих органів самоврядування щодо необхідності створення додаткових робочих місць та посилення економічної діяльності з урахуванням розміщення нових об'єктів, формування нових ринків збуту продукції місцевого виробництва та розвитку виробничої і особливо соціальної інфраструктури. Розвиток місцевого господарства, ефективне використання наявного економічного потенціалу - одне з важливих завдань, яке повинна вирішувати регіональна економічна політика.

Наукове дослідження, розробка і впровадження конкретних заходів з економічної організації території згідно із закономірностями розміщення називаються принципами розміщення продуктивних сил, або принципами регіональної соціально-економічної політики.

Рішення, де розташувати підприємство, настільки важливе, як і рішення його інвестування. Як показує світова практика, на вивчення питань розташування промислових виробництв витрачаються величезні кошти і, в кінцевому результаті, витрати цих коштів на дослідження і пошук найбільш оптимальних районів і пунктів для економічного розташування своїх підприємств вважаються достатньо виправданими. При виборі методів перевага надається методам активного прогнозування, які не обмежуються екстраполяцією існуючих тенденцій на перспективу. Однак виявлені проблеми та можливості їх вирішення великою мірою залежать від наявних інвестиційних ресурсів у регіоні, можливості залучення коштів інвесторів.

У науковому забезпеченні розміщення продуктивних сил важливе місце належить розробленню концепції, яка має визначити стратегічні напрями регіонального розвитку на далеку перспективу, враховуючи території, які опинилися у надзвичайно важкому економічному становищі. Це, в першу чергу, стосується забруднених і депресивних територій. Такі території появились в процесі непередбачених форс-мажорних ситуацій, стихійних явищ тощо. Для їх виявлення і визначення важливу роль відіграють розробки територіальних схем розміщення продуктивних сил, цільові комплексні соціально-економічні програми. Розробка територіальних схем розміщення виробничої сфери дає можливість розробити генеральну схему розміщення продуктивних сил країни.

Територіальні схеми важливо використовувати на місцевому рівні самоврядування. Вони вирішують перспективні завдання, пов'язані з будівництвом нових і розширенням діючих виробничих об'єктів, розміщенням соціальної і виробничої інфраструктур.

Важливе значення має розробка районного планування, зокрема об'єктів, що розмішуються в сільській місцевості, селищах, містах, районних центрах. їх головне призначення - комплексне і раціональне розміщення об'єктів як виробничого, так і невиробничого призначення на довгострокову перспективу з метою загального покращання умов праці і життєдіяльності населення на цій території. Підхід до комплексного розвитку території регіонів базується, в першу чергу, на спеціалізації галузей, що розташовані в районі, і вирівнюванні соціального розвитку потреб населення.

Районне планування має враховувати важливість розвитку сфери обслуговування, відпочинку, санаторно-курортних зон, розвитку туризму, приміських зон великих міст

Глава 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики
6.1. Поняття і сутність механізму реалізації державної регіональної економічної політики
6.2. Цільова організаційно-правова база реалізації регіональної економічної політики
6.3. Основні важелі та ключові елементи механізму реалізації регіональної економічної політики
6.4. Спеціальні (вільні) економічні зони - один із засобів реалізації регіональної економічної політики
6.5. Міжрегіональне і прикордонне співробітництво— інструменти реалізації регіональної економічної політики
6.6. Основні засади управління державним та комунальним сектором регіональної економіки
Розділ 2. ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ ЯК ЦІЛІСНА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА
Глава 7. Господарський комплекс України, його структура і трансформація в ринкових умовах
7.1. Економіка України як єдиний народногосподарський комплекс
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru