Регіональна економіка - Манів З.О. - Земельні ресурси

В основу розрахунку грошової оцінки земель покладено рентний дохід, який створюється при виробництві зернових культур і визначається заданими економічної оцінки земель, проведеної у 1998 р. за "методикою грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів". Для визначення грошової оцінки земель по Україні диференційний рентний дохід з орних земель за економічною оцінкою виробництва зернових культур [5, с.71] розраховується за формулою:

фе: Р^- диференційний рентний дохід з гектара орних земель, цн:

У - урожайність зернових з гектара, цн;

Ц - ціна реалізації центнера зерна:

З - виробничі витрати на гектар;

К - коефіцієнт норми рентабельності. Незалежно від того, що в сільськогосподарському виробництві використовуються не тільки родючі, а й гірші землі, створюються умови для формування на всіх землях, незалежно від їх якості і місця розташування, абсолютного рентного доходу (абсолютної роботи). При оцінці земель диференційний і абсолютний рентні доходи підсумовуються.

Диференційний рентний дохід з гектара земель під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами розраховується на основі співвідношення диференційних рентних доходів цих угідь і рентного доходу на орних землях за економічною оцінкою з виробництва зернових культур за формулою:

де: Рдн(б)(с)(п) - диференційний рентний дохід з гектара земель під багаторічними насадженнями(б), природними сіножатями(с) і пасовищами (п), цн;

Рди - диференційний рентний дохід з гектара орних земель, цн; Р/б)(с)(п) - диференційний рентний дохід з гектара земель під багаторічними насадженнями (б), природними сіножатями(с) і пасовищами(п), грн,

Рд - диференційний рентний дохід з гектара орних земель за економічною оцінкою з виробництва зернових культур, грн.

Об'єктивна оцінка землі дозволяє виконувати не тільки фіскальну роль, а й дотаційну та інноваційну. Вона включає дві складові, а саме бонітування грунтів і проведеної на його основі власне економічної оцінки земель. Бонітування ґрунтів - це характеристика ґрунтів за їх сталими природними властивостями, які відповідним чинам впливають на врожайність сільськогосподарських культур. Основними критеріями бонітування є вміст доступних для рослин запасів гумусу, вологи, азоту, фосфору, калію. До додаткових критеріїв (модифікаційних) зараховують поправки на клімат та рельєф місцевості (висоту, крутизну схилів, форми рельєфу тощо) та інші показники.

Щодо власне економічної оцінки земель, то виділяють економічну оцінку земель сільськогосподарського призначення, населених пунктів та земель несільськогосподарського призначення [6, с. 124].

Оцінка земель сільськогосподарського призначення здійснюється окремо за кожною з категорій (рілля, сінокоси, пасовища) через їх кількісні і якісні характеристики. Це може бути економічна оцінка за окупністю витрат або за величиною продуктивності земель.

За оцінкою земель населених пунктів визначають:

♦ характеристику земельної ділянки з позиції придатності до інженерно-технічних, промислових та житлових споруд;

♦ величину суспільно необхідних витрат в процесі експлуатації (використання) землі;

♦ транспортне забезпечення;

♦ забезпечення зв'язком;

♦ близькість та характеристику вже існуючих телекомунікацій та споруд.

♦ обґрунтування та наслідки майбутньої діяльності тощо. Найбільш поширеною оцінкою даної групи земель є визначення їх вартості з урахуванням витрат на освоєння, а також норми прибутку і капіталізації. Під витратами на облаштування треба розуміти вартість (відновну) на початку року проектно-конструкторських робіт.

Економічна оцінка земель несільськогосподарського призначення (землі лісового, водного, природно-заповідного фонду) здійснюється з урахуванням їх місцеположення, кількісного і якісного складу, екологічного та соціального значення, ефекту від водоохоронних, клімато-утворювальних заходів.

Економічна оцінка земель використовується передусім для визначення плати за користування. На сьогодні за результатами комплексної оцінки земель вартість її в Україні становить 1,468 тис грн [6, с.125]. Сьогодні в Україні існує єдиний фіксований сільськогосподарський податок. Частка землі у загальних обсягах надходження від сплати за використання природних ресурсів становить у державному бюджеті - 74,8 %, у місцевих бюджетах - 91,7 %. Інша форма плати - орендна плата. Вона справляється в грошовій формі і не може бути нижчою від податку на землю.